
- •1. Об’єкт і предмет метеорології й кліматології. Основні поняття і складові метеорології.. Основні поняття і складові кліматології.
- •2. Прикладні аспекти метеорології. Агрометеорологія.
- •4. Радіаційний баланс земної поверхні. Географічний розподіл сумарної радіації та радіаційного балансу.
- •5. Місцеві вітри. Бризи. Шквали
- •6. Чинники кліматоутворення. Кліматичні чинники і кліматичні елементи. Прямі і зворотні зв’язки між компонентами системи.
- •7. Наслідки конденсації водяної пари в повітрі. Хмари. Мікроструктура і водність хмар.
- •9. Історія синоптичної метеорології.
- •10. Причини сучасних коливань клімату. Географічні чинники коливань клімату.
- •11. Фактори розвитку клiматiв Землi. Астрономiчнi гiпотези.
- •12. Субтропічні клімати. Внутріконтинентальний субтропічний клімат.
- •13. Об’єкт і предмет метеорології й кліматології. Зв’язки метеорології і кліматології. Місце метеорології й кліматології у системі наук.
- •14. Добовий і річний хід характеристик вологості повітря. Добовий і річний хід тиску водяної пари.
- •15. Складові циркуляції тропічних широт. Пасати і погода в зоні їх дії.
- •16.Ефективні класифікації. Система кліматів де Кондоля. Система кліматів Горчинського.
- •17. Поняття і складові кліматичної системи. Система “атмосфера-океан”.
- •20. Види мікроклімату. Мікроклімат розчленованої місцевості.
- •21. Методи дослідження в метеорології і кліматології.
- •22. Вертикальний розподіл температури і стійкість атмосфери. Конвекція і терміки.
- •23. Причини виникнення вітру і сили, які на нього впливають. Характеристики вітру.
- •24. Основні об’єкти синоптичного аналізу. Повітряні маси. Трансформація повітряних мас.
- •25. Геохронологiя клiмату.Змiни клiмату у криптозої.
- •26. Третій етап розвитку палеокліматології (друга половина хіх століття – до наших днів). Джерела iнформацiї про клiмати минулого.
- •27. Баланс короткохвильової радіації і його добовий хід.
- •28. Основні об’єкти синоптичного аналізу. Атмосферні фронти.
- •29.Геолого-географiчнi гіпотези розвитку клімату. Теорiя поступового охолодження Землi.
- •30. Клімати полярних широт. Субполярний клімат.
- •31. Метеорологічні спостереження. Організація і здійснення. Значення метеорології і кліматології для господарської діяльності.
- •35. Роль у формуванні типів кліматів. Повітряних мас. Океанічності і континентальності. Арідності і гумідності.
- •36. Кліматоутворювальні процеси. Теплообіг. Вологообіг.
- •37. Електрика хмар і опадів.Грози, блискавка і грім. Кулясті блискавки і вогні Святого Ельма.
- •38. Синоптична метеорологія. Теорія і методика. Основні поняття синоптичної метеорології. Основні вимоги до первинної метеорологічної інформації.
- •39. Геохронологiя клiмату. Палеозой.
- •40. Клімати помірних широт. Внутріконтинентальний клімат в помірних широтах.
- •41. Геохронологiя клiмату. Кайнозой. Четвертинний пріод.
- •42. Зміни сонячної радіації в атмосфері і на земній поверхні. Явища пов’язані з розсіюванням радіації: вечорниці, зоря, білі ночі. Видимість. Міраж.
- •43. Адіабатичні зміни стану атмосфери. Сухоадіабатичні зміни температури при вертикальних рухах.
- •44. Конденсація води в атмосфері. Чинники конденсації. Ядра конденсації. Атмосфера в гідрологічному циклі.
- •45.Всесвітня Метеорологічна Організація (вмо)
- •46. Водяна пара в атмосфері. Зміни вологості з висотою. Географічний розподіл вологості повітря.
