
- •Лекція №1
- •6.1 Будова і санітарно-технічне обладнання хімічних лабораторій
- •6.2 Загальні правила безпечної організації роботи в хімлабораторіях
- •6.3 Безпека зберігання хімічних речовин
- •6.4 Безпека роботи з їдкими, вогневибухонебезпечними і сильнодіючими отруйними речовинами.
- •Лекція №2
- •Лекція №3 Нормування шкідливих чинників виробничого процесу. Контроль умов праці та шкідливих чинників, заходи, спрямовані на нормалізацію умов праці
- •3.1 Нормування шкідливих речовин
- •3.2 Апаратура та методи контролю за станом повітряного середовища.
- •3.3 Заходи, що забезпечують нормалізацію стану повітряного середовища.
- •3.4 Засоби індивідуального захисту органів дихання.
- •3.5 Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •3.6 Вентиляція виробничих приміщень
- •3.6.1 Призначення та класифікація систем вентиляції
- •3.6.2 Природна вентиляція
- •3.6.3 Штучна вентиляція
- •3.6.4 Місцева вентиляція
- •3.6.5 Основні вимоги до систем вентиляції
- •Лекція 3 Основні причини, що породжують небезпеку виробничого обладнання і технологічних процесів та загальні вимоги безпеки
- •5.1 Основні причини виробничого травматизму
- •5.2 Вимоги безпеки до виробничого обладнання та до технологічних процесів
- •5.2.1 Безпека виробничого обладнання
- •5.2.2 Безпека виробничих процесів
- •Лекція 4 Електробезпека
- •7.1 Види електричних травм
- •Вид та частота струму
- •7.2 Причини електротравм
- •7.3 Класифікація приміщень за ступенем небезпеки враження електричним струмом.
- •7.4 Системи заходів і засобів безпечної експлуатації електроустановок
- •7.4.1 Система технічних засобів і заходів
- •7.4.2 Система електрозахисних засобів
- •7.4.3 Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •7.4.4 Кваліфікаційні групи з електробезпеки
- •7.4.5 Захист від статичної електрики
- •7.4.6 Блискавкозахист
- •Лекція 5 Пожежна безпека
- •8.1 Сутність та види горіння
- •- Детонаційне – це горіння, яке поширюється із надзвуковою швидкістю, що сягає кількох тисяч метрів за секунду.
- •8.2 Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •8.3 Категорії пожежо- і вибухонебезпечних приміщень і будівель
- •8.4 Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •Лекція 6
- •9.1 Система попередження вибухів і пожеж
- •9.2 Система протипожежного та противибухового захисту
- •Лекція №7 порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •1. Загальні положення
- •2. О р г а н і з а ц і я роботи по атестації
- •3. Вивчення факторів виробничого середовища ї трудового процесу
- •Умов праці
- •5. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •6. Атестація робочих місць
Вид та частота струму
Змінний струм. Через наявність в опорі тіла людини ємнісної складової зростання частоти прикладеної напруги супроводжується зменшенням повного опору тіла та зростанням струму, що проходить через тіло людини. Можна було припустити, що зростання частоти призведе до підвищення цієї небезпеки, Однак це припущення справедливе лише в діапазоні частот до 50 Гц. Подальше ж підвищення частоти, незважаючи на зростання струму, що проходить через людину, супроводжується зниженням небезпеки ураження, котра повністю зникає при частоті 450 – 500 Гц, тобто струм такої та більшої частоти – не може викликати смертельного ураження внаслідок припинення роботи серця або легенів, а також інших життєво важливих органів. Однак ці струми зберігають небезпеку опіків при виникненні електричної дуги та при проходженні їх безпосередньо через тіло людини. Значення фібриляційного струму при частотах 50 – 100 Гц практично однакові; при частоті 200 Гц фібриляційний струм зростає приблизно в два рази в порівнянні з його значенням при 50 – 100 Гц, а при частоті 400 Гц – більше ніж в 3 рази.
Постійний струм. Постійний струм приблизно в 4 – 5 разів безпечніший, ніж змінний струм частотою 50 Гц. Цей висновок впливає з порівнянням значень порогових невідпускаючих струменів (50-80 мА для постійного та 10-15 мА для струму частотою 50 Гц) і гранично витримуваних напруг: людина, тримаючи циліндричні електроди в руках, в змозі витримати (за больовими відчуттями) прикладену до неї напругу не більше 21-22 В при 50 Гц і не більше 100-105 В для постійного струму. Постійний струм, проходячи через тіло людини, викликає слабші скорочення м`язів і менш неприємні відчуття порівняно зі змінним того ж значення. Лише в момент замикання і розмикання ланки струму людина відчуває короткочасні болісні відчуття внаслідок судомного скорочення м`язів. Порівняльна оцінка постійного і змінного струмів справедлива лише для напруг до 500 В. Вважається, що при більш високих напругах постійний струм стає небезпечнішим, ніж змінний частотою 50 Гц.
Тривалість проходження струму через організм істотно впливає на наслідок ураження: зі зростанням тривалості дії струму зростає ймовірність важкого або смертельного наслідку.
Шлях протікання струму через людину. Якщо на шляху струму виявляються життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок, то небезпека ураження досить велика. Якщо ж струм проходить іншими шляхами, то його вплив на життєво важливі органи може бути лише рефлекторним, а не безпосереднім.
Індивідуальні властивості людини. Особливо сприйнятливими до електричного струму є особи, котрі нездужають на захворювання шкіри, серцево-судинної системи, органів внутрішньої секреції, легенів, мають нервові хвороби.
Важливе значення має психічна підготовленість до можливої небезпеки ураження струмом. В переважній більшості випадків несподіваний електричний удар навіть за низької напруги призводить до важких наслідків. Проте за умови, коли людина очікує удару, то ступінь ураження значно знижується. Досвід, вміння адекватно оцінити ситуацію щодо небезпеки, що виникла, а також застосувати раціональні засоби звільнення від струму дозволяють уникнути важкого ураження.