6. Властивості основних класів неорганічних сполук. Оксиди: основні, кислотні, амфотерні. Кислоти, основи, солі.

Відомо понад сто хімічних елементів. Їх класифікують за складом і фізико-хімічними властивостями.

Оксиди – це складні речовини, що складаються з атомів двох елементів, одним з яких є кисень зі ступенем окиснення -2. Оксиди, які внаслідок взаємодії з кислотами,основами або між собою утворюють солі, наз. солетворними. оксиди, які за цих умов солей не утворюють, належать до несолетворних (N2O, NO, CO, SiO). Солетворні оксиди поділяють на основні, кислотні та амфотерні. До основних належать оксиди, яким відповідають гідроксиди, що є основами. Основні оксиди утворюють метали з низькими ступенями окиснення +1, +2, +3, наприклад: Na2O, CaO, MnO, FeO, La2O3 тощо. Зв*язки між атомами в таких сполуках є переважно іонними, що зумовлює міцність їхніх кристалічних граток, твердість та тугоплавкість. Іонний характер зв*язку атомів металів і кисню пояснюють малою електронегативністю, низьким іонним потенціалом перших, і як наслідок, слабким поляризаційним впливом відносно великих катіонів металів на електронну систему атомів кисню. Кислотними наз. оксиди, яким відповідають кислоти. Їх утворюють неметали (CO2, B2O3, SO2, SO3, P2O5, Cl2O, Mn2O7 тощо), а також деякі метали з високим ступенем окиснення (+5, +6, +7). Вони характеризуються наявністю ковалентних зв*язків, що зумовлює малу міцність їхніх кристалічних граток. Кислотні оксиди є ангідридами кислот, причому ступені окиснення елемента-комплексоутворювача в кислоті та в її ангідриді однакові. До амфотерних належать оксиди, які залежно від умов здатні виявити властивості як основних, так і кислотних оксидів. Їм відповідають гідрати, які поводять себе як основи у реакціях з кислотами і як кислоти у реакціях з основами.

Основи – це складні сполуки, які внаслідок дисоціації у воді утворюють гідроксид-іони. Відсутність серед продуктів дисоціації інших негативно заряджених іонів є їхньою характерною особливістю. Основи поділяють на сильні й слабкі. Сильні основи характеризуються практично повною дисоціацією, і концентрація гідроксильних іонів у розчині близька до концентрації електроліту. Залежно від числа гідроксильних груп у молекулі, основи поділяють на одно кислотні та багато кислотні. Багатокислотні слабкі основи зазнають ступінчастої дисоціації у розчинах. До основ належать гідроксиди металів з низькими ступенями окиснення (+1, +2, +3). Розчинні у воді основи називають лугами. До них належать гідроксиди лужних, лужноземельних металів. Більшість основ – важкорозчинні сполуки

Кислоти – складні речовини, які дисоціюють у воді з утворенням іонів водню. Молекули кислот складаються з кислотного залишку та атомів водню, які можуть заміщуватися на метал. За кількістю атомів водню, що входять до складу молекули кислоти, останні поділяють на одноосновні (HCl, HNO3, HCN, HClO4) двохосновні (H2SO4, H2CO3, H2S) багато основні (H3PO4). Розрізняють кисневмісні(H2SO4, HNO3, H2CO3) та безкисневі(HF, HCl, HBr) кислоти.

До солей належать електроліти, які під час дисоціації утворюють катіони металів та аніони кислотних залишків. З погляду процесів утворення солей їх визначають як продукти заміщення атомів водню у молекулах кислот на атоми металу або як продукти нейтралізації кислот основами. Отже, солі складаються з катіона металу й аніона кислотного залишку. Залежно від складу розрізняють такі типи солей: середні, кислі, основні, подвійні, змішані та комплексні. Середні солі – це продукти повної нейтралізації кислот основами, наприклад: H2SO4+2NH4OH=(NH4)2SO4+2H2O; H3PO4+3NaOH=Na3PO4+3H2O. Кислі солі – це продукти неповної нейтралізації багато основних кислот основами: H2SO4+NH4OH=NH4HSO4+H2O; H3PO4+2NaOH=Na2HPO4+H2O; H3PO4+NaOH=NaH2PO4+H2O. Кислі солі утворюються за умови нестачі основи відносно її кількості, необхідної для повної нейтралізації кислоти. Основні солі – продукти неповної нейтралізації багато кислотних основ кислотами. Подвійні солі – це продукти нейтралізації багато основної кислоти двома різними основами. Кристали таких солей утворюються в разі сумісної кристалізації двох солей однієї кислоти, наприклад: KAl(SO4)2*12H2O – алюмокалієвий галун. До складу молекули змішаної солі входять катіон багато основної основи і два різні кислотні залишки, наприклад: Ca(OH)2+Cl2=Ca(OCl)Cl+H2O. Комлексні солі у своєму складі мають комплексний аніон або катіон.