Своєчасно видавати працюючим‚ відповідно до норм‚ спецодяг‚спецвзуття‚ інші засоби індивідуального захисту. Компенсувати працівникам витрати на придбання ними засобів індивідуального захисту‚ якщо по нормі строк їх видачі закінчився‚ а на підприємстві в наявності їх немає. У разі дострокового їх зносу не з вини працівників замінювати за рахунок підприємства (табл. 4).

З метою покращення умов праці жінок реалізувати такі заходи:

• не допускати жінок на важку роботу‚ роботи з небезпеч­ними умовами праці;

• не допускати жінок до піднімання і перенесення вантажу‚ вага якого перевищує гранично допустимі норми (табл. 5).

11. Відшкодувати працівникові шкоду‚ заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я‚ пов’язаними з виконанням трудових обов’язків‚ у повному розмірі втраченого заробітку‚ а також сплачувати потерпілому (членам сім’ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу. Якщо згідно з медичним висновком у потерпілого встановлена стійка втрата працездатності‚ ця допомога повинна бути не менше суми‚ визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п’ятирічного заробітку працівника; його сім’ї‚ крім того‚ – не менше однорічного заробітку на кожного утриманця померлого‚ а також на його дитину‚ яка народилася після смерті (табл. 6).

12. Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконан­ня потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці‚ розмір одноразової допомоги може бути зменшений лише у порядку‚ що визначається трудовим колективом підприємства‚ але не більше як на 50 %. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією по розслідуванню нещасного випадку (табл. 7).

13. Відшкодувати потерпілому витрати на лікування‚ протезування‚ придбання транспортних засобів‚ по догляду за ним та інші види медичної соціальної допомоги відповідно до медичного висновку‚ що видається в установленому порядку. Надавати інвалідам праці‚ включаючи непрацюючих на підприємстві‚ допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їхній рахунок‚ а при можливості – за рахунок підприємства.

14. За працівниками‚ які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві‚ зберігати місце роботи та середню заробітну плату на весь період до відновлення працездатності без визнання їх в установленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи забезпечити відповідно до медичних рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування‚ встановити пільгові умови та режим роботи.

15. Організувати проведення попереднього та періодичного медичних оглядів працівників.

16. За порушення Закону та нормативних актів по охороні праці притягувати винних працівників до дисциплінарної‚ адміністративної‚ матеріальної‚ судової відповідальності згідно зі ст. 44 Закону України «Про охорону праці» та іншими актами законодавства.

17. Запроваджувати систему стимулювання працівників‚ які виконують акти законодавства з питань охорони праці та техніки безпеки‚ не порушують вимог особистої і колективної безпеки‚ беруть активну участь у здійсненні заходів щодо підвищення рівня охорони праці на підприємстві.

Працівники підприємства зобов’язуються:

• вивчати та виконувати вимоги правил і нормативних актів по охороні праці;

• суворо дотримуватися правил експлуатації устаткування‚ норм‚ правил‚ стандартів та інструкцій з охорони праці‚ встановлених вимог поводження з машинами‚ механізмами‚ інструментами тощо;

• застосовувати в разі необхідності засоби індивідуального захисту;

• проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

• брати активну участь у створенні безпечних умов праці;

• вносити пропозиції щодо ліквідації можливих аварійних ситуацій на виробництві;

• ставити до відома майстра або ________ про нещасний випадок.

Примітка. У колективному договорі можуть встановлю­ватися додаткові та у більшому розмірі компенсаційні виплати‚ гарантії‚ соціально-побутові пільги.

Розділ хі контроль за виконанням колективного договору

Сторони зобов’язуються:

1. Визначити осіб‚ відповідальних за виконання положень колективного договору‚ та встановити терміни виконання (табл. 1).

2. Періодично (щомісяця‚ щокварталу) проводити зустрічі адміністрації та представників трудового колективу з праців­никами підрозділів підприємства‚ на яких надавати інформацію про хід виконання колективного договору (за окремим графіком).

3. Двічі на рік (липень‚ грудень) спільно аналізувати стан (хід) виконання колективного договору‚ заслуховувати звіти сторін про реалізацію взятих зобов’язань на загальних зборах (конференції) трудового колективу.

4. У разі несвоєчасного виконання‚ невиконання зобов’язань (положень КД) аналізувати причини та вживати термінові заходи щодо забезпечення їх реалізації.

Осіб‚ винних у невиконанні положень колективного договору‚ притягнути до відповідальності згідно із чинним законодав­ством і цим КД.

Довідково: в колективному договорі можуть установлю­ватися заходи відповідальності за невиконання КД (позбавлення частини премії‚ накладення дисциплінарних стягнень‚ звільнен­ня з посади та ін.).

5. У разі невиконання положень колективного договору з об’єктивних причин (погіршення фінансового стану через тимчасові економічні труднощі‚ інші об’єктивні причини) своєчасно вносити до колективного договору відповідні зміни і доповнення у порядку‚ встановленому у КД (або після проведення переговорів)

Таблиця 1

Комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки‚ гігієни праці та

виробничого середовища‚ підвищення існуючого рівня охорони праці‚ запобігання випадкам

виробничого травматизму‚ професійних захворювань і аварій

Таблиця 2

Перелік професій і посад працівників‚ яким надається додатково оплачувана відпустка та скорочений робочий день за несприятливі умови праці понад визначені законодавством розміри

Таблиця 3

Перелік професій і посад працівників‚ зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці‚

які мають право на одержання безкоштовно молока або інших рівноцінних харчових продуктів

Таблиця 4

Перелік професій і посад працівників‚ яким видаються безкоштовно спецодяг‚

спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту понад встановлені норми

Продовження таблиці 4

Продовження таблиці 4.

Продовження таблиці 4.

Таблиця 5

Норми гранично допустимих навантажень для жінок при переміщенні важких речей вручну

Примітка.

1. 1. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг.

2. 2. У вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари і упаковки.

3. 3. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень конвеєра, стола, верстата тощо згідно з ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78.

Таблиця 6

Розмір одноразової допомоги постраждалим від нещасних випадків на виробництві

Продовження таблиці 6.

Зазначимо‚ що наведені у таблиці 6 розміри одноразової допомоги можуть використовуватися лише як приклад і не є обов’язковими. Адже лише трудовому колективу надано право‚ виходячи із своїх економічних можливостей‚ встановлювати конкретні розміри одноразової допомоги (не нижче передба­чених Законом).

Додаток б

Таблиця 7

Розміри зменшення одноразової допомоги

Примітка. Порушення потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці‚ з якими він не був обізнаний внаслідок несвоєчасного або неякісного проведення навчання та інструктажу‚ незабезпечення необхідними нормативними документами‚ не є підставою для зменшення йому розміру одноразової допомоги або відшкодування шкоди.

