Домашнє завдання 2

Тема: Розробка інструкції з охорони праці користувачів ПЕОМ на підприємстві.

План

1. Вивчити вимоги положення про розробку інструкції з охорони праці (додаток В).

2. Користуючись даним посібником вияснити небезпечні і шкідливі виробничі фактори при роботі на ПЕОМ

3. За результатами атестації робочих місць розробити інструкцію з охорони праці користувачів ПЕОМ.

4. Оформити титульний лист інструкції (додаток Г), першу сторінку (додаток Д), останню сторінку (додаток Е).

5. Захистити результати роботи

Загальні відомості

Інструкція з охорони праці є нормативним актом, що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки.

Класифікація нормативних актів про охорону праці та стислий зміст інструкції з охорони праці підприємства наведено у додатку В.

При складанні інструкції з охорони праці слід взяти за основу працю користувачів персональних електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ) (бухгалтерів, економістів, менеджерів, товароз­навців тощо).

У розділі «Загальні положення» необхідно звернути увагу на те, що до самостійної роботи на ПЕОМ допускаються особи, які пройшли попередній медичний огляд і не мають відповідних протипоказань, навчання користування ПЕОМ, вступний та первинний інструктажі і перевірку знань з охорони праці та питань пожежної безпеки. У подальшому вони проходять повторний інструктаж один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди – один раз на два роки.

На користувача ПЕОМ можуть впливати наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

фізичні:

• підвищений рівень шуму на робочому місці (від венти­ляторів блоку живлення процесорів та аудіоплат);

• підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини;

• підвищений рівень статичної електрики;

• недостатня концентрація негативних іонів у повітрі робочої зони;

• підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

• підвищена напруженість електричного поля;

• пряма та відбита від екранів блискість;

• несприятливий розподіл яскравості в полі зору;

• недостатня освітленість на робочому місці;

хімічні:

• підвищений вміст у повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту;

психофізіологічні:

• фізичні перевантаження статичної (опорно-м’язова система) та динамічної (кисті рук) дії;

• нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження.

Робоче місце користувача ПЕОМ оснащується робочим столом, стільцем з можливістю регулювання відповідних його параметрів, підставкою для ніг. Основне обладнання – апаратне забезпечення (дисплей, клавіатура, системний блок та інші).

Розміщення робочих місць з ПЕОМ у підвальних приміщен­нях, на цокольних поверхах заборонено.

Площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 кв.м., а об’єм не менше ніж 20,0 куб. м.

Приміщення повинні мати природне та штучне освітлення. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче ніж 1,5 %. Сонячні бліки на екрані дисплея усуваються за допомогою регулювання жалюзей, завісів, що встановлені на вікнах. Штучне освітлення повинне бути загальне рівномірне. Освітленість поверхні робочого столу повинна складати 300–500 лк (екрану – 200 лк). При необхідності допускається використо­вувати, як доповнення до загального, місцеве освітлення.

Приміщення мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря, або припливно-витяжною вентиляцією. Температура у приміщеннях 21–23 ºС у холодну пору року і 22–24 ºС – у теплу пору року; відносна вологість повітря – 40–60 %, швидкість руху повітря 0,1–0,2 м/с.

Для захисту від зарядів статичної електрики в приміщеннях необхідно використовувати нейтралізатори (лампа Чижевського) та зволоження повітря (в опалювальний сезон) з допомогою зволо­жувачів.

Для зниження напруги електричних і статичних полів на моніторі рекомендують використовувати захисні фільтри, котрі заземлюються.

Для захисту користувачів від шкідливої дії низькочастотних магнітних полів рекомендується проводити повний внутрішній захист моніторів (з боку як екрану, так і корпусу) тому, що приекранні захисні фільтри неефективні.

