Практичне заняття Завдання 1.

Тема: Атестація робочого місця за умовами праці

План

1. Визначити мету і порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

2. Ознайомитись з основними положеннями Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці.

3. Оцінити робоче місце оператора комп’ютерного набору ПУСКУ (далі оператора). Розробити рекомендації щодо надання пільг операторам та покращення умов і безпеки їх праці.

4. Скласти інструкцію з охорони праці користувачів ПЕОМ

5. Захистити результати роботи.

Завдання для поточного контролю знань.

1. Дайте визначення умов праці.

2. Які фактори впливають на формування умов праці?

3. Назвіть елементи умов праці.

4. Дайте визначення санітарних норм та їх класифікацію.

5. Як застосовується санітарні норми для аналізу умов праці?

6. Назвіть завдання та мету управління умовами праці.

7. Що таке гранично допустимий рівень виробничого фактора? З якою метою проводиться атестація робочих місць на підприємствах, в організаціях, установах?

8. Який порядок організації атестації робочих місць за умовами праці?

9. Які документи складаються при атестації робочих місць за умовами праці?

10. Якими документами керуються при атестації робочих місць за умовами праці?

11. Розгляд яких питань передбачає атестація робочих місць?

12. Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу яких показників?

13. За якими гігієнічними критеріями і як класифікують умови праці?

14. Які висновки роблять на основі комплексної оцінки робочого місця?

15. Який термін зберігання матеріалів з атестації робочих місць?

Практичне завдання та методичні поради до нього. Порядок виконання роботи

1. Викладач видає завдання (виробничу ситуацію) студентам для проведення атестації робочого місця за умовами праці і розподіляє функціональні обов’язки серед учасників дії (керівник підприємства чи роботодавець, головний спеціаліст, працівник відділу кадрів, спеціаліст служби охорони праці, юрист, представник профкому чи трудового колективу) і визначає перелік необхідних документів за атестацією робочих місць (додаток З).

2. Керівник підприємства (роботодавець) видає наказ про проведення атестації робочих місць (додаток ЗА).

3. Комісія складає протоколи проведення досліджень (додатки ЗБ, ЗВ, ЗГ).

4. Комісія складає карту умов праці за результатами протоколів досліджень (додаток ЖБ) і робить висновки щодо відповідності організації робочого місця і робочої зони нормам і розробляє пропозиції по її покращенню.

5. Керівник підприємства (роботодавець) за результатами атестації робочих місць видає наказ по підприємству (додаток ЗД).

6. Студенти захищають проведену роботу шляхом дискусії.

При проведенні роботи слід використовувати вихідні дані.

 

Вихідні дані (виробнича ситуація)

Згідно з колективним договором між адміністрацією Полтав­ського університету споживчої кооперації України і трудовим колективом проводилася атестація робочих місць з шкідливими і небезпечними умовами праці. До списку були включені робочі місця операторів комп’ютерного набору редакційно-видавни­чого відділу (далі операторів). Виходили з такого положення, що згідно з Переліком професійних захворювань (далі Перелік), затвердженого Кабінетом Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662, у розділі 4. Захворювань, пов’язаних з фізичними переван­таженнями та перенапруженнями окремих органів і систем, наведено перелік робіт та виробництв, на яких можливе виникнення професійних захворювань. У цьому Переліку вказано, що оператори комп’ютерного набору попадають під дію таких небезпечних і шкідливих виробничих факторів, як:

• робота, що потребує високої координації рухів і виконується у швидкому нав’язаному темпі;

• робота, пов’язана з локальним м’язовим перевантаженням, однотипними рухами, які виконуються у швидкому темпі з тиском на нервові суглоби, м’язи, зв’язки і сухожилля; роботи з систематичним нахилом тіла.

При цьому можливі виникнення таких професійних захво­рювань, як дисоціативні моторні розлади, захворювання перифе­рійної нервової системи; моно- і полінейропатії верхніх і нижніх кінцівок, радикулопатії (шийного, попереково-крижового рівнів).

Тому для отримання інструментальних даних досліджень залучалась (згідно контракту) Державна експертиза умов праці Полтавської області.

Отримані результати у деякій мірі змінені з метою наближення їх до мети навчального процесу.

Для проведення роботи слід використати наступну інформацію:

1. Кількість працюючих операторів – 9.

2. Робоче місце кожного оператора складається з столу, стільців, що не регулюються по висоті, дисплея, клавіатури, системного блоку, принтера.

Відхилення робочої пози оператора від оптимальної зображені на рис. 1. Подібна поза створює умови для статичного напруження м’язів шиї, плечового пояса і спини. Відстань від очей користувача до екрана монітора складає 40–70 см при гігієнічній нормі 50–70 см; кут зору в окремих користувачів коливається від 15º до 30º при оптимальній величині 10–20º (але не більше 40º). Кут між верхнім краєм монітора і рівнем очей користувача складає 10–15º, що відповідає гігієнічним нормам (не менше 10º).

