
- •1. Об’єкт і предмет метеорології й кліматології. Основні поняття і складові метеорології.. Основні поняття і складові кліматології.
- •2. Прикладні аспекти метеорології. Агрометеорологія.
- •4. Радіаційний баланс земної поверхні. Географічний розподіл сумарної радіації та радіаційного балансу.
- •5. Місцеві вітри. Бризи. Шквали
- •6. Чинники кліматоутворення. Кліматичні чинники і кліматичні елементи. Прямі і зворотні зв’язки між компонентами системи.
- •7. Наслідки конденсації водяної пари в повітрі. Хмари. Мікроструктура і водність хмар.
- •9. Історія синоптичної метеорології.
- •10. Причини сучасних коливань клімату. Географічні чинники коливань клімату.
- •11. Фактори розвитку клiматiв Землi. Астрономiчнi гiпотези.
- •12. Субтропічні клімати. Внутріконтинентальний субтропічний клімат.
- •13. Об’єкт і предмет метеорології й кліматології. Зв’язки метеорології і кліматології. Місце метеорології й кліматології у системі наук.
- •14. Добовий і річний хід характеристик вологості повітря. Добовий і річний хід тиску водяної пари.
- •15. Складові циркуляції тропічних широт. Пасати і погода в зоні їх дії.
- •16.Ефективні класифікації. Система кліматів де Кондоля. Система кліматів Горчинського.
- •17. Поняття і складові кліматичної системи. Система “атмосфера-океан”.
- •20. Види мікроклімату. Мікроклімат розчленованої місцевості.
- •21. Методи дослідження в метеорології і кліматології.
- •22. Вертикальний розподіл температури і стійкість атмосфери. Конвекція і терміки.
- •23. Причини виникнення вітру і сили, які на нього впливають. Характеристики вітру.
- •24. Основні об’єкти синоптичного аналізу. Повітряні маси. Трансформація повітряних мас.
- •25. Геохронологiя клiмату.Змiни клiмату у криптозої.
- •26. Третій етап розвитку палеокліматології (друга половина хіх століття – до наших днів). Джерела iнформацiї про клiмати минулого.
- •27. Баланс короткохвильової радіації і його добовий хід.
- •28. Основні об’єкти синоптичного аналізу. Атмосферні фронти.
- •29.Геолого-географiчнi гіпотези розвитку клімату. Теорiя поступового охолодження Землi.
- •30. Клімати полярних широт. Субполярний клімат.
- •31. Метеорологічні спостереження. Організація і здійснення. Значення метеорології і кліматології для господарської діяльності.
- •35. Роль у формуванні типів кліматів. Повітряних мас. Океанічності і континентальності. Арідності і гумідності.
- •36. Кліматоутворювальні процеси. Теплообіг. Вологообіг.
- •37. Електрика хмар і опадів.Грози, блискавка і грім. Кулясті блискавки і вогні Святого Ельма.
- •38. Синоптична метеорологія. Теорія і методика. Основні поняття синоптичної метеорології. Основні вимоги до первинної метеорологічної інформації.
- •39. Геохронологiя клiмату. Палеозой.
- •40. Клімати помірних широт. Внутріконтинентальний клімат в помірних широтах.
- •41. Геохронологiя клiмату. Кайнозой. Четвертинний пріод.
- •42. Зміни сонячної радіації в атмосфері і на земній поверхні. Явища пов’язані з розсіюванням радіації: вечорниці, зоря, білі ночі. Видимість. Міраж.
- •43. Адіабатичні зміни стану атмосфери. Сухоадіабатичні зміни температури при вертикальних рухах.
- •44. Конденсація води в атмосфері. Чинники конденсації. Ядра конденсації. Атмосфера в гідрологічному циклі.
- •45.Всесвітня Метеорологічна Організація (вмо)
- •46. Водяна пара в атмосфері. Зміни вологості з висотою. Географічний розподіл вологості повітря.
- •47. Атмосферний тиск та його зміни. Добові зміни атмосферного тиску. Річні зміни атмосферного тиску. Основне рівняння стану атмосфери.
- •48. Географічні чинники формування клімату. Географічна широта.
- •49. Клімати помірних широт. Внутріконтинентальний клімат в помірних широтах.
- •51. Фронти в атмосфері. Фронтогенез і фронтоліз. Оклюзії.
- •52. Складові загальної циркуляції атмосфери. Виникнення циклонів помірних і полярних і їх роль в обміні повітря між широтами. Типи атмосферної циркуляції в помірних і полярних широтах.