Додаток в Класифікація нормативних актів і стислий зміст інструкції з охорони праці підприємства

Продовження додатку В

Продовження додатку В

Продовження додатку В

Додаток Г

Форма титульного аркуша інструкції з охорони

праці, що діє на підприємстві

____________________________________________________

^{(повна назва підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ №____

__________________________

^(назва)

__________________________

^{(місце видання)}

Додаток Д

Форма першої сторінки інструкції з охорони праці,

що діє на підприємстві

Додаток Е

Форма останньої сторінки інструкції з охорони

праці, що діє на підприємстві

Додаток Ж

Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці (витяг)

Атестація проводиться на підприємствах, в організаціях, установах (надалі – підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали з потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основні терміни і визначення, що вживаються в методичних рекомендаціях, наведені у додатку ЖА.

Розділ ι загальні положення

1.1. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

1.2. Правовою основою для проведення атестації є чинні законодавчі й нормативні акти з питань охорони і гігієни праці. Списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги і компенсації залежно від умов праці.

1.3. Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, сировина і матеріали, які використовуються можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Для виробництв, робіт, професій та посад, для яких Списками № 1 і 2 передбачені показники умов праці, атестацію проводять тільки за цими показниками.

1.4. Атестація робочих місць передбачає:

• виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх утворення;

• дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

• комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;

• обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії за шкідливими умовами праці;

• підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці;

• розв’язання спорів, які можуть виникнути між юридич­ними особами і громадянами (працівниками) відносно умов праці, пільг і компенсацій;

• розробку комплексу заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення трудящих;

• значення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов установлення і призначення пільг і компенсацій.

1.5. Періодичність атестації установлюється самим підприєм­ством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації.

1.6. Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться санітарними лабора­торіями підприємств і організацій, науково-дослідних і спеціалізо­ваних організацій, атестованих органами Держстандарту і МОЗ за Списками, що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

Розділ ιι організація роботи з атестації

2.1. Для організації і проведення атестації керівник підприєм­ства видає наказ, в якому:

• зазначаються основа і завдання атестації;

• затверджуються склад, голова і секретар постійно діючої атестаційної комісії, визначаються її повноваження, у разі необхідності визначається склад цехових (структурних) атеста­ційних комісій;

• установлюються терміни і графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства;

• визначається взаємодія із зацікавленими державними органами і громадськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-епідеміологічною службою);

• визначаються проектні, науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці і участі в розробці заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів.

2.2. До складу атестаційної комісії рекомендується включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров’я підприємства, представників громадських організацій та ін.

2.3. Атестаційна комісія:

• здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за ходом проведення роботи на всіх етапах;

• визначає і залучає в установленому порядку необхідні організації для виконання спеціальних робіт;

• складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;

• -   визначає обсяг досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організує ці дослідження;

• прогнозує та виявляє утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;

• складає «Карту умов праці» (далі – Карта) на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць (додаток ЖБ);

• проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці;

• уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на дані цілі;

• організує розробку заходів щодо покращення умов праці та оздоровлення працівників.

Розділ ιιι вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу

3.1. У ході вивчення необхідно визначити:

• характерні для конкретного робочого місця виробничі фактори, які підлягають лабораторним дослідженням (гр. 2 Карти);

• нормативне значення (ГДК, ГДР) параметрів, факторів виробничого середовища і трудового процесу, використовуючи систему стандартів безпеки праці, санітарні норми і правила, інші регламенти (гр. 4 Карти);

• фактичне значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розра­хунків (гр. 5 Карти).

3.2. Лабораторні та інструментальні дослідження проводяться відповідно до положень стандартів Державної системи забезпе­чення єдності вимірів (ГСИ), системи стандартів безпеки праці (ССБТ), методичних вказівок, затверджених Міністерством охорони здоров’я.

3.3. Прилади і обладнання для вимірів повинні відповідати метрологічним вимогам і повірці в установлені строки.

3.4. Лабораторно-інстументальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться у процесі роботи у характерних (типових) вироб­ничих умовах, справних і ефективно діючих засобах колектив­ного і індивідуального захисту.

3.5. Результати замірів (визначень) показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюють протоколами за формами, передбаченими у ГОСТ або затвердженими Міністер­ством охорони здоров’я України, і заносяться в Карту (гр. 5).

3.6. Визначається тривалість (процент від тривалості зміни) дії виробничого фактора (гр. 9 Карти).

Розділ іv гігієнічна оцінка умов праці

4.1. Ступінь шкідливості і небезпечності кожного фактора виробничого середовища і трудового процесу (гр. 6, 7, 8 Карти) тільки ІІІ класу визначається за критеріями, встановленими гігієнічною класифікацією праці № 4137-86 (додаток ЖВ).

4.2. При наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин різнонаправленої дії кожну з них потрібно враховувати самостійним фактором, який підлягає кількісній оцінці. При наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин однонаправленої дії відношення фактичних концентрацій кожної з них до встановлених для них ГДК підсумовуються. Якщо сума відношень перевищує одиницю, то ступінь шкідливості даної групи речовин визначається виходячи з величини цього перевищення з урахуванням класу небезпечності найбільш токсичної речовини групи, а вся група оцінюється як одна речовина.

4.3. Оцінка умов праці при наявності двох і більше шкідливих і небезпечних виробничих факторів здійснюється за найбільш високим класом і ступенем.

Розділ V оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця

5.1. Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу:

• відповідності технологічного процесу, будівель і споруд – проектам, обладнання – нормативно-технічній докумен­тації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптима­льності технологічних режимів;

• технологічної оснащеності робочого місця (наявності техноло­гічного оснащення та інструменту, контрольно-вимірювальних приладів та їх технічного стану);

• відповідність технологічного процесу, обладнання, оснастки, інструменту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці;

• впливу технологічного процесу, що відбувається на інших робочих місцях.

5.2. При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізується:

• раціональність планування (відповідність площі, яка зайнята робочим місцем, нормам технологічного проектування та раціонального розміщення обладнання і оснащення), а також відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам та правилам;

• забезпеченість працюючих спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального і колективного захисту та їх відповідність стандартам безпеки праці і встановленим нормам;

• організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.

Розділ vі атестація робочих місць

6.1. Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих, передбачених гігієнічною класифі­кацією праці (розділ І Карти), сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці (розділ ІІ Карти), ступеня ризику пошкодження здоров’я.

6.2. На основі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного із видів умов праці:

• з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

• зі шкідливими і важкими умовами праці;

• зі шкідливими умовами праці заносяться до розділу ІІІ Карти.

6.3. Право на додаткові відпустки чи пенсію на пільгових умовах визначається за показниками, які наведені в додатках ЖГ і ЖД, інші пільги і компенсації залежно від умов праці за діючими нині законодавчими актами.

