48

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра гуманітарних дисциплін

В. М. Северинюк політична думка стародавнього світу, середніх віків та епохи відродження

(матеріали до лекцій

з навчальної дисципліни “Політологія”

за всіма напрямами підготовки)

Запоріжжя

2009

Розглянуто кафедрою гуманітарних дисциплін

протокол № 1 від 27 серпня 2009 р.

Рекомендовано науково-методичною комісією

із загальноуніверситетських дисциплін

протокол № 1 від 2 вересня 2009 р.

Ухвалено до друку вченою радою

Класичного приватного університету

протокол № від 2009 р.

Северинюк В. М. 

Політична думка Стародавнього світу, Середніх віків

та епохи Відродження (матеріали до лекцій

з навчальної дисципліни “Політологія”

за всіма напрямами підготовки)

ЗМІСТ

Передмова

Розділ 1

ЗАРОДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ТА ЇХ РОЗВИТОК

У СТАРОДАВНІХ СУСПІЛЬСТВАХ

1.1. Єгипет, Індія, Персія

1.2. Китай

1.3. Греція

1.4. Рим

Розділ 2

ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПОЛІТИЧНА ДУМКА

ПЕРІОДУ РАННЬОГО ХРИСТИЯНСТВА ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

2.1. “Град Божий” та “Град Земний” Аврелія Августина

2.2. Учення Томи Аквінського: поєднання аристотелівської

та християнської філософії

2.3. Ідеалізована імперія Данте Аліг’єрі

2.4. Концепція національної світської держави Марсилія Падуанського

Розділ 3

ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ

3.1. Новаторство політичного мислення Нікколо Макіавеллі

3.2. Соціальна утопія Томаса Мора

3.3. Майбутнє “Місто Сонця” Томмазо Кампанелли

3.4. Концепція державного суверенітету Жана Бодена

Передмова

Історія політичних учень є складовою програми викладання навчальної дисципліни “Політологія”. Ця тема на семінарських заняттях неодмінно викликає у студентів підвищений інтерес. Її вивчення дає можливість усвідомити важливість і складність політичних знань, що накопичувалися впродовж кількох тисячоліть, а отже, й важливість для процесу здобуття вищої освіти самого предмета політології. Своїм корінням політична думка сягає часу формування перших держав світу. Та попри це, ознайомлення з ученнями давнини переконує, що багато з них не втратили своєї злободенності, адже й понині усі суспільства світу шукають кращих форм свого життєустрою. Так само нагальними залишаються ідеї справедливості, свободи, порядку, законності, ефективності політичної влади, міри її повноважень тощо.

Принцип історизму – один з найважливіших для соціально-гуманітарних наук. На його основі формується вміння самостійно досліджувати процеси, а не безоглядно довіряти готовим висновкам. Порівняння різних епох, ідей, теорій веде до більш об’єктивного знання. Авторами політичних концепцій виступали представники різних сфер людської діяльності – філософи, політики, письменники, юристи, економісти, діячі освіти, теологи. Вони мали різну життєву долю, належали до різних суспільних верств. Одні з них більше обстоювали інтереси своєї соціальної групи, інші спрямовували інтелектуальні й духовні зусилля на розробку загальнолюдських, гуманістично ціннісних проектів. Та в будь-якому разі потрібно пам’ятати, що політичне знання – це вияв сукупного досвіду людства, витвір суспільного інтелекту, колективна творча думка, що має загальноціннісне світоглядне й практичне значення.

Теоретичні постулати сприймаються краще, коли помічаєш за ними профілі реальних особистостей, тому в книзі наведено короткі біографічні довідки про творців політичних теорій.

Хронологічні межі посібника охоплюють три важливих періоди всесвітньої, зокрема європейської історії: стародавні часи, середньовіччя та період Відродження. Через різну повноту джерел та наповненість політичною проблематикою, щодо першого періоду використано географічний підхід (за основними центрами тогочасної цивілізації), до двох інших – персонально-історіографічний.

Політичні погляди викладені в контексті загальної філософії їх творців, у поєднанні з питаннями права, моралі, суспільної свідомості. Автор сподівається, що його праця буде корисною для студентів усіх спеціальностей, де вивчається курс політології.

Розділ 1

ЗАРОДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ

ТА ЇХ РОЗВИТОК У СТАРОДАВНІХ СУСПІЛЬСТВАХ

Політична думка зародилася одночасно з формуванням політичних відносин, в основі яких лежало соціальне розшарування суспільства, виникнення класів, суперечності та боротьба між ними, що об’єктивно зумовило появу інституту публічної влади та її особливої організації – держави. Ці процеси почали розвиватися в IV–III тис. до н. е. Звісно, тоді існували лише окремі політичні уявлення та почуття. Перші більш-менш чітко виражені ідеї про різні форми організованого державного існування з’явилися значно пізніше – в II тис. до н. е., проте й вони довгий час фактично нічим не відрізнялися від загальних релігійно-міфологічних уявлень.