42. Зміни сонячної радіації в атмосфері і на земній поверхні. Явища пов’язані з розсіюванням радіації: вечорниці, зоря, білі ночі. Видимість. Міраж.

Явища пов’язані з розсіюванням радіації.

Колір неба: голубий - молекулярне розсіювання, білуватий - туман, димка, темно-синій колір - з висотою зменшується густина повітря і кількість часток, чорно-фіолетового - в стратосфері, жовто-червоним - сонце біля горизонту в повітрі краплини або кристали.

Сутінки, вечірні і ранні, явища неповної темноти. Астрономічні сутінки - коли Сонце під горизонтом не нижче 18. Тривалість - 1.5-2 год. Білі ночі - в високих широтах влітку, Сонце не опускається під горизонт зовсім, або ж опускатися під горизонт менш ніж на 18. Вечірні сутінки зливаються з ранніми і повної темноти не наступає.

Зоря - зміни забарвлення неба в стороні сонця до заходу або після сходу від жовтого пурпурного кольору з різними відтінками. Викликане розсіюванням світла дуже дрібненькими аерозолями і дифракцією світла на більш великих частинках.

Протизорі - в частині неба, що протилежна Сонцю, зміна кольорів, серед яких переважають пурпурові і фіолетові відтінки.

Зодіакальне світло - ніжне сяйво у вигляді нахиленого конусу, що простягається по екліптиці і спостерігається над Сонцем, яке є під горизонтом, після закінчення або початку астрономічних сутінок, на тлі темного неба. Викликане розсіюванням сонячного проміння метеорним пилом. Ви́димість, да́льність ви́димості — відстань, на яку вдень обриси предметів, за якими спостерігають, стають нечіткими.Розрізняють денну, смеркову і нічну видимість. Для нічної видимості, крім того, слід розрізняти видимість об'єктів, що світяться і не світяться.Далекість видимості - коли ми розглядаємо віддалені предмети, то вони здаються нам обрамлені голубою димкою. Досить суттєво знати на якій віддалі перестають бути видимі обриси предметів, особливо для роботи приладів та транспорту.Міраж - явище аномальної рефракції світла в атмосфері, при якому крім предметів в їх дійсному положенні, являються також їх уявні зображення, які є результатом повного внутрішнього відбиття в атмосфері.

43. Адіабатичні зміни стану атмосфери. Сухоадіабатичні зміни температури при вертикальних рухах.

Адіабатний процес—зміна стану тіла без обміну теплом з навколишнім середовищем. Його можна здійснити, проводячи стискання чи розширення тіла (наприклад, газу) дуже швидко.

В масі повітря температура може змінюватися без надходження тепла ззовні і без його повернення в оточуюче середовище.

Риси адіабатичних процесів: по-перше, вони властиві не всій атмосфері, а окремим масам повітря; по-друге, чітко визначених адіабатичних повітряних мас не буває, бо жодна маса повітря не може бути абсолютно повністю ізольована від теплового впливу оточуючого середовища..

Механізм адіабатичних процесів. Повітряна маса, що адіабатично піднімається, розширюється і на це витрачається внутрішня теплова енергія маси повітря, це веде до пониження Т. Повітряна маса опускається, то стискується, що звільнює внутрішню енергію і Т підвищуєтся.

Адіабатичні зміни температури повітря

Зміни Т в повітрі за рахунок перетворення внутрішньої енергії маси в роботу, або роботи у внутрішню енергію, це викликає зміни Т в повітряній масі, без теплобміну з оточуючим середовищем.

Сухоадіабатичний процес - адіабатичний процес, що відбувається в ненасиченому повітрі. Зміна температури при підйомі чи опусканні відбувається відповідно сухоадіабатичному градієнту.

Тобто робота проти внутрішніх сил тиску (робота розширення), здійснюється за рахунок внутр. енергії, а робота зі сторони зовнішніх сил тиску (робота стиску) збільшує внутр. енергію.

Сухоадіабатичні зміни температури при вертикальних рухах

Мірою охолодження сухого повітря при його адіабатичному піднятті є сухоадіабатичний градієнт - , тобто зниження температури при піднятті повітря на одиницю висоти.

Сухоадіабатичний градієнт (g ) з формули Пуасона для сухого та вологого ненасиченого повітря, адіабатично піднімаючись, охолоджується на кожні 100 м на 1°С. При опусканні повітря, температура його зростає на таку ж величину.

Сухоадіабатичний градієнт (gа )– можна знайти температуру повітря Т, що піднімається, на будь-якій висоті Z, якщо відома її початкова температура То.

Т = То -gz. .