6.4. За оцінку умов праці керівників та спеціалістів прийма­ється оцінка умов праці керівників, якщо вони зайняті викона­нням робіт в умовах, передбачених Списками № 1 і 2 для їх підлеглих протягом повного робочого дня.

Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт, передбачених Списками, не менше 80 процентів робочого часу, що має підтверджуватись відповідними документами.

6.5. За результатами атестації визначаються невідкладні заходи щодо покращення умов і безпеки праці, які не потребують для їх розробки і впровадження залучення сторонніх організацій і фахівців (розділ ІV Карти).

6.6. З результатами атестації ознайомлюють працівників, які зайняті на робочому місці, що атестується. Карту підписують голова і члени комісії.

6.7. За результатами атестації складаються переліки:

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно зі Ст. 26 Закону України «Про підприємства» і Ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпе­чення»;

• робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх покращення.

6.8. Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації, в т. ч. на пільгове пенсійне забезпечення, передба­чене законодавством, підписується головою комісії, погоджується з профспілковим комітетом і затверджується наказом по підприємству, організації та зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесені до Переліку.

6.9. Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві в строки, обумовлені пунктом 6.8.

Додаток жа

Витяг з норм безплатної видачі працівникам торгівлі спецодягу, спецвзуття і інших ЗІЗ

Продовження додатку ЖА

Додаток жа

Витяг з норм санітарного одягу, санітарного взуття і санпринадлежностей для працівників торгівлі

Продовження додатку ЖА

Додаток жб

Підприємство (організація, установа) Номер робочого місця _______________

_______________________________ Професія (посада) ___________________

_______________________________ ___________________________________

Виробництво ___________________ Номера аналогічних робочих

Цех (дільниця, відділ) ____________ місць ______________________________

Карта умов праці

1. Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу

Продовження додатку ЖБ

Продовження додатку ЖБ

Продовження додатку ЖБ

Продовження додатку ЖБ

Продовження додатку ЖБ

Продовження додатку ЖБ

Продовження додатку ЖБ

Продовження додатку ЖБ

Продовження додатку ЖБ

Продовження додатку ЖБ

Гігієнічна оцінка умов праці

(дається за результатами вище отриманих результатів)

ІІ. Оцінка технічного та організаційного рівня

(відповідність робочих місць нормам ГОСТ 12.0.002-80; ГОСТ 12.1.002-88)

ІІІ. Атестація робочого місця

(до якого класу згідно з «Гігієнічною класифікацією умов праці» № 528 від 27.12.2001 р.

відносяться умови та характер праці оператора комп’ютерного набору)

Іv. Рекомендації щодо покращення умов праці,

їх економічне обґрунтування

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

V. Пільги і компенсації

Голова атестаційної комісії:_________________

Члени атестаційної комісії:

_____________________________

_____________________________

_____________________________

З атестацією ознайомлені (працівники робочих місць, що

атестуються):

_________________________________________________

_________________________________________________

Додаток ЖВ

Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості

та небезпечності факторів виробничого середовища,

важкості та напруженості трудового процесу

(витяг)

Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2001 р. № 528.

П. 4. Гігієнічні критерії та класифікація умов праці

4.1. Принципи класифікації умов праці

Умови праці розподіляються на 4 класи:

• 1 клас – оптимальні умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу.

• 2 клас – допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних норма­тивів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомство в найближчому та віддаленому періодах.

• 3 клас – шкідливі умови праці – характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які переви­щують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:

1 ступінь (3.1) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалі­шій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідли­вими факторами) та збільшують ризик погіршень здоров’я;

2 ступінь (3.2) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак професійної патології (без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 і більше років);

3 ступінь (3.3) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);

4 ступінь (3.4) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності).

• 4 клас – небезпечні (екстремальні) умови праці – ха­рактеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробни­чого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних захворювань.

4.11. Таблиці гігієнічної класифікації умов праці (класи шкідли­вості та небезпечності за окремими факторами виробничого середовища) наведені у таблицях 4.11.1, 4.11.2, 4.11.3.1, 4.11.3.2, 4.11.4, 4.11.5, 4.11.6, 4.11.7 та додатках до них.

4.12. Загальна гігієнічна оцінка умов праці.

4.12.1. Якщо на робочому місці фактичні значення шкідливих факторів знаходяться в границях оптимальних або допустимих рівнів, умови праці на цьому робочому місці відповідають гігієнічним вимогам і відносяться відповідно до 1 або 2 класу.

Якщо рівень хоча б одного фактора перевищує допустиму величину, то умови праці на такому робочому місці залежно від величини перевищення та відповідно до цих гігієнічних критеріїв як по окремому фактору, так і по їх поєднаній дії можуть бути віднесені до 1–4 ступенів 3 класу шкідливих або 4 класу небезпечних умов праці.

4.12.2. У випадку поєднаної дії трьох та більше факторів відне­сених до класу 3.1, загальна оцінка умов праці відповідає класу 3.2. При поєднанні двох і більше факторів класу 3.2, 3.3, 3.4 умови праці оцінюються на ступінь вище.

4.12.3. Віднесення факторів до класу визначається з врахуван­ням часу їх дії протягом зміни. Для факторів, що не мають регламентованих нормативів з врахуванням часу дії, дозволя­ється визначення класу умов праці за рівнями на постійному робочому місці. Для віднесення умов до 3 класу час дії фактора повинен бути не менше 50 % часу зміни. При віднесенні фактора до 4 класу час його дії не враховується.

Таблиця 4.11.1

Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони шкідливих речовин хімічного походження (перевищення гдк, разів)

Примітка: ГДК дивись у довідковому додатку до табл. 4.11.1.

Довідковий додаток 1 до табл. 4.11.1.

Перелік речовин з гостроспрямованим механізмом дії,

зазначення їх ГДК робочої зони, класи небезпеки (чинний в Україні)

* – додаткова дія речовини: А – алерген, К – канцероген,

П – подразнювальна.

Примітка. П у колонці 4 – Пара та (або) газ, А – аерозоль.

Таблиця 4.11.2

Класи умов праці залежно від рівня шуму та вібрації

* СН 3222-85, ГОСТ 12.1.003-85, ГР 2411-81.

** СН 3044-84, ГОСТ 12.1.012-90.

Таблиця 4.11.3.1

Класи умов праці за окремими показниками мікроклімату

для виробничих приміщень та відкритих територій у теплу пору року

* ДСН – Державні санітарні норми.

Значення наведені у додатках 1 і 2 до табл. 4.11.3.

Таблиця 4.11.3.2

Класи умов праці за окремими показниками мікроклімату

для виробничих приміщень в холодну пору року

Додаток 1 до табл. 4.11.3.1 та 4.11.3.2.

Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами

Додаток 2 до табл. 4.11.3.1 та 4.11.3.2.

Оптимальні і допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Таблиця 4.11.4

Класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань (перевищення гдр, разів)

Таблиця 4.11.5

Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу

Продовження таблиці 4.11.5.

Таблиця 4.11.6

Класи умов праці за показниками трудового процесу

Продовження таблиці 4.11.6.

Продовження таблиці 4.11.6.

Продовження таблиці 4.11.6.

Продовження таблиці 4.11.6.

Продовження таблиці 4.11.6.

Таблиця 4.11.7

Класи умов праці за показниками аероіонного складу повітря*, в 1 см. Куб.

* «Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений». № 2152-80.

Додаток ЖГ

Показники та критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятих на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів

Продовження додатку ЖГ

Примітка. Фактична тривалість щорічної додаткової відпустки визначається як сума календарних днів, що надаються за роботу у шкідливих умовах праці за окремими шкідливими виробничими факторами, залежно від їх гігієнічної значущості, але не повинна перевищувати максимальну тривалість, яка не встановлена для кожного ступеня шкідливості.

Додаток ЖД

ПОКАЗНИКИ

факторів виробничого середовища,

важкості і напруженості трудового процесу для

підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення¹

1. Право на пенсію по старості на пільгових умовах підтверджується при наявності на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів ІІІ класу умов і характеру праці:

За списком № 1

1. Не менше двох факторів 3 ступеня відхилення від норм

або

2. Одного фактора 3 ступеня і трьох факторів 1 чи 2 ступеня відхилення від норм

або

3. Чотирьох факторів 2 ступеня відхилення від норм

або

4. Наявність у повітрі робочої зони хімічних речовин гостро направленої дії 1 чи 2 класу небезпеки.

За списком № 2

1. Одного фактора 3 ступеня відхилення від норм

або

2. Трьох факторів 1, 2 ступеня відхилення від норм

або

3. Чотирьох факторів 1 ступеня відхилення від норм

2. Орієнтовані показники можуть бути використані при встановленні дострокових пенсій за рахунок коштів підприємств.

Примітка. Ці показники розроблені на підставі «Гігієнічної класифікації праці» апробованих на підприємствах різних галузей народного господарства.

Списки № 1 і № 2 затверджені постановою Кабінету Міністрів України і містять перелік виробництв робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Додаток З

Перелік документів по атестації робочих місць з шкідливими умовами праці

1. Перелік робочих місць професій, посад, які підлягають атестації згідно з Ст. 7 Закону України «Про відпустки», Ст. 13 Зако­ну України «Про пенсійне забезпечення».

2. Наказ про проведення атестації робочих місць.

3. Протоколи досліджень шкідливих факторів на робочих місцях.

4. Карти спостережень робочого часу на робочих місцях, які підлягають атестації.

5. Карти умов праці на робочих місцях.

6. Наказ про результати атестації робочих місць з шкідли­вими умовами праці.

7. Перелік професій, яким підтверджено право на пільги та компенсації згідно з чинним законодавством.

8. Використана література.

Додаток ЗА

Згідно з Ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Ст. 7 Закону України «Про відпустки», Ст. 9 Закону України «Про охорону праці», нормативних актів з захисту та гігієни праці, на основі діючих методичних рекомендацій по прове­денню атестації робочих місць з шкідливими умовами праці, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.1992 року № 442, та в зв’язку з виробничою необхідністю передбачено проведення атестації робочих місць, на яких технологічний процес, обладнання, використана сировина та матеріали можуть бути постійними джерелами небезпечних виробничих факторів.

НАКАЗУЮ:

1. Залучити до проведення атестації атестаційну комісію у складі:

Голова комісії

Заступник керівника підприємства _______________________

^{(прізвище, ім’я, по батькові)}

Члени комісії:

• спеціаліст служби ОП _______________________________

^{(прізвище, ім’я по батькові)}

• головний енергетик ________________________________

^{(прізвище, ім’я по батькові)}

• головний механік __________________________________

^{(прізвище, ім’я по батькові)}

• голова профкому __________________________________

^{(прізвище, ім’я по батькові)}

• головний бухгалтер _________________________________

^{(прізвище, ім’я по батькові)}

• головний економіст _________________________________

^{(прізвище, ім’я по батькові)}

• інспектор відділу кадрів _____________________________

^{(прізвище, ім’я по батькові)}

• юрист ____________________________________________

^{(прізвище, ім’я по батькові)}

2. Інспектору відділу кадрів перевірити запис в трудових книжках працівників, робочі місця яких атестуються, на відповідність назв професій і посад КП 003-95 та Спискам.

3. Головному спеціалісту з ОП визначити обсяг необхідних досліджень шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та організувати їх проведення.

4. Економісту на робочих місцях провести фотографії робочого часу з метою визначення тривалості дії шкідливих виробничих факторів.

5. Атестаційній комісії зробити висновки за результатами проведеної атестації та заповнити відповідні розділи «Карт умов праці».

6. Всі роботи по атестації робочих місць завершити до _______ 200_ р.

7. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

Керівник підприємства ___________ __________________

^{(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)}

Додаток ЗБ

1.     Дата проведення відбору проб повітря ________________

2.     Підприємство, адреса, цех, відділення ________________

3.  Робоче місце, професія Оператор комп’ютерного набору

4.  Мета досліджень атестація робочих місць______________

5.  Засоби вимірювальної техніки секундомір № 1182; анемо­метр крильчатий АСО-З № 792 електроаспіратор моделі 822 № 891791; психрометр аспіраційний МВ-4 М № 1523________________________________________________

^{(найменування, тип, заводський номер)}

6.     Відомості про повірку секундомір-п.св. № 0684/0572 від 28.03.200 р. анемометр-п.св. № 1669 до 02.08.200 р.;_______________________________________________________

^{(номер свідоцтва, клеймування, термін дії)}

електроаспіратор-клеймо ІІ кв. 200 р. психрометр п.св. № 0450 від 04.04.200 р.__

7.      Нормативна документація, відповідно до якої:

• ГОСТ 12.1.005-88, МУ № 4945-88, МУ № 1598-77, МУ № 4751-88, «Паладій» ВР № 5.01.19/877 01.11.97, МУ № 2318-81

^{(проводиться відбір проби)}

• ГОСТ 12.1.005-88, Список ПДК № 4617-88, Доп. № 6, 5800-91_________________________________________________________

^{(оцінюються результати)}

8.  Присутні від підприємства спеціаліст з ОП_______________

^{(посада, прізвище, ім’я, по батькові)}

9.  Посада, ПІБ осіб, що проводять відбір проб повітря ___________

інженер-лаборант (ПІБ) інженер-лаборант (ПІБ)______________

^{(підписи)}

10.  Умови відбору проб 85 %_________________________________

(робота вентиляції, завантаження обладнання, використання особистих засобів захисту)

12. Результати досліджень:

Продовження додатку ЗБ

Зав. лаб. ______________________________________________

^{(посада, прізвище, ім’я по батькові особи, що виконувала дослідження)}

Результати досліджень повітря робочої зони

________________________________________________

^{(підпис)}

Висновок: (відповідність нормативу, оцінка за Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу).

