
- •1. Об’єкт і предмет метеорології й кліматології. Основні поняття і складові метеорології.. Основні поняття і складові кліматології.
- •2. Прикладні аспекти метеорології. Агрометеорологія.
- •4. Радіаційний баланс земної поверхні. Географічний розподіл сумарної радіації та радіаційного балансу.
- •5. Місцеві вітри. Бризи. Шквали
- •6. Чинники кліматоутворення. Кліматичні чинники і кліматичні елементи. Прямі і зворотні зв’язки між компонентами системи.
- •7. Наслідки конденсації водяної пари в повітрі. Хмари. Мікроструктура і водність хмар.
- •9. Історія синоптичної метеорології.
- •10. Причини сучасних коливань клімату. Географічні чинники коливань клімату.
- •11. Фактори розвитку клiматiв Землi. Астрономiчнi гiпотези.
- •12. Субтропічні клімати. Внутріконтинентальний субтропічний клімат.
- •13. Об’єкт і предмет метеорології й кліматології. Зв’язки метеорології і кліматології. Місце метеорології й кліматології у системі наук.
- •14. Добовий і річний хід характеристик вологості повітря. Добовий і річний хід тиску водяної пари.
- •15. Складові циркуляції тропічних широт. Пасати і погода в зоні їх дії.
- •16.Ефективні класифікації. Система кліматів де Кондоля. Система кліматів Горчинського.
- •17. Поняття і складові кліматичної системи. Система “атмосфера-океан”.
- •20. Види мікроклімату. Мікроклімат розчленованої місцевості.
- •21. Методи дослідження в метеорології і кліматології.
- •22. Вертикальний розподіл температури і стійкість атмосфери. Конвекція і терміки.
- •23. Причини виникнення вітру і сили, які на нього впливають. Характеристики вітру.
- •24. Основні об’єкти синоптичного аналізу. Повітряні маси. Трансформація повітряних мас.
- •25. Геохронологiя клiмату.Змiни клiмату у криптозої.
- •26. Третій етап розвитку палеокліматології (друга половина хіх століття – до наших днів). Джерела iнформацiї про клiмати минулого.
- •27. Баланс короткохвильової радіації і його добовий хід.
- •28. Основні об’єкти синоптичного аналізу. Атмосферні фронти.
- •29.Геолого-географiчнi гіпотези розвитку клімату. Теорiя поступового охолодження Землi.
- •30. Клімати полярних широт. Субполярний клімат.
- •31. Метеорологічні спостереження. Організація і здійснення. Значення метеорології і кліматології для господарської діяльності.
- •35. Роль у формуванні типів кліматів. Повітряних мас. Океанічності і континентальності. Арідності і гумідності.
- •36. Кліматоутворювальні процеси. Теплообіг. Вологообіг.
- •37. Електрика хмар і опадів.Грози, блискавка і грім. Кулясті блискавки і вогні Святого Ельма.
- •38. Синоптична метеорологія. Теорія і методика. Основні поняття синоптичної метеорології. Основні вимоги до первинної метеорологічної інформації.
- •39. Геохронологiя клiмату. Палеозой.
- •40. Клімати помірних широт. Внутріконтинентальний клімат в помірних широтах.
- •41. Геохронологiя клiмату. Кайнозой. Четвертинний пріод.
- •42. Зміни сонячної радіації в атмосфері і на земній поверхні. Явища пов’язані з розсіюванням радіації: вечорниці, зоря, білі ночі. Видимість. Міраж.
- •43. Адіабатичні зміни стану атмосфери. Сухоадіабатичні зміни температури при вертикальних рухах.
- •44. Конденсація води в атмосфері. Чинники конденсації. Ядра конденсації. Атмосфера в гідрологічному циклі.
- •45.Всесвітня Метеорологічна Організація (вмо)
- •46. Водяна пара в атмосфері. Зміни вологості з висотою. Географічний розподіл вологості повітря.
- •47. Атмосферний тиск та його зміни. Добові зміни атмосферного тиску. Річні зміни атмосферного тиску. Основне рівняння стану атмосфери.
- •48. Географічні чинники формування клімату. Географічна широта.
- •49. Клімати помірних широт. Внутріконтинентальний клімат в помірних широтах.
- •51. Фронти в атмосфері. Фронтогенез і фронтоліз. Оклюзії.
- •52. Складові загальної циркуляції атмосфери. Виникнення циклонів помірних і полярних і їх роль в обміні повітря між широтами. Типи атмосферної циркуляції в помірних і полярних широтах.
- •53. Ландшафтно-кліматичні і ландшафтно-ботанічні класифікації. Система кліматів де Мартонна. Система кліматів Берга.
- •55. Термічний вітер.
- •56. Розвиток уявлень про загальну циркуляцію атмосфери.
- •57. Голоцен: післяльодовикові, історичні і сучасні тенденції клімату.
- •58. Стратифікація атмосфери і вертикальна рівновага повітря. Фактична термічна стратифікація атмосфери і повітряних мас. Добовий хід стратифікації і конвекції.