- •53. Ландшафтно-кліматичні і ландшафтно-ботанічні класифікації. Система кліматів де Мартонна. Система кліматів Берга.
- •55. Термічний вітер.
- •56. Розвиток уявлень про загальну циркуляцію атмосфери.
- •57. Голоцен: післяльодовикові, історичні і сучасні тенденції клімату.
- •58. Стратифікація атмосфери і вертикальна рівновага повітря. Фактична термічна стратифікація атмосфери і повітряних мас. Добовий хід стратифікації і конвекції.
- •60. Географічний розподіл опадів та характеристики зволоження. Географічний розподіл опадів. Характеристики зволоження території.
- •61. Турбулентність і конвекція.
- •62. Поняття мікроклімату. Чинники формування мікроклімату. Методи дослідження мікроклімату. Характеристики мікроклімату.
- •63. Хмари. Географічний розподіл хмар. Глобальне поле хмарності.
- •64. Місцеві вітри. Льодовикові. Бора.
- •66. Сучасні впливи на клімат з метою покращення.. Впливи на складові радіаційного балансу.
- •67. Сумарна сонячна радіація і її добовий хід.
- •68. Класифікація інверсій за походженням. Смог.
- •70. Довгостроковий прогноз. Теорія і методика здійснення
- •71. Тропічні типи кліматів.. Мусонний клімат на тропічних плато.
- •72. Відбита сонячна радіація. Альбедо Землі.
- •73. Стратифікація атмосфери і вертикальна рівновага повітря. Стратифікація атмосфери і вертикальна рівновага для насиченого повітря.
- •75. Чинники кліматоутворення. Сніговий і льодовиковий покрив.
- •76. Клімати помірних широт. Клімат океанів в помірних широтах.
- •77. Баланс довгохвильової радіації і його добовий хід..Випромінювання земної поверхні. Зустрічне випромінювання атмосфери.
- •78. Випаровування і насичення. Швидкість випаровування.
- •79. Баричні системи. Види баричних систем. Зміни баричного поля з висотою в циклонах і антициклонах.
- •83. Водяна пара в атмосфері. Характеристики вологості повітря та їх вимірювання. Добовий і річний хід випаровування.
- •19. Зональність в розподілі тиску і вітру. Географічний розподіл атмосферного тиску біля земної поверхні. Центри дії атмосфери.
- •32. Вертикальний розподіл температури і стійкість атмосфери. Прискорення конвекції.
- •33. Зони розподілу тиску і вітру з висотою. Зони розподілу тиску і вітру біля земної поверхні. Поле повітряних течій.
- •69. Мінливість тиску. Коливання тиску. Міждобові зміни тиску.
- •59. Наслідки конденсації водяної пари в повітрі. Димка. Імгла.
- •79. Баричні системи. Види баричних систем. Зміни баричного поля з висотою в циклонах і антициклонах.
- •81. Фактори розвитку клiматiв Землi. Геолого-географiчнi гiпотези. Теорiя дрейфу континентiв.
- •84. Кліматологічні фронти. Їх роль у формуванні циркуляції атмосфери і клімату
- •113.Розвиток палеокліматології. Перший етап (XVII-XVIII cт.).
- •154. Гідрологічні класифікації кліматів. Система кліматів Воєйкова. Система кліматів а.Пенка.
51. Фронти в атмосфері. Фронтогенез і фронтоліз. Оклюзії.
Повітряні маси постійно рухаються в широтному і в меридіональному напрямках. Коли зустрічаються - в атм. утв. зона найбільших горизонтальних градієнтів Т, тиску, вологості, густини і сильних вітрів – перехідна або фронтальна зона поверхні. Перетин цієї поверхні з землею - лінія атмосферного фронту.
Термін введений в 1918 р. групою норвезьких вчених.
Утворення і руйнування фронтів
Постійно спостерігається процес утв. нових фронтів (фронтогенез) і руйнування старих (фронтоліз).
Обидва процеси розвиваються в деформаційних полях повітряних течій в залежності від розташування ізотерм відносно осей розширення або стиску.
Фронтогенез. Якщо ізотерми паралельні вісі розширення, або складають з нею гострий кут менший 45°, то в деформаційному полі одночасно відбувається розходження повітряних однорідних мас вздовж вісі розширення і зближення повітряних мас різних за Т вздовж вісі стиску. В рез-ті вздовж вісі розширення, де ізотерми зближаються і згущуються, виникає вузька фронтальна перехідна смуга з великими горизонт. градієнтами Т.
Фронтоліз.Якщо ізотерми в деформаційному полі розташовані паралельно вісі стиску, то з однієї сторони проходить зближення різнорідних мас повітря вздовж вісі стиску проходить віддалення ізотерм і відбувається розмивання фронтальної смуги руйнування фронту – фронтоліз.
Механізм виникнення фронтів є кінетичним; фронти утв. під впливом такого руху повітря, який зближує повітряні потоки з різними власт. перш за все за Т, що зумовлює ріст горизонт. градієнтів метеорологічних величин у вузькій перехідній смузі, тобто фронті.
Атмосферні фронти оклюзії
В процесі розвитку циклона спостерігається теплий і холодний фронт, які рухаються один за одним. Холодний фронт переміщується скоріше теплого і з часом наздоганяє його. Відбувається злиття двох фронтів -виникає складний комплексний фронт оклюзії.
Типи фронтів оклюзії.
Якщо ХП2 є теплішою за ХП1, то вона буде натікати на ХП1 і утвориться фронт оклюзії, що має характер теплого фронту – теплий фронт оклюзії. Коли ж ХП2 буде холоднішою, ніж ХП, то виникає оклюзія типу холодного фронту – холодний фронт оклюзії.В тих випадках, коли температура обох повітряних мас ХП1 і ХП2 є однаковою, фронт оклюзії називається нейтральним.
52. Складові загальної циркуляції атмосфери. Виникнення циклонів помірних і полярних і їх роль в обміні повітря між широтами. Типи атмосферної циркуляції в помірних і полярних широтах.
Систему великомасштабних повітряних течій називають загальною циркуляцією атмосфери. В 1921 р. норвезький кліматолог Б"єркнес на
осн. синоптичних карт розробив схему циркуляції атм., згідно з якою в кожній півкулі формуються три зональних кільця
Перше кільце охоплює тропічні широти і включає висхідне підняття повітря над екватором, перенесення його до тропіків, опускання біля 30° широти /баричні максимуми/ і повертання до екватора пасатами. Друге кільце в помірних широтах складається з підняття повітря і переносу його в тропічні широти й до полюсів, а в тропосфері тут утв. циклони і антициклони. Третє кільце розміщено біля полюсів, там повітря опускається і переноситься до Арктичного і Антарктичного фронтів, де переважають висхідні рухи повітря.
Осн. Ланки загальної циркуляції:
1. Зх-сх і Сх-зх переноси повітряних мас, ….2. циклонічна і антициклонічна діяльність у помірних широтах; …3. полярні циркуляції; …4.пасати; …5.мусони; …6. струменеві течії.
Зх перенос виникає завдяки тому, що баричний градієнт спрямований за меридіаном від тропіків до полюсів, а сила Коріоліса відхиляє
повітряні маси в пн півкулі вправо, а в південній вліво, тобто з зх на сх.
Сх перенос включає пн-сх вітри в Арктиці та пд-сх в Антарктиді. Вони віють від полярних областей високого тиску в бік мін. помірних широт і охоплюють нижні шари тропосфери.
Циклонально - антициклональна циркуляція Вона хар-на для помірних широт, де на атм. фронтах виникають збудження у вигляді хвиль довжиною до 1000 км, внаслідок чого холодне повітря проникає на пд, а хвиля теплого - на пн.
Циклони утворюються серіями по 2 – 4, відповідно хвилюванню лінії фронту. В середньому над Європою за рік проходять 60 серій циклонів. У пд півкулі їх шляхи проходять між Антарктидою і 40° пд.ш. У цілому циклони приносять хмарну, вітряну і дощову погоду, хоча є відмінності між різними секторами циклону.
Антициклони завжди йдуть разом з циклонами зі швидкістю близько 30 км за годину, але вони відхиляються на пд-сх. Найбільш стійкими є антициклони Арктики і Антарктиди, які виникають над холодною поверхнею льоду і снігу. На межі циркуляції помірних і тропічних широт виникає зона змінної циркуляції на 35 - 40" пн і пд широти. Вона охоплює Середземне і Чорне моря, пд Середньої Азії, Центр. і Середню
Азію, півострови Корею і Каліфорнію, пд Африки і Австралії, пд Чилі. Влітку тут панує тропічне повітря в зв'язку зі зміщенням тропічних
баричних максимумів, а взимку - зх перенос морського помірного повітря.