На робочому місці оператора комп’ютерного набору концентра­ція у повітрі шкідливих речовин не перевищує ГДК.

Згідно з Гігієнічною класифікацією умов праці від 27.12.2001 р. № 528 робоче місце оператора комп’ютерного набору відно­ситься до 2 класу умов праці.

М.П. __________________________________________________

^{(прізвище, ім’я, по батькові санітарного лікаря або сан. лаб. підприємства) (підпис)}

Додаток ЗВ

 1. Дата проведення відбору проб повітря ____________________

2. Підприємство, адреса, цех, відділення ____________________

3. Робоче місце, професія Оператор комп’ютерного набору

4. Мета досліджень атестація робочих місць

5. Засоби вимірювальної техніки секундомір № 1182; анемометр крильчатий АСО-З № 792 психрометр аспіраційний МВ-4 М № 1523______________________________________________________

^{(найменування, тип, заводський номер)}

6. Відомості про повірку секундомір-п.св. № 0684/0572 від 28.03.200 р._________________________________

^{(номер свідоцтва, клеймування, термін дії)}

анемометр-п.св. № 1669 до 02.08.200 р.; психрометр п.св.______№ 0450 від 04.04.200р. психрометр п. св. № 0450 від 04.04.200 р._____________________________________________________

7. Нормативна документація, відповідно до якої:

1. ДСН 3.3.6.04299 ГОСТ 12.1.005-88__________________________________________________________

^{(проводяться дослідження)}

2. ДСН 3.3.6.04299 ГОСТ 12.1.005-88__________________________________________________________

^{(оцінюються результати)}

8. Присутні від підприємства спеціаліст служби ОП__________________________________________________

^{(посада, прізвище, ім’я, по батькові)}

9. Посада, ПІБ осіб, що проводять дослідження _____________

інженер-лаборант (ПІБ) інженер-лаборант (ПІБ)______________

^{(підписи)}

10. Результати досліджень¹:

Примітка. В протоколі показане середнє значення 3-х замірів.

Дослідження проводив зав. лабораторією_____________________________________________________

^{(посада, прізвище, ім’я, по батькові)}

Висновок: (відповідність нормативу, оцінка за Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу).

М.П. __________________________________________________

^{(прізвище, ім’я, по батькові санітарного лікаря або зав. сан. лаб. підприємства) (підпис)}

Додаток ЗГ

1. Дата проведення досліджень _____________________

2. Підприємство, адреса, цех, відділення ______________

3.   Робоче місце, професія, технологічний процес, що виконується Оператор комп’ютерного набору_________

4.    Мета досліджень атестація робочих місць______________

5. Засоби вимірювальної техніки секундомір № 1182, кутомір________

^{(найменування, тип, заводський номер)}

6. Відомості про повірку секундомір-п.св. № 0684/0572 від 28.03.200_ р., кутомір клеймо І кв. 200_ р._________________________________

^{(номер свідоцтва, клеймування, термін дії)}

7. Нормативна документація, відповідно до якої:

1.   Метрологическое обеспечение безопасности труда (Довідник) М. 1988, т.2; Інстуркція МЗ України № 0641-48 від 27.11.92___________

^{(проводяться спостереження)}

2.   Лист ДЕУП України № 01663 від 03.05.93 р.; Гігієнічна класифікація праці (важкість, навантаження) затверджена 12.08.1986 р. № 4137-86_______________________________________

^{(оцінюються результати)}

8. Присутні від підприємства спеціаліст служби ОП______________

^{(посада, прізвище, ім’я, по батькові)}

9. Посада, ПІБ осіб, що проводять дослідження _________________

інженер-лаборант (ПІБ) інженер-лаборант (ПІБ)_______________

^{(підписи)}

10. Результати досліджень важкості та напруженості трудового процесу:

Примітка. Тільки для чоловіків, для жінок слід приймати значення на 40 % нижче від указаних.

Висновки: (оцінка за Гігієнічною класифікацією...).

Згідно з «Гігієнічною класифікацією праці» № 528 робоче місце оператора комп’ютерного набору відноситься до 2 класу.

М.П. _________________________________________________

^{(прізвище, ім’я, по батькові санітарного лікаря або зав. сан. лаб. підприємства) (підпис)}

Додаток ЗД

«Про результати атестації робочих місць»

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442 та наказу підприємства № 91 від 24 травня 2002 р., відповідно до статей № 9, 17 Закону України «Про охорону праці» та Ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і виходячи з результатів проведеної атестації робочих місць за умовами праці, на підставі прийнятого рішення атестаційної комісії.

Наказую:

1. Підтвердити право на додаткову відпустку професій і посад згідно з додатком 1 даного наказу.

2. Встановити доплату за умови праці професії оператора комп’ютерного набору.

3. Встановити додаткову відпустку за шкідливі умови праці професії оператора комп’ютерного набору.

4. Відповідальному за кадри витяги з наказу про результати атестації занести в трудові книжки операторів, чиї робочі місця атестувались.

5. Головному економісту занести зміни і доповнення у відповідні розділи колективного договору на 200 _ рік, згідно з даним наказом.

6. Проректору з АГЧ, енергетику та інженеру з охорони праці розробити організаційні заходи щодо покращення умов праці і внести їх у проект колективного договору на 200 _ р.

7. Документи, що підтверджують право на пільги, вважати документами суворої звітності і зберігати на протязі 50-ти років.

8. З наказом ознайомити усіх працівників підприємства, а відповідальних осіб під розпис.

Керівник підприємства __________ ______________________

^{(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)}

Додаток И

Зразок заяви потерпілого

Заява

Прошу призначити мені страхові виплати у зв’язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням), що стався (отримане) за час роботи на ____________________________

^{(повна назва підприємства, на якому стався нещасний випадок)}

реєстраційний номер страхувальника _______________________

На момент нещасного випадку працював на підприємстві ______

^{(повна назва підприємства)}

реєстраційний номер страхувальника _________________

На цей час працюю (не працюю) на __________________

^{(повна назва підприємства, організації, де працює заявник)}

реєстраційний номер страхувальника _______________________

Виплати прошу надсилати:

на особовий рахунок у банку № ______ МФО ________________

_______________________________________________________

^{(повна назва та реквізити банку)}

поштовим переказом за адресою ___________________________

^{(повна адреса, за якою мешкає потерпілий)}

До заяви додаються такі документи:

Мені відомо, що:

• відповідно до частини 3 ст. 36 Закону України «Про загально­обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхува­ння від нещасних випадків може затримати страхові виплати до з’ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог;

• згідно зі Ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце:

1) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;

2) подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;

3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахо­ваному, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов’язаним з виробництвом.