Рис. 1. Умовні позначки суглобних кутів і зчленувань тіла:

1 – кисть – передпліччя; 2 – локтевий суглоб; 3 – відхилення плеча від тулуба;

4 – нахил голови по відношенню до корпусу; 5 – нахил голови по відношенню до вертикалі;

6 – нахил тулуба по відношенню до вертикалі; 7 – тазостегновий суглоб; 8 – колінний суглоб;

9 – гомілковостопний суглоб.

3. У повітрі приміщення виявлено шкідливу хімічну речовину озон, що діє протягом повної зміни, у концентрації 0,08 мг/м. куб.

4. Рівні звуку на робочих місцях операторів (джерела шуму АЦП, принтери тощо) досягали 85 дБА у більшості октавних смуг. Тривалість дії звуку такого рівня складає 25 % робочої зміни.

5. Під час виконання робіт з ПЕОМ у виробничому примі­щенні значення еквівалентного коригованого рівня віброшвид­кості не перевищувало 80 дБекв в усіх середньогеометричних частотах октавних смуг.

6. Природне освітлення здійснюється через світлові прорізи, що орієнтовані на південний схід і південь (Згідно СНиП 11-4-79 вони мають бути орієнтовані на північ чи північний схід). Коефіцієнт природної освітленості (КПО) складає 2 % (при нормі не нижче 1,5 %). Світлові прорізи обладнані регульованими пристроями – жалюзі.

7. Штучне освітлення здійснюється системою загального рівномірного освітлення з допомогою люмінесцентних ламп типу ЛБ. Освітленість на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів становить 250 лк (згідно з гігієнічними вимогами – 300-500 лк).

8. На робочих місцях операторів мають забезпечуватись оптимальні параметри мікроклімату (температури, відносної вологості й рухливості повітря – за ГОСТ 12.1.005.-88, СН 4088-86).

Проведені замірювання 22.01.2009 р. протягом зміни показали такі результати. Температура повітря на вулиці – –20 ºС, у виробничому приміщенні – +18 ºС – сухого термометра, 12 ºС – во­логого, вологість повітря – 53 % в приміщенні, 64 % зовні. Швид­кість руху повітря у приміщенні склала 0,2 м/с. Атмосферний тиск протягом зміни коливався у межах 760–768 мм рт. ст.

9. Дисплей генерує декілька типів випромінювань, у т. ч. рентгенівське, радіочастотне, видиме і ультрафіолетове. Але рівень цих випромінювань досить низький і не перевищує діючі норми (за результатами досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів).

10. М’яке рентгенівське випромінювання при напрузі на аноді 20–22 кВ і високій напрузі на струмопровідних ділянках схеми викликають іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів (n⁺), надлишок котрих несприятливий для організму людини. Заміри показали, що у повітрі робочої зони операторів знаходиться протягом дня 40 000–45 000 позитивних іонів (n⁺) у 1 см куб.

11. Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях операторів (у зоні екрана дисплея, на поверхні обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) склали 100 В/см.

12. Маса вантажу, що підіймають і переміщують оператори (жінки) не перевищує 5 кг.

13. Інтелектуальні навантаження – необхідність приймати прості рішення згідно з інструкцією.

14. Зміст роботи оператора слід оцінити самостійно з використа­нням власного досвіду.

15. Сенсорні навантаження:

• тривалість зосередженого спостереження (в % від часу зміни) – 50–65;

• кількість виробничих об’єктів одночасного спостереження – 5–8;

• навантаження на зоровий аналізатор – 5,0–1,1 мм менше 50 % робочого часу;

• спостереження за екранами дисплея (годин за зміну) – до 4 го­дин.

16. Емоційне навантаження:

• несе відповідальність за виконання окремих елементів завдання, вимагає додаткових зусиль при можливих збоях;

• ризик за безпеку власного життя чи здоров’я інших осіб відсутній.

17. Монотонність навантажень:

• кількість операцій, які повторюються багаторазово – 5–6;

• тривалість виконання простих операцій – 20–30 с.;

• час активних дій (в % до тривалості зміни), решта часу – спостереження за технологічним процесом – більше 20.

18. Режим праці:

• фактична тривалість робочого дня – 8 годин;

• змінність роботи – однозмінна робота;

• наявність регламентованих перерв та їх тривалість за зміну: після 4-х годин роботи – обідня перерва на 1 годину, крім того, через кожну годину роботи – перерви, уведені перерви на 5–10 хв.