М’яке ренгенівське випромінювання (напруга на аноді 20–22 кВ) та висока напруга на струмопровідних ділянках схеми викли­кають іонізацію повітря зі створенням позитивних іонів, котрі рахуються несприятливими для людини (прискорюється старіння організму). Тому оптимальною кількістю іонів (n⁺) в 1 куб. см повітря в зоні дихання користу­вача вважається 1 500–3 000 (мінімальною необхідною – 400, максимальною допустимою – 50 000).

Організація робочого місця користувача ПЕОМ має відпо­відати ергономічним вимогам і забезпечувати підтримання оптимальної пози:

• робочі місця слід так розташувати відносно світових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва;

• висота робочої поверхні робочого столу має регулюватись в межах 680...800 мм, а ширина і глибина – забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (ширина – 600–1 400 мм, глибина – 800...1 000 мм);

• розташувати дисплей на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилася у центрі поля зору не ближче ніж 600 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця таким чином, щоб витримувалась приблизно однакова відстань від очей оператора комп’ютерного набору ОКН до екрана, клавіатури, тримача (пюпітра) для документів;

• висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400...500 мм, а ширина і глибина становить не менше ніж 400 мм;

• робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, що регулюється за висотою в межах 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20º;

• раціональною робочою позою може вважатися таке положення тіла, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук – вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70–90º, зап’ястки зігнуті під кутом не більше ніж 20º, нахил голови – у межах 15–20º.

Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ПЕОМ мають бути показники стану органів зору: гострота зору, показники рефракції, акомодації, стану бінокулярного апарату ока тощо. При цьому необхідно враховувати також стан організму в цілому.

Жінки, котрі працюють з ПЕОМ повинні оглядатись лікарем акушером-гінекологом один раз на два роки.

Жінки з часу встановлення вагітності та в період грудного годування дитини до виконання робіт, пов’язаних з використа­нням ПЕОМ, не допускаються.

До загальних протипоказань відносяться: органічні захворю­вання центральної нервової системи; хронічні форми психічних захворювань; злоякісні пухлини; всі захворювання системи крові; гіпертонічна хвороба ΙΙΙ стадії; хронічні захворювання легенів; тяжка ступінь бронхіальної астми; виразкова хвороба шлунку; цироз печінки.

У розділі «Вимоги безпеки перед початком роботи» виклад інструкції слід розпочинати з того, що необхідно увімкнути систему кондиціонування повітря в приміщенні. Потім перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Дисплей має стояти не на краю стола. Повернути дисплей так, щоб на нього було зручно дивитися – під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути нахиленим на 15–20º від вертикалі в сторону від оператора.

Оглянути загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з’єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення (чи занулення).

Щоденно перед початком роботи при вимкненій настільній системі прибирати ледь змоченою мильним розчином бавов­няною ганчіркою пил з поверхонь апаратури. Екран дисплея та захисний екран (при наявності) протирати ваткою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби для очищення поверхонь.

Відрегулювати освітленість робочого місця. Відрегулювати та зафіксувати висоту сидіння стільця, зручний для оператора нахил його спинки, висоту підлокітників.

Усі кабелі, що з’єднують системний блок (процесор) з іншими пристроями, слід вставляти та виймати тільки при вимкненому комп’ютері.

Увімкнути апаратуру комп’ютера у послідовності: стабілі­затор напруги, дисплей, системний блок, принтер (якщо передбачається друкування).

Відрегулювати яскравість свічення екрана дисплея, мініма­льний розмір точки свічення, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювало очі.

Рекомендується:

• яскравість знака (яскравість фону) – 80-120 кд/м²;

• контраст – не більше 3:1;

• мінімальний розмір точки свічення (пікселя) – не більше 0,3 мм для монохромних зображень;

• модуляція щодо яскравості растру – не більше 0,4 для монохромних зображень і не більше 0,7 для багатоколірних зображень.

При виявленні будь-яких несправностей роботу не розпочи­нати, повідомити про це керівника.

