- •Будова і санітарно-технічне обладнання хімічних лабораторій
- •Загальні правила безпечної організації роботи в хімлабораторіях
- •Безпека зберігання хімічних речовин
- •Безпека роботи з їдкими, вогневибухонебезпечними і сильнодіючими отруйними речовинами.
- •Хімічно небезпечні об’єкти;
- •Причини аварій на хімічних виробництвах;
- •Головні завдання хімічної розвідки;
- •Класифікація хімічно небезпечних об’єктів за ступенем небезпеки.
- •Нормування шкідливих речовин;
- •Заходи, що забезпечують нормалізацію стану повітряного середовища;
- •Засоби індивідуального захисту органів дихання;
- •Призначення та класифікація систем вентиляції;
- •Природна вентиляція
- •Штучна вентиляція
- •Місцева вентиляція
- •Загальнообмінна вентиляція;
- •Переваги та недоліки природної та штучної вентиляції;
- •Вимоги до вентиляційних систем.
- •Основні причини виробничого травматизму;
- •Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму;
- •Безпека виробничого обладнання;
- •Безпека технологічних процесів;
- •Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини;
- •Види електричних травм
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом;
- •Причини електротравм;
- •Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •Система технічних засобів і заходів;
- •Система електрозахисних засобів;
- •Організаційні та технічні заходи електробезпеки;
- •Захист від статичної електрики;
- •Кваліфікаційні групи з електробезпеки;
- •Основні причини пожеж;
- •Первинні та вторинні фактори пожеж;
- •Сутність та види горіння;
- •Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин;
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон;
- •Система попередження вибухів і пожеж;
- •Система протипожежного та противибухового захисту;
- •Евакуація. План евакуації.
- •Мета і завдання атестації
- •Склад і повноваження атестаційної комісії;
- •Організації роботи щодо атестації робочих місць за умовами праці;
- •Вивчення факторів виробничого середовища
- •Гігієнічна оцінка умов праці;
- •Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця;
- •Висновки за результатами атестації робочих місць;
Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом;
До факторів, що впливають на наслідки ураження електричним струмом слід віднести наступні фактори.
Сила струму. Зі зростанням сили струму небезпека ураження ним тіла людини зростає. Розрізняють порогові значення струму (при частоті 50 Гц):
пороговий відчутний струм – 0,5 – 1,5 мА;
пороговий невідпускний струм 10 – 15 мА;
пороговий фібриляційний струм.
Опір тіла людини проходженню струму. Він складається з опору тонких зовнішніх шарів шкіри, котрі контактують з електродами, і з опору внутрішніх тканин тіла. Найбільший опір струму чинить шкіра. На місці контакту електродів з тілом утворюється своєрідний конденсатор, однією обкладкою котрого є електрод, другою – внутрішні струмопровідні тканини, а діелектриком – зовнішній шар шкіри.
Таким чином, опір тіла людини складається з ємнісного та активного опорів. Величина електричного опору тіла залежить від стану рогового шару шкіри, наявності на її поверхні вологи та забруднень, від місця прикладання електродів, частоти струму, величини напруги, тривалості дії струму. Ушкодження рогового шару (порізи, подряпини, волога, потовиділення) зменшують опір тіла, а відтак – збільшують небезпеку ураження. Опір тіла людини в практичних розрахунках приймається рівним 1000 Ом.
Вид та частота струму
Змінний струм. Через наявність в опорі тіла людини ємнісної складової зростання частоти прикладеної напруги супроводжується зменшенням повного опору тіла та зростанням струму, що проходить через тіло людини. Постійний струм. Постійний струм приблизно в 4 – 5 разів безпечніший, ніж змінний струм частотою 50 Гц. Постійний струм, проходячи через тіло людини, викликає слабші скорочення м`язів і менш неприємні відчуття порівняно зі змінним того ж значення. Лише в момент замикання і розмикання ланки струму людина відчуває короткочасні болісні відчуття внаслідок судомного скорочення м`язів.
Тривалість проходження струму через організм істотно впливає на наслідок ураження: зі зростанням тривалості дії струму зростає ймовірність важкого або смертельного наслідку.
Шлях протікання струму через людину. Якщо на шляху струму виявляються життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок, то небезпека ураження досить велика. Якщо ж струм проходить іншими шляхами, то його вплив на життєво важливі органи може бути лише рефлекторним, а не безпосереднім.
Індивідуальні властивості людини. Особливо сприйнятливими до електричного струму є особи, котрі нездужають на захворювання шкіри, серцево-судинної системи, органів внутрішньої секреції, легенів, мають нервові хвороби.
Важливе значення має психічна підготовленість до можливої небезпеки ураження струмом. В переважній більшості випадків несподіваний електричний удар навіть за низької напруги призводить до важких наслідків. Проте за умови, коли людина очікує удару, то ступінь ураження значно знижується. Досвід, вміння адекватно оцінити ситуацію щодо небезпеки, що виникла, а також застосувати раціональні засоби звільнення від струму дозволяють уникнути важкого ураження.