- •47. Атмосферний тиск та його зміни. Добові зміни атмосферного тиску. Річні зміни атмосферного тиску. Основне рівняння стану атмосфери.
- •48. Географічні чинники формування клімату. Географічна широта.
- •49. Клімати помірних широт. Внутріконтинентальний клімат в помірних широтах.
- •51. Фронти в атмосфері. Фронтогенез і фронтоліз. Оклюзії.
- •52. Складові загальної циркуляції атмосфери. Виникнення циклонів помірних і полярних і їх роль в обміні повітря між широтами. Типи атмосферної циркуляції в помірних і полярних широтах.
- •53. Ландшафтно-кліматичні і ландшафтно-ботанічні класифікації. Система кліматів де Мартонна. Система кліматів Берга.
- •55. Термічний вітер.
- •56. Розвиток уявлень про загальну циркуляцію атмосфери.
- •57. Голоцен: післяльодовикові, історичні і сучасні тенденції клімату.
- •58. Стратифікація атмосфери і вертикальна рівновага повітря. Фактична термічна стратифікація атмосфери і повітряних мас. Добовий хід стратифікації і конвекції.
- •60. Географічний розподіл опадів та характеристики зволоження. Географічний розподіл опадів. Характеристики зволоження території.
- •61. Турбулентність і конвекція.
- •62. Поняття мікроклімату. Чинники формування мікроклімату. Методи дослідження мікроклімату. Характеристики мікроклімату.
- •63. Хмари. Географічний розподіл хмар. Глобальне поле хмарності.
- •64. Місцеві вітри. Льодовикові. Бора.
- •66. Сучасні впливи на клімат з метою покращення.. Впливи на складові радіаційного балансу.
- •67. Сумарна сонячна радіація і її добовий хід.
- •68. Класифікація інверсій за походженням. Смог.
- •70. Довгостроковий прогноз. Теорія і методика здійснення
- •71. Тропічні типи кліматів.. Мусонний клімат на тропічних плато.
- •72. Відбита сонячна радіація. Альбедо Землі.
- •73. Стратифікація атмосфери і вертикальна рівновага повітря. Стратифікація атмосфери і вертикальна рівновага для насиченого повітря.
- •75. Чинники кліматоутворення. Сніговий і льодовиковий покрив.
- •76. Клімати помірних широт. Клімат океанів в помірних широтах.
- •77. Баланс довгохвильової радіації і його добовий хід..Випромінювання земної поверхні. Зустрічне випромінювання атмосфери.
- •78. Випаровування і насичення. Швидкість випаровування.
- •79. Баричні системи. Види баричних систем. Зміни баричного поля з висотою в циклонах і антициклонах.
- •83. Водяна пара в атмосфері. Характеристики вологості повітря та їх вимірювання. Добовий і річний хід випаровування.
- •19. Зональність в розподілі тиску і вітру. Географічний розподіл атмосферного тиску біля земної поверхні. Центри дії атмосфери.
- •32. Вертикальний розподіл температури і стійкість атмосфери. Прискорення конвекції.
- •33. Зони розподілу тиску і вітру з висотою. Зони розподілу тиску і вітру біля земної поверхні. Поле повітряних течій.
- •69. Мінливість тиску. Коливання тиску. Міждобові зміни тиску.
- •59. Наслідки конденсації водяної пари в повітрі. Димка. Імгла.
- •79. Баричні системи. Види баричних систем. Зміни баричного поля з висотою в циклонах і антициклонах.
- •81. Фактори розвитку клiматiв Землi. Геолого-географiчнi гiпотези. Теорiя дрейфу континентiв.
- •84. Кліматологічні фронти. Їх роль у формуванні циркуляції атмосфери і клімату
- •113.Розвиток палеокліматології. Перший етап (XVII-XVIII cт.).
- •154. Гідрологічні класифікації кліматів. Система кліматів Воєйкова. Система кліматів а.Пенка.
44. Конденсація води в атмосфері. Чинники конденсації. Ядра конденсації. Атмосфера в гідрологічному циклі.
Конденсація - перехід водяної пари в рідкий стан.
Насичення, охолодження і пониження температури до точки роси - надлишкова водяна пара конденсується.
В чистому повітрі конденсація не відбувається навіть тоді, коли воно перенасичене парою.
Ядра конденсації. - невеличкі тверді частинки - центри осадження води.
Причини конденсації
1.При адіабатичному піднятті теплого вологого повітря, при розвитку конвекції, особливо на атмосферних фронтах.
2. При інтенсивному випромінюванні, на яке витрачається тепло.
Висота досягнення точки роси - рівнь конденсації. Залежить від початкових значень температури і відносної вологості повітря, що піднімається вверх.
Ядра конденсації: класифікація
1. Дуже активні гігроскопічні ядра конденсації з розмірами в десяті і соті долі мікрометра. Притягують вологу ще перед досягненням стану насичення повітря і роблять краплю води стійкою.
2. Великі за розмірами ядра конденсації, які викликають помутніння в атмосфері - ядра при перенасиченні повітря.
Джерело ядер конденсації: повітрі є лісові пожари, вулканічна діяльність та космічне випромінювання.
Зміни ядер конденсації в атмосфері
Від'ємні температури - утворенням льоду, шляхом сублімації.
Взимку - менше, ніж влітку.
З висотою, число ядер конденсації зменшується.
Ця обставина враховується при розташуванні кліматичних курортів і гірських санаторіїв.
45.Всесвітня Метеорологічна Організація (вмо)
Заснована 23 березня 1950 р. Її попередниця - Міжнародна Метеорологічна Организація (ММО, створена в 1873 р.) - спеціалізований заклад Організації Об’єднаних Націй по метеорології (погода і клімат), оперативній гидрології і відповідних геофізичним науках, офіційний виразник думки системи ООН про стан і поведінку атмосфери Землі, її взаємодію з океанами, її вплив на клімат і обумовлення цими факторами розподілу водних ресурсів.
Мета ВМО :
Сприяти розвитку метеорології і гідрології і відповідних геофізичних наук, полегшити всесвітнє співробітництво в цих областях на благо людства: 1.Створення сітки для проведення метеорологічних /гідрологічних і інших геофізичних спостережень. 2. Стандартизація спостережень і публікацій. 3. Розвиток оперативної гідрології 4. Створення і підтримка систем для орацювання даних і швидкого обміну даними. 5. Захист навк. середовища і вироблення політики запобігання небезпеці і пом’ягшення наслідків стихійних лих 6. Здійснення наук.-дослідницької діяльності і підготовка кадрів
Структура ВМО
187 країн-членів (на 2003 р.) Діяльність здійснюють її конституційні органи. Штаб-квартира Секретаріату: Женева. Є регіональні бюро.
.Види діяльності ВМО
Розширення діапазону і підвищення точності прогнозів погоди, передчасне попередження сезоних прогнозів. Пом’ягчення наслідків стихійних лих. Проблеми клімату і попередження поведінки клімату. Захист оточуючого середовища, наприклад, моніторинг і оцінка озонового шару . Оцінка і раціональне використання водних ресурсівПокрашення захисту життя і майна людей включаючи забезпечення безпеки на суші, в морі і в повітрі. Покращення якості життя. Забезпечення стійкого економічного росту. Оцінка водних ресурсів і рац. управління ними. Захист оточуючого середовища. Здійснення внеску в сталий розвиток Сприяння розвитку і застосуванню атмосферних і гідрологічних наук і нових технологій . Здійснення допомоги країнам-учасницям для задоволення національних, регіональних і глобальних потреб. Забезпечення координації в області метеорології і оперативній гідрології на міжнародному рівні.. Здійснення внеску у врішення завдань стійкого соц.-екон. розвитку.