70. Довгостроковий прогноз. Теорія і методика здійснення

Деталізовані прогнози метеорол. величин і явищ погоди або послідовності метеорологічних сис-м на місяць, на сезон і далі є ненадійними. Хаотичний характер рухів в атмосфері визначає основна межа передбачуваності порядку 10 днів для таких детерміністичних прогнозів.Передбачуваність середніх аномалій Т й опадів існує протягом більш тривалого періоду завдяки, в основному, взаємодії між атм. й океаном, а також поверхнею суші і льоду. Разом з тим, у порівнянні з атм. океан вивчений мало, і тому подальший прогрес у довгостроковому прогнозуванні погоди неможливий без активізації досліджень регіональних і глобальних процесів в океані.

71. Тропічні типи кліматів.. Мусонний клімат на тропічних плато.

Перемінно-вологий тропічний клімат. Цей клімат називається також мусонним тропічним, тому що переважає в тих частинах Пд Азії, що знаходяться під впливом мусонів. Інші райони з таким кліматом – тропіки Центр. і Пд Америки, Африки і Пн Австралії. Середні літні Т звичайно ок. +27° С, а зимові – +21°С. Самий жаркий місяць, як правило, передує літньому сезонові дощів. Середні річні суми опадів 750 - 2000 мм. Протягом літнього дощового сезону визначальний вплив на клімат робить внутрітропічна зона конвергенції. Тут часто бувають грози, іноді протягом тривалого часу зберігається суцільна хмарність із затяжними дощами. Зима суха, тому що в цей сезон панують субтропічні антициклони. У деяких районах дощі не випадають протягом двох-трьох зимових місяців.

Вологий тропічний клімат, або клімат вологих тропічних лісів, розповсюджений в екваторіальних широтах у басейнах Амазонки в Пд Америці і Конго в Африці, на островах Пд-сх Азії. Звичайно середня місячна Т +26° С. Сезонні коливання Т невеликі. Вологе повітря, хмарність і густий рослинний покрив перешкоджають нічному охолодженню і підтримують максимальні денні температури нижче +37°С, більш низькі, чим у більш високих широтах. Середня річна кількість опадів 1500 -2500 мм, розподіл по сезонах рівномірний Опади в основному зв'язані з внутрітропічною зоною конвергенції, що розташовується небагато на пн від екватора. Часті грози.

72. Відбита сонячна радіація. Альбедо Землі.

Відбита сонячна радіація- Частина сумарної сонячної радіації, що не поглинається земною поверхнею, а відбивається від неї. Залежить від характеру поверхні відображення.

Формули розрахунку альбедо А= B/D·100 %, де В – відбита радіація, D – сумарна радіація.

Відбита радіація становить В= AD/100% або B = (Isinh +i)·A/100%

Альбедо — одиниця виміру властивості поверхні тіла розсіювати або відбивати випромінювання (світло), що потрапляє на нього.

Види альбедоВ широкому сенсі альбедо — це відношення потоку відбитого (розсіяного) поверхнею у всіх напрямках випромінювання до потоку падаючого випромінювання. Це так зване істинне, або ламбертове альбедо.Також відрізняють видиме альбедо — відношення яскравості плоского елементу поверхні, яка освітлюється паралельними променями, до яскравості абсолютно білої поверхні (істинне альбедо якої дорівнює одиниці), розташованої нормально до падаючих променів.Крім інтегрального альбедо для всього потоку випромінювання відрізняють також монохроматичне альбедо та альбедо в різних областях спектру (інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове).

Астрономічне альбедо. Альбедо широко використовують у світлотехнічних розрахунках, в астрофізиці при дослідженні планет та їх супутників, у нейтронній оптиці при розгляданні взаємодії пучків повільних нейтронів з речовиною.Свіжий сніг має альбедо біля 90%. У поверхні океану альбедо низьке. Середнє альбедо Землі — біля 30%, а Місяця — біля 7%.