У розділі «Вимоги безпеки під час роботи» положення інструкції слід розробляти виходячи з того, що користувачі ПЕОМ будуть виконувати роботу, яка пов’язана з обліком інформації одержаної з комп’ютера за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього; супроводжується перервами різної тривалості, пов’язана з виконанням іншої роботи і характе­ризується як робота з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі.

Виходячи з цього необхідно передбачити: при 8-годинному робочому дні: перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви); додаткові перерви для відпочинку тривалістю 15 хв. Через кожні дві години.

Необхідно стійко розташувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання. Встановити її у зручному для користувача положенні та відрегулювати кут нахилу.

Оскільки в конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то її слід розташувати на відстані не менше 100 мм від переднього краю стола в оптимальній зоні моторного поля. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися.

Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження, втоми зорового аналізатора, кистей рук, усунення негативного впливу гіподинамії та монотонії рекомендується виконувати спеціальні вправи та самомасаж кистей рук та очей, а також у спеціально обладнаному приміщенні проводити сеанс психофізіологічного розвантаження.

Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу доторкатися до металевих поверхонь (батарея центрального опалення тощо) та вмивати лице і руки теплою водою.

Для зниження напруженості праці необхідно рівномірно розподіляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складності. З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чергування операцій введення тексту та числових даних (зміна змісту роботи), пошук та виправлення помилок і введення даних (зміна змісту та темпу роботи) і т. ін.

З метою профілактики негативного впливу на здоров’я операторів комп’ютерного набору ОКН виробничих факторів необхідно дотримуватися режимів праці та відпочинку: після кожної години роботи за дисплеєм необхідно робити перерву для відпочинку тривалістю 10 хв.

Не дозволяються сторонні розмови, подразнюючі шуми.

Забороняється:

• працювати без належного освітлення;

• закривати вентиляційні отвори апаратури будь-якими предметами, оскільки це може призвести до їх перегріву;

• працювати з дисплеєм, у якого під час роботи з’являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

• залишати без нагляду включене обладнання;

• допускати до роботи на обладнанні осіб без дозволу керівника.

У розділі «Вимоги безпеки після закінчення роботи» рекомен­дується розмістити наступні положення.

Закінчити та записати у пам’ять комп’ютера файл, що знаходиться в роботі.

Вимкнути принтер (якщо він увімкнений), вимкнути дисплей і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп’ютер підклю­чений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути з розеток. Накрити клавіатуру пластмасовою кришкою для запобігання попадання в неї пилу.

Прибрати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти у ящик стола.

Ретельно вимити руки теплою водою з милом.

Вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електрожив­лення підрозділу.

Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутогенного тренування.

У розділі «Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях» рекомен­дується розмістити такі вимоги:

• при раптовому припиненні подавання електроенергії вимкнути ПЕОМ у такій послідовності: периферійні пристрої, дисплей, системний блок, стабілізатор напруги і витягнути штепсельні вилки з розеток;

• при виявленні ознак горіння (дим, запах гару), вимкнути апаратуру, знайти джерело займання і вжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника робіт;

• у разі виникнення пожежі негайно повідомити пожежну частину, вжити необхідних заходів для евакуації людей і приступити до гасіння первинними засобами пожежогасіння.

Порядок проведення роботи

1. Викладач ділить групу студентів на 2–3 підгрупи і розпо­діляє посади у кожній бригаді:

1) керівника підприємства;

2) спеціаліста служби охорони праці;

3) керівника структурного підрозділу.

2. Керівник підприємства видає наказ (розпорядження) про розроблення інструкції з охорони праці користувачів ПЕОМ (бухгалтерів, економістів, менеджерів, товарознавців тощо).

3. Керівник структурного підрозділу разом з співробіт­никами, керуючись Положенням про розробку інструкції з охорони праці, розробляють інструкцію згідно з наказом (розпорядженням) і оформляють її згідно з даним Положенням.

4. Спеціаліст служби охорони праці надає поради щодо розроблення інструкції і реєструє її у журналі.