- •60. Географічний розподіл опадів та характеристики зволоження. Географічний розподіл опадів. Характеристики зволоження території.
- •61. Турбулентність і конвекція.
- •62. Поняття мікроклімату. Чинники формування мікроклімату. Методи дослідження мікроклімату. Характеристики мікроклімату.
- •63. Хмари. Географічний розподіл хмар. Глобальне поле хмарності.
- •64. Місцеві вітри. Льодовикові. Бора.
- •66. Сучасні впливи на клімат з метою покращення.. Впливи на складові радіаційного балансу.
- •67. Сумарна сонячна радіація і її добовий хід.
- •68. Класифікація інверсій за походженням. Смог.
- •70. Довгостроковий прогноз. Теорія і методика здійснення
- •71. Тропічні типи кліматів.. Мусонний клімат на тропічних плато.
- •72. Відбита сонячна радіація. Альбедо Землі.
- •73. Стратифікація атмосфери і вертикальна рівновага повітря. Стратифікація атмосфери і вертикальна рівновага для насиченого повітря.
- •75. Чинники кліматоутворення. Сніговий і льодовиковий покрив.
- •76. Клімати помірних широт. Клімат океанів в помірних широтах.
- •77. Баланс довгохвильової радіації і його добовий хід..Випромінювання земної поверхні. Зустрічне випромінювання атмосфери.
- •78. Випаровування і насичення. Швидкість випаровування.
- •79. Баричні системи. Види баричних систем. Зміни баричного поля з висотою в циклонах і антициклонах.
- •83. Водяна пара в атмосфері. Характеристики вологості повітря та їх вимірювання. Добовий і річний хід випаровування.
- •19. Зональність в розподілі тиску і вітру. Географічний розподіл атмосферного тиску біля земної поверхні. Центри дії атмосфери.
- •32. Вертикальний розподіл температури і стійкість атмосфери. Прискорення конвекції.
- •33. Зони розподілу тиску і вітру з висотою. Зони розподілу тиску і вітру біля земної поверхні. Поле повітряних течій.
- •69. Мінливість тиску. Коливання тиску. Міждобові зміни тиску.
- •59. Наслідки конденсації водяної пари в повітрі. Димка. Імгла.
- •79. Баричні системи. Види баричних систем. Зміни баричного поля з висотою в циклонах і антициклонах.
- •81. Фактори розвитку клiматiв Землi. Геолого-географiчнi гiпотези. Теорiя дрейфу континентiв.
- •84. Кліматологічні фронти. Їх роль у формуванні циркуляції атмосфери і клімату
- •113.Розвиток палеокліматології. Перший етап (XVII-XVIII cт.).
- •154. Гідрологічні класифікації кліматів. Система кліматів Воєйкова. Система кліматів а.Пенка.
28. Основні об’єкти синоптичного аналізу. Атмосферні фронти.
Основні обєкти: повітряні маси, фронтальні зони і атмосферні фронти, циклони і антициклони.
Атмосферні фронти - теплий
Виникає висхідний рух теплого повітря по поверхні фронту. Висхідні рухи захоплюють майже все тепле повітря над фронтом і виникає система високо-шаруватих (As) – шарувати (St) – шарувато-дощових хмар (Ns) з облоговими опадами. Після проходження теплого фронту наступає потепління.
Холодний фронт
Коли холодне повітря рухається в сторону теплого, яке відступає. Холодне повітря рухається швидше за тепле, підтікає під нього і примушує підніматись вверх по клину холодної повітряної маси.Висхідний рух теплого повітря по поверхні фронту, що обмежений вузькою смугою, особливо перед холодним клином. Виникають купчасто-дощові хмари із зливовими опадами і грозами. Після проходження холодного фронту напрям вітру змінюється, шв. зменшується, тиск підвищується, а Т повітря знижується, що призводить до похолодання.
Холодний фронт І-го роду
Висхідний рух теплого повітря поширюється до значних висот. По земній поверхні такий фронт переміщується досить повільно, бо обидві повітряні маси рухаються майже паралельно по смузі фронту.
Холодний фронт 2-го роду
Висхідний рух теплого повітря спостерігається тільки в нижній його ділянці, тоді як у верхній відбувається низхідний рух теплого повітря.
Фронт дуже швидко переміщується, бо складові вітру, які перпендикулярні до лінії фронту, дуже великі.
29.Геолого-географiчнi гіпотези розвитку клімату. Теорiя поступового охолодження Землi.
Достовірних даних про клімат архейської ери немає. У протерозої фіксуються сліди чотирьох достовірних зледенінь: з віком 2,5-2,4 млрд. років і з віком біля 2 млрд. років тому, рифейське (900-700 млн. років тому) та вендське (680-660 млн. років тому). Дуже потужним було останнє зледеніння, яке поширювалось на багатьох континентах - Пд Америці, Африці, Австралії, Пн Європі. Незважаючи на значні наземні зледеніння, клімат пізнього протерозою в цілому був досить теплим та вологим на більшій частині планети. Формуванню парникового клімату сприяли слабодиференційований рельєф та висока концентрація вуглекислