48. Географічні чинники формування клімату. Географічна широта.

Географічна широта – визнач. розподіл сон. проміння - солярний клімат;— надходження на Землю сон. радіації, к-ть якої визна­чається кутом падіння сон. променів, що залежить від широти місця.

49. Клімати помірних широт. Внутріконтинентальний клімат в помірних широтах.

Наявність 4 чітко визначених сезонів, із відносно м'якою зміною між ними, не сягаючи екстремально високих або низьких Т. Проте, зони помірного клімату часто характеризуються непередбачуваною погодою. Також помірний клімат може траплятися в тропічній зоні на великих висотах, як це відбувається в деяких районах Анд. Помірний клімат поділяється на дві основні категорії: морський і континентальний клімат.Семіарідний клімат помірних широт (синонім – степовий клімат) хар-ний переважно для внутріматерикових районів, вилучених від океанів – джерел вологи – і звичайно розташованих у дощовій тіні високих гір. Осн. райони із семиаридным кліматом – міжгірні улоговини і Великі Рівнини Пн Америки і степи центр. Євразії. Жарке літо і холодна зима обумовлені внутріматериковим положенням у помірних широтах. Принаймні один зимовий місяць має сер. Т нижче 0° С, а сер. Т самого теплого літнього місяця перевищує +21° С. Т режим і тривалість безморозного періоду істотно змінюються в залежності від широти. Термін «семіарідний» застосовується для характеристики цього клімату, тому що він менш сухий, чим власне арідний клімат. Середня річна сума опадів звичайно 250-500 мм.. Оскільки для розвитку степової рослинності в умовах більш високих Т необхідно більша к-ть опадів, широтно-географічне і висотне положення місцевості визначають кліматичні зміни. Для семіарідного клімату не існує загальних закономірностей розподілу опадів протягом року. Наприклад, у р-нах, що граничать із субтропіками із сухим літом, відзначається макс. опадів узимку, у той час як у р-нах, суміжних з обл. вологого континент. клімату, дощі випадають в осн. влітку. Циклони помірних широт приносять більшу частину зимових опадів, що часто випадають у виді снігу і можуть супроводжуватися сильними вітрами. Літні грози нерідко бувають із градом. К-ть опадів сильно змін. від року до року.

50.ВМО.ВПС.

В Брюсселі була створена Міжнародна метеорологічна організація (ММО), яка після другої світової війни (в 1947 р.) отримала нову назву – "Всесвітня метеорологічна організація" (ВМО) і стала одним із спеціалізованих агенств ООН, основне завдання якого –сприяти міжнародному співробітництву в розвитку гідрометеорологічної сітки, проведенню метеорологічних спостережень, швидкому обміну метеорологічною інф-ю, стандартизації метеорологічних приладів, методів обробки і аналізу результатів спостережень, форм метеорологічного забезпечення галузей народного господарства.ВМО – міжурядова міжнародна організація, членами якої є біля 160 держав і 5 територій (на 1 січня 1992 р.). ВМО має 6 регіональних асоціацій, які складаються із 6 членів Конституційним органом ВМО є Всесвітній метеорологічний конгрес, який скликається раз в чотири роки. Виконком ВМО вибирає президента і трьох віце-президентів.

Проект Всесвітньої служби погоди (ВСП) – найбільша і найвизначніша програма в рамках ВМО за всю історію її існування. Ініціатори розробки проекту ВСП: рос. академік Бугайов і амер. вчений, доктор Векслер. Проект ВСП був розроблений в 60-х рр. ХХ століття. Основу ВСП складають три глобальні системи: 1. Глобальна система спостережень (ГСС); 2. Глобальна система обробки даних (ГСОД);3. Глобальна система телезв'язку (ГСТ).

ГСС – 10.000 наземних метеорол.станцій і до 1.000 аерологічних пунктів радіозондування атм. +кораблі погоди (в Атл. і в Тихому океані) +торгові судна (понад 2000), на борту яких ведуться метеорологічні спостереження +літаки цивільної авіації (бортова погода) + полярно-орбітальні штучні супутники Землі + супутники на геостаціонарних орбітах + буйкові станції.

ГСОД - 3 світові метеорол. центри (Москва, Вашингтон, Мельбурні) + 33-х регіон. метеорол. центри. Всі центри обладнані сучасними ЕВМ, які здійснюють контроль, обробку і аналіз метеорол. інф-ії 2 рази на добу. 4 рази на добу склад. прогностичні карти: приземні, висотні (до висоти 21 км), карти тропопаузи і макс. швидкості вітру.

ГСТ – це система швидкодіючих ліній звязку, які об'єднують світові, нац. та регіон. метеорол. центри. Це забезпечує обмін метеорол. інф-ю на всій Землі. Лінії зв'язку діють як кабельні, так і по радіо, а також з використанням високо-орбітальних супутників зв'язку.