69. Мінливість тиску. Коливання тиску. Міждобові зміни тиску.

Центри дії атмосфери

• Аналіз баричного поля на щоденних, місячних та середніх багаторічних картах баричної топографії підтверджує існування в певних районах землі більш-менш постійних областей підвищеного або пониженого тиску. Це переважно антициклони, яким властиві невеликі градієнти тиску і слабкі вітри, а всередині їх панує майже повний штиль.

Трансформація повітряних мас в центрах дії атмосфери

• Повітряна маса в антициклоні тривалий період є в одних і тих же умовах. Під впливом радіаційних та географічних факторів, повітря набирає характерних властивостей, що відрізняють його від інших повітряних мас.

• В стійких областях пониженого тиску формуються повітряні маси, покидаючи ці баричні системи, тривалий час зберігають свої фізичні властивості (температуру, вологість), що набуті в джерелах їх формування.

Поділ центрів дії атмосфери за тривалістю існування. Стаціонарні.

• Постійні або перманентні - зберігаються на протязі року і виділяються на кліматичних картах в усі місяці.

Пояси пониженого тиску вздовж екватора внутрі тропічної зони конвергенції.

• Субтропічні океанічні максимуми в північній і південній півкулях (Азорський, Гавайський).

• В помірних широтах північної та південної півкулі (Ісландський та Алеутський).

• Поблизу полюсів - арктичний та антарктичний максимуми.

Поділ центрів дії атмосфери за тривалістю існування. Сезонні і змінні

• Сезонні баричні системи: зимовий Азіатський (Сибірський) антициклон з центром в Монголії та літній Азіатський мінімум з центром на південному заході Азії.

• Баричні системи, що змінюються за сезонами. Максимуми над материками південної півкулі (Південна Америка, Південна Австралія, Південна Африка) в зимовий сезон, що змінюються літніми мінімумами. В північної півкулі зимовий Канадський антициклон змінюється на літню дипресію.

59. Наслідки конденсації водяної пари в повітрі. Димка. Імгла.

Конденсація - перехід водяної пари в рідкий стан. Насичення, охолодження і пониження температури до точки роси - надлишкова водяна пара конденсується.

В чистому повітрі конденсація не відбувається навіть тоді, коли воно перенасичене парою. Невеличкі тверді частинки - центри осадження води - ядрами конденсації.

1.При адіабатичному піднятті теплого вологого повітря, при розвитку конвекції, особливо на атмосферних фронтах.

2. При інтенсивному випромінюванні, на яке витрачається тепло.

Висота досягнення точки роси - рівнь конденсації. Залежить від початкових значень температури і відносної вологості повітря, що піднімається вверх.

1. Дуже активні гігроскопічні ядра конденсації з розмірами в десятих і сотих долях мікрометра. Притягують вологу ще перед досягненням стану насичення повітря і роблять краплю води стійкою.

2. Великі за розмірами ядра конденсації, які викликають помутніння в атмосфері - ядра при перенасиченні повітря.

Джерело ядер конденсації в повітрі є лісові пожари, вулканічна діяльність та космічне випромінювання.

Від'ємні температури - утворенням льоду, шляхом сублімації. Взимку - менше, ніж влітку. З висотою, число ядер конденсації зменшується. Ця обставина враховується при розташуванні кліматичних курортів і гірських санаторіїв.

Накопичення продуктів конденсації в приземній смузі повітря називають туманом - дальність видимості не більша 1 км.

Дальність видимості - віддаль від 1 до 10 км, то таке помутніння повітря димка.

Помутніння повітря викликане твердими частинками внаслідок лісових пожарів, ерозії грунтів пилових бур, промислових викидів - імлою.

Дальність видимості - до 1км, але відносна вологість повітря невелика.