Про звільнення з роботи, зміни місця мешкання та інші зміни зобов’язуюсь своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції Фонду.

Документи, яких не вистачає, будуть надані до «_» ____ 200 _ р.

«___» ____ 200 _ р. ___________________ __________________

^{(підпис заявника) (прізвище заявника)}

Відомості за паспортом заявника перевірено, заява з додатком документів на ____ аркушах прийнята «__» ______ 200 _ р. та зареєстровано за № ____.

М.П. ____________________________________________________

^{(прізвище, підпис, посада працівника, який прийняв документи)}

Додаток Й

Витяг

з Правил пожежної безпеки в Україні

2. Загальні положення

2.1. Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом прове­дення організаційних, технічних і інших заходів, направлених на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у випадку їх виникнення, створення умов для швид­кого виклику пожежних підрозділів і успішного гасіння пожеж.

3. Організаційні заходи по забезпеченню пожежної безпеки

1.5. У будівлях і спорудах (крім жилих будинків), котрі мають два поверхи і більше, у випадку одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб повинні бути розроблені і вивішені на видному місці плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Необхідність забезпечення планами (схемами) евакуації одноповерхових будівель і споруд визначається місцевими органами державного пожежного нагляду, виходячи з їх пожежної безпеки, кількості розміщення людей, площі тощо.

3.7. На підприємстві повинен бути установлений порядок оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити усіх працюючих.

3.13. Керівник підприємства зобов’язаний застосовувати відповідні міри реагування на факти порушення чи невиконання посадовими особами, іншими працівниками установленого протипожежного режиму, вимог правил пожежної безпеки...

3. 14. З метою залучення працівників до проведення заходів по попередженню пожеж, організації їх гасіння на підприємствах створюються добровільні пожежні дружини (ДПД) та команди (ДПК)...

3.15. На підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб за рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії (ПТК).

3.18. Всі працівники при прийомі на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки. Протипожежні інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний на робочому місці, позаплановий і цільовий.

Особи, котрі приймаються на роботу, пов’язану з підвище­ною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).

4. Загальні вимоги пожежної безпеки до територій, будівель, приміщень, споруд

1.1. Утримання територій.

1.1.1. Території підприємств..., протипожежні розриви між будівлями... повинні постійно утримуватись у чистоті і систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалі листя...

4.1.3. Дороги, під’їзди до будівель, пожежним джерелом водопоста­чання, підходи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежному інвентарю, обладнання пожежогасіння повинні бути завжди вільними, утримуватись справними, взимку очищува­тись від снігу.

4.1.17. На території підприємства на видних місцях повинні бути установлені таблички з указанням порядку виклику пожежної охорони, знаки розміщення первинних засобів пожежегасіння, схеми руху транспорту, розміщення ємностей з водою, гідрантів!..

4.1.20. Розпалювати вогнища, спалювати відходи, викидати незагашені вугілля і золу на відстань менше 15 м від будівель і споруд, а також у межах установлених будівельними нормами протипожежних розривів не дозволяється.

4.1.21. Забороняється паління: у будівлях торговельних підприємств, складів, баз; у приміщеннях дитячих дошкільних, шкільних і лікувальних закладах.

4.2. Утримання будівель, приміщень і споруд.

4.2.1. Усі будівлі, приміщення і споруди повинні постійно утримуватись у чистоті.

4.2.3. Протипожежні системи, пристрої (протидимний захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипо­жежні двері, клапани, інші захисні пристрої тощо) повинні постійно утримуватись у справному робочому стані.

4.2.15. У будівлях, приміщеннях, спорудах забороняється прибирати приміщення і прати одяг з застосуванням гасу, бензину і інших легкозаймистих і горючих речовин, а також відігрівати замерзлі труби паяльними лампами і другими засобами з застосуванням відкритого вогню.

4.3. Утримання евакуаційних шляхів і виходів.

4.3.3. У приміщеннях, котрі мають один евакуаційний вихід, дозволяється одночасне розміщення (дозволяється перебування) не більше 50 осіб.

4.3.4. Двері на шляхах евакуації повинні відкриватися у напрямку виходу з приміщення. Допускається установлення дверей з відкриванням всередину приміщення у випадку одночасного перебування у ньому не більше 15 осіб, а також у санвузлах, площадок зовнішніх евакуаційних драбин.

4.3.11. Не допускається:

• споруджувати на шляхах евакуації пороги, двері, що обертаються, які перешкоджають евакуації людей;

• захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, східці, вестибулі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням, готовою продукцією і ін.

5. Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання

5.1. Електроустановки.

5.1.3. Електричні машини, обладнання, апарати повинні мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання.

5.1.16. Електронагрівальні прилади, телевізори, комп’ютери та інші побутові електроприлади і апаратура повинні включатися в електромережу тільки з допомогою справних штепсельних сполучень і електророзеток заводського виготовлення.

5.1.29. Не дозволяється:

• застосування для опалення приміщень саморобних електронагрівальних приладів чи ламп розжарення;

• користування пошкодженими розетками, розгалужуючими коробками, вимикачами і іншими електровиробами;

• залишення без догляду при виході з приміщення увімкне­них в електромережу нагрівальних приладів;

• використовування вимикачів, штепсельних сполучень для підвішування одягу й інших предметів;

• використовування побутових електронагрівальних приладів (прасок, чайників, кип’ятильників) без негорючих підставок та в місцях, де їх використання не передбачене технологічним процесом чи заборонене даними Правилами чи власником підприємства.

5.1.30. У всіх приміщеннях, котрі після закінчення роботи зачиня­ються і не контролюються чергуючим персоналом, зі всіх електроустановок і електроприладів повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних і охоронних установок, а також обладнання, що за вимогою технологічного процесу працює цілодобово).

5.1.31. Все електрообладнання (корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників, щитів управління, металевих корпусів пересувних і переносних електроприладів тощо) підлягають зануленню або заземленню.

5.2. Опалення.

5.2.1. Перед початком опалювального сезону котельні, теплогенератори і калориферні установки й інші опалювальні прибори повинні бути старанно перевірені і відремонтовані.

5.3. Вентиляція і кондиціювання.

5.3.7. Вентиляційні камери, фільтри, повітроводи повинні регулярно очищуватись від горючого пилу, жирових відкладень пожежонебезпечних засобів.

5.3.11. Під час експлуатації вентиляційних систем забороняється:

• закривати витяжні канали, отвори, решітки;

• використовувати паливно-витяжні повітроводи та канали для відведення газів від приладів опалення, кип’ятильників і інших нагрівальних приладів.

