23. Причини виникнення вітру і сили, які на нього впливають. Характеристики вітру.

Вітер - горизонтальне переміщення повітря в залежності від розподілу атмосферного тиску.

Мірою нерівномірного розподілу тиску є горизонтальний баричний градієнт - сила, яка надає повітрю прискорення, викликаючи вітер та змінюючи його швидкість.

Рух повітря під дією сили баричного градієнту - прямолінійний, рівномірно прискорений, вздовж цього градієнту.

Прискорення горизонтального баричного градієнту »0.001 м/с2.

Коли починається рух повітря, виникає сила Коріоліса. Ефект виявляється при поступальному русі у відносній системі, що має обертовий рух.

Доцентрова сила виникає при русі повітря в баричних системах з криволінійними ізобарами. Величина - від швидкості вітру і кривизни ізобар. Вона менша сили Коріоліса в 10-100 разів. Вирішальна роль в режимі погоди в областях баричних максимумів або мінімумів.

Сила тертя. Приблизно до висоти 1 км швидкість вітру зменшується силою тертя, що направлена протилежно напряму руху повітря. З одного боку ця сила викликана гальмівною дією земної поверхні на вітер, а з другого внутрішнім тертям самого повітря , тобто його в'язкістю.

Характеристики : напрям і швидкість.

Напрям вітру задається стороною горизонту, звідки дме вітер (румбом), або кутом, утвореним напрямом вітру з меридіаном місця. (вказується в градусах або в румбах горизонту).

.Швидкість вітру виражається в метрах за секунду (м/с), кілометрах за годину (км/год) і в вузлах (морських милях за годину). Для візуальної оцінки швидкості вітру використовують бали за шкалою, введеною у 1806 році адміралом Бофортом. (12 градацій)

Вітер буває постійним і змінним.

Прилади: флюгер, анеморумбометр.

24. Основні об’єкти синоптичного аналізу. Повітряні маси. Трансформація повітряних мас.

Основні обєкти: повітряні маси, фронтальні зони і атмосферні фронти, циклони і антициклони

Пові́тряна ма́са — великий об'єм повітря в тропосфері з певними порівняно стабільними властивостями (температура, вологість тощо), що рухається як одне ціле.

У процесі загальної циркуляції атмосфери повітря тропосфери розчленовується на окремі повітряні маси, що більш-менш довгостроково

зберігають свою індивідуальність, переміщуючись з одних областей Землі в інші. У горизонтальному напрямку -тисячі км.

Повітряні маси по своїх Т і по інших властивостях носять на собі відбиток тієї області Землі, де повітряна маса сформувалася.

Переважаючі повітряні маси створюють характерний кліматичний режим цього району.

Основні типи повітряних мас : арктичні (антарктичні), помірні (полярного), тропічні й екваторіальні.

Властивості повітряних мас, насамперед Т змінюються при переміщенні. Відбувається трансформація повітряних мас.

Повітряні маси, що переміщаються з більш холодної обл. на більш теплу (звичайно з високих широт у низькі), називають холодними

масами. Вони викликають похолодання.. Але на шляху вона сама прогрівається ( переважно знизу, від земної поверхні). Тому в ній виникають великі вертикальні градіенти температури, розвивається конвекція з утворенням купчастих і купчасто-дощових хмар і випаданням зливових опадів.

Повітряні маси, що переміщаються на більш холодну поверхню (у більш високі широти), називаються теплими масами. Вони приносять потепління, але самі прохолоджуються знизу, від чого в їхніх нижніх шарах створюються малі вертикальні градіенти температури. Конвекція не розвивається, переважають шаруваті хмари і тумани.

Розрізняються ще місцеві повітряні маси, що довгостроково знаходяться в однім районі. Властивості місцевих мас визначаються нагріванням або охолодженням знизу в залежності від сезону.

Суміжні повітряні маси розділені між собою порівняно вузькими перехідними зонами, сильно нахиленими до земної поверхні- це фронти. Довжина фронтів - тисячі км, ширина – лише десятки км. Нагору фронти простежуються на декілька км, нерідко до самої стратосфери.