10. Причини сучасних коливань клімату. Географічні чинники коливань клімату.

Змiни клiмату - внаслiдок змiн атмосфери, характеру пiдстилаючої поверхнi, океанiчної та атмосферної циркуляцiї. Поступлення сонячної радiацiї на верхню межу атмосфери Землi коливається вiд 0.1 до 0.3%. Бiльш значнi - за сезонами в атмосферi. Змiни дiяльної поверхнi, через змiну площ океанiв i материкiв; швидкiсть обертання Землi i розмiщення полюсiв; змiни площ покритих снiгом та льодом; рельєф сушi та рiвень Свiтового океану.Змiни клiмату - коливання у 20-25 рокiв. Меншi iнтервали - мiнливiсть клiмату, а бiльш довгi на коливання клiмату.

Географічні   фактори,  що  впливають   на   климатоутворюючі процеси,  характеризують клімат і його просторову диференціацію  в теперішній  час .(Зміни  параметрів земної  орбіти,  нахилу  земної осі до  площини  екліптики,  зміни сонячної   активності   і   прозорості   міжпланетного   простору.)

Кліматоутворюючі   процеси пов’язані  також  з астрономічними і геофізичними  факторами,  які мають  мінливу  природу.   (зміни положення полюсів  Землі та   її   можливого  поля,  тектонічні  процеси,  що   обумовлюють горизонтальні  і вертикальні переміщення брил літосфери,  з  якими пов’язані  розміри, конфігурація, положення океанів  і  материків, рельєф  суходолу  та дна океанів, вулканізм, який  супроводжується викидами пилу та газів. 

Велика роль у зміні клімату Землі належить змінам   складу  атмосфери. 

 Всі  ці  3  групи   факторів (астрономічні,  геофізичні і циркуляційні)  мають  різну  природу, але  нерозривно пов’язані між собою у тісній взаємодії.

11. Фактори розвитку клiматiв Землi. Астрономiчнi гiпотези.

Гірські породи, копалини рослинні залишки, рельєф і льодовикові відкладення містять інформацію про значні коливання середніх температур і опадів протягом геологічного часу. Зміни клімату також можуть вивчатися на підставі аналізу річних кілець деревини, алювіальних відкладень, донних опадів океанів і озер і органічних відкладень торфовищ. Протягом декількох останніх мільйонів років у цілому відбувалося похолодання клімату, а зараз, судячи з безперервного скорочення полярних льодовикових покривів, ми, знаходимося наприкінці льодовикового періоду. Кліматичні зміни за історичний період іноді можна реконструювати на основі інформації про голод, повені, закинуті поселення і міграціях народів. За останні 100 років середня температура на земній кулі підвищилася майже на 0,5°С. Ця зміна відбувалися не плавно, а стрибкоподібно – різкі потеплення змінювалися відносно стабільними етапами. Вчені думають, що кліматичні цикли визначаються періодичними коливаннями сонячної активності з інтервалом бл. 11 років. На річні і сезонні температури могли впливати зміни форми орбіти Землі, що приводило до зміни відстані між Сонцем і Землею. В даний час Земля знаходиться ближче усього до Сонця в січні, однак приблизно 10 500 років тому таке положення вона займала в липні. Згідно ще одній гіпотезі, у залежності від кута нахилу земної осі мінялася кількість сонячної радіації, що надходила на Землю, що впливало на загальну циркуляцію атмосфери. Не виключено також, що полярна вісь Землі займала інше положення. Якщо географічні полюси знаходилися на широті сучасного екватора, то, відповідно, зміщалися і кліматичні пояси. Так звані географічні теорії пояснюють довгострокові коливання клімату рухами земної кори і зміною положення материків і океанів. У світлі глобальної тектоніки плит протягом геологічного часу материки переміщалися. У результаті мінялося їхнє положення стосовно океанів, а також по широті. У процесі горотворення формувалися гірські системи з більш прохолодним і, можливо, більш вологим кліматом.