6. Вимоги до утримання технічних засобів пожежегасіння

6.4.8. Будівлі, споруди, приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплозахисного полотна, грубововняної тканини, войлоку, пожежними відрами, совковими лопатками, пожежним інструментом (крюками, ломами, сокирами та ін.), які використовуються для локалізації та ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

6.4.10. Для вказання місця знаходження первинних засобів пожежегасіння необхідно установлювати вказівні знаки.

6.4.15. Вогнегасники слід установлювати у легкодоступних і помітних місцях (у коридорах, біля входів і виходів з приміщення тощо), а також у пожежонебезпечних місцях.

7. Основні вимоги пожежної безпеки до об’єктів різного призначення

7.6. Підприємства торгівлі і харчування.

7.6.1. Торговельні підприємства для продажу легкозапалювальних і горючих речовин та горючих газів (балонів з газом, фарб, розчинників інших пожежонебезпечних товарів побутової хімії) повинні розміщуватись в спеціально призначених для них будівлях.

7.6.2. Товари, котрі мають підвищену пожежну небезпеку (сірники, духи, одеколони, аерозольні упаковки тощо), необхідно зберігати окремо від інших товарів у спеціально пристосованих приміщеннях. Торгівлю цими товарами у великих магазинах, універмагах, торговельних центрах рекомендується здійснювати на верхніх поверхах будівель.

7.6.3. У робочий час завантаження товарів і вивантаження тари повинні здійснюватись шляхами, не пов’язаних з експлуатаційними виходами для покупців з торговельних залів.

7.6.4. Комори горючих товарів і товарів у горючій упаковці слід відокремлювати від залу протипожежними перегородками.

7.6.7. Ширина проходів між прилавками і обладнанням за прилавком повинна бути не менше 0,9 м.

7.6.8. Адміністрація торговельних підприємств, ресторанів, кафе не повинна допускати переповнення залів відвідувачами (вмістимість залів визначається з розрахунку не менше 1,35 м² на одного відвідувача магазину і не менше 1,4 м² на одно посадочне місце у ресторані, кафе).

7.6.11. Забороняється:

• зберігати горючі матеріали, відходи, пакувальні матеріали і контейнери у торгових, обідніх залах і на шляхах евакуації (вони повинні вилучатися по мірі накопичення);

• складати горючу тару ззовні впритул до вікон торговельних, жилих, адміністративних та інших будівель (допускається тимчасове розміщення на відстані не менше 15 м від зовнішньої стіни з отворами);

• розміщувати відділи, секції, прилавки, лотки для продажу пожежонебезпечних товарів ближче 4 м від виходів, східцевих кліток і інших евакуаційних шляхів;

• зберігати на навантажувально-розвантажувальних рампах товари і тару;

• зберігати одночасно у магазині більше 15 тисяч аерозо­льних упаковок;

• проводити вогневі роботи під час знаходження людей у торговельних і обідніх залах;

• розміщувати товари побутової хімії, лаки, фарби, розчин­ники, товари у аерозольних упаковках ближче 0,5 м від приладів опалення і у віконних вітринах;

• користуватись у складських приміщеннях і приміщеннях для підготовки товарів до продажу побутовими електронагріва­льними приладами.

7.6.14.2. Торгове обладнання повинно розміщуватись з таким розрахунком, щоб вздовж рядів забезпечувались вільні проходи до евакуаційних виходів шириною не менше 2 м.

7.6.14.3. Через кожні 25 м торгового ряду повинні розміщу­ватись поперечні проходи шириною не менше 1,4 м.

7.6.14.7. Кожен кіоск, ларьок і подібні будівлі повинні бути забезпечені вогнегасниками.

7.6.14.8. Забороняється застосування для освітлення кіосків і ларків свічок та інших джерел відкритого вогню.

Додаток М

УКООПСПІЛКА

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ

Кооперації україни

ІНСТРУКЦІЯ № 167

про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях

кафедр та структурних підрозділів ПУСКУ

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Ця інструкція поширюється на службові приміщення і визначає вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки в цих приміщеннях.

Інструкція є обов’язковою для визначення та виконання всіма працівниками та відвідувачами, які знаходяться в службових приміщеннях, а також обслуговуючим персоналом.

2. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Меблі та обладнання мають розміщуватись таким чином, щоб забезпечувати вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1 м). Евакуаційні шляхи та виходи необхідно постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати.

При накопиченні та після закінчення роботи горючі відходи слід прибирати у спеціально відведені сміттєзбірники.

Електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватись тільки у справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виготовлювачів. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електровиробів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення у пожежобезпечний стан.

Документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані не менше 1 м від електрощитів, електрозборок і електрока­белів; 0,5 м від електросвітильників; 0,6 м від сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації та 0,15 м від приладів центрального водяного опалення.

Засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані. Усі працівники повинні вміти користуватись наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежегасіння, знати місце їх знаходження.

Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м.

У службових приміщеннях не допускається:

• влаштовувати тимчасові електромережі, прокладати електричні проводи безпосередньо на горючій основі, експлуату­вати світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами);

• захаращувати підступи до засобів пожежогасіння;

• палити, використовувати легкозаймисті рідини;

• проводити вогневі, зварювальні та інші роботи без спеціального одягу;

• вмикати електропобутові прилади (чайники, кип’ятильники тощо) без негорючих підставок та в місцях, де їх використання не передбачене або заборонене).

Відповідальний за протипожежний стан службових примі­щень після закінчення роботи зобов’язаний:

• оглянути приміщення, переконатись у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі;

• вимкнути освітлення електроживлення приладів та обладнання (за винятком електрообладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово);

• по закінченню роботи при здачі приміщень під охорону, ставити власний підпис в журналі за протипожежну безпеку в приміщенні.

Відповідальний за протипожежний стан службового приміщення: ____________________________________________________

^{(прізвище, ініціали)}

3. Обв’язки та дії працівників у разі пожежі

У випадку пожежі терміново повідомити пожежну охорону за телефоном 01, вказавши при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, своє прізвище.

Організовувати евакуацію людей та матеріальних цінностей.

Повідомити про виникнення пожежі ректорат та адміністративно-господарчу дільницю.

Вимкнути у разі необхідності струмоприймачі та вентиляцію.

Розпочати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння.

Організувати зустріч підрозділів пожежної охорони та надати консультаційну та іншу допомогу у процесі гасіння пожежі.

Інженер з охорони праці __________ ____________

^{(підпис) (прізвище, ініціали)}

УЗГОДЖЕНО:

Головний енергетик ________ _______________

^{(п ідпис) (прізвище, ініціали)}

Головний інженер _________ __________________

^{(підпис) (прізвище, ініціали)}

Додаток Н

Ситуація, при якій стався нещасний випадок

У магазині «Золотий ключик» ЗАТ «Полтавакондитер», що знаходиться у м. Полтава по вул. Новобазарна, 5 _____________

^(дата)

о 10 годині ранку вантажник Михайлов Іван Петрович (1 лютого 1964 року народження; проживає у м. Полтава за адресою вул. Пушкіна, 8, кв. 7; загальний стаж роботи – 14 років, у т. ч. за професією – 5 років і 4 місяці) отримав травму – знімаючи зі стелажу 2 коробки з кондитерськими виробами, масою 10 кг кожна, випустив їх з рук та травмував ліву ногу.

Діагноз за відділом травматології, виданим ЛКК Полтавської міськлікарні № 1 – закритий перелом лівої стопи. Вантажнику видати лист непрацездатності терміном на 30 днів, в т. ч. неро­бочих – 5 днів. Середньомісячна заробітна плата потерпілого – 800 гривень. Свідками нещасного випадку були: Симко Ганна Сидо­рівна – прибиральниця, Іванов Іван Іванович – продавець. Обоє проживають у м. Полтаві. Навчання за професією Михайлов І.П. не проходив.

Вступний і первинний інструктажі з Михайловим І.П. проведено 4 січня 200_ року, а черговий повторний інструктаж проведено 15 лютого 200 _ р. Періодичний медичний огляд – 10 січня 200 _ р. За довідкою наркодиспансера Михайлов І.П. знаходився у легкому стані алкогольного сп’яніння.

Потерпілий одужав. Кондитерські вироби вартістю 600 грн при падінні були зіпсовані.

ВАТ «Полтавакондитер» на подання потерпілому медичної допомоги, використання транспортних засобів і розслідування нещасного випадку витратило 800 грн.

Додаток о відкрите акціонерне товариство наказ

№ _____

Для розслідування нещасного випадку, який стався _________ р. та розробки заходів щодо їх запобігання:

^дата

НАКАЗУЮ:

1. Створити комісію з розслідування нещасного випадку у складі:

_________________________________________________________

^{Прізвище, ім’я, по батькові інженер з охорони праці голова комісії}

__________________________________________________________

^{Прізвище, ім’я, по батькові представник профкому член комісії}

_________________________________________________________

^{Прізвище, ім’я, по батькові начальник відділу член комісії}

_________________________________________________________

^{Прізвище, ім’я, по батькові представник колективу член комісії}

2. Комісії _________

^термін

розслідувати причини нещасного випадку і розробити заходи щодо їх запобігання.

Голова правління ______________ ______________________

^{Підпис Прізвище, ім’я, по батькові}

Додаток П

М.П.

АКТ

(спеціального) розслідування нещасного

випадку (аварії), що стався (сталася)

___ _________ 20 __ р. о ___ год. ____ хв.

на ___________________________________________________________

^{(найменування підприємства, код згідно з ЄДРПОУ,}

_________________________________________________________

^{найменування органу, до сфери управління якого належить підприємство)}

_________________________________________ ____________

^{(дата складення акта) (місце складення акта)}

Комісія, призначена наказом від ___ _______ 20 __ р. № _________

_________________________________________________________

^{(найменування органу, який утворив комісію)}

у складі голови ___________________ ________________________

^{(прізвище, ім’я, по батькові) (посада, місце роботи)}

членів комісії: __________________ ___________________

^{(прізвище, ім’я, по батькові) (посада, місце роботи)}

за участю: ________________________ __________________

^{(прізвище, ім’я, по батькові) (посада, місце роботи)}

провела у період з ___ ________ 20 __ р. по ___ _______ 20 __ р. (спеціальне) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) ____________________________________________________________

^{(місце події, кількість потерпілих,}

________________________________________________________

^{у тому числі із смертельним наслідком)}

1. Відомості про потерпілого (потерпілих)

__________________________________________________________

^{(прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, професія (посада),}

_________________________________________________________

^{стаж роботи – загальний, у тому числі на підприємстві, за}

__________________________________________________________

^{професією; дата проходження навчання, інструктажу, перевірки}

__________________________________________________________

^{знань з охорони праці, первинного та періодичного медичного}

__________________________________________________________

^{огляду, професійного добору;}

__________________________________________________________

^{наслідки нещасного випадку)}

__________________________________________________________

^{(відомості про членів сім’ї, які перебувають на утриманні}

__________________________________________________________

^{потерпілого, – прізвище, ім’я та по батькові, рік народження,}

_________________________________________________________

^{ступінь родинного зв’язку, рід занять, – у разі нещасного випадку}

_______________________________________________________

^{із смертельним наслідком)}

2. Характеристика об’єкта, дільниці та місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)

__________________________________________________________

^{(стисла характеристика об’єкта, дільниці та місця, де стався}

__________________________________________________________

^{(сталася) нещасний випадок (аварія), із зазначенням відомостей про}

__________________________________________________________

^{проектний, затверджений та фактичний режим роботи об’єкта}

________________________________________________________

^{(устаткування) до настання нещасного випадку (аварії)}

__________________________________________________________

^{(стан об’єкта (дільниці), устаткування (конструкцій) і матеріалів}

__________________________________________________________

^{перед нещасним випадком (аварією); висновок про їх відповідність}

_________________________________________________________

^{нормативним вимогам)}

__________________________________________________________

^{(відомості про аналогічні нещасні випадки (аварії)}

__________________________________________________________

^{(на підприємстві)}

__________________________________________________________

^{(опис організації на підприємстві роботи з охорони праці та її}

__________________________________________________________

^{недоліків (зазначаються тільки у разі групового нещасного випадку}

__________________________________________________________

^{та нещасного випадку із смертельним наслідком)}

3. Обставини, за яких стався (сталася) нещасний випадок (аварія)

________________________________________________________

^{(опис подій, що сталися, робіт, що проводилися до нещасного}

__________________________________________________________

^{випадку (аварії), їх процесу з початку зміни із зазначенням}

_________________________________________________________

^{керівника робіт, його вказівок, дій потерпілого (потерпілих) та}

__________________________________________________________

^{інших осіб, причетних до настання нещасного випадку (аварії)}

__________________________________________________________

^{(послідовний виклад подій із зазначенням небезпечних та шкідливих}

__________________________________________________________

^{виробничих факторів, які впливали на потерпілого, перелік машин,}

_________________________________________________________

^{інструментів, устаткування, експлуатація яких призвела до}

__________________________________________________________

^{нещасного випадку, небезпечних умов і небезпечних дій}

__________________________________________________________

^{потерпілого або інших осіб, характеру аварії)}

__________________________________________________________

^{(перелік заходів, вжитих відповідно до плану ліквідації наслідків}

__________________________________________________________

^{нещасного випадку (аварії), надзвичайної ситуації або плану}

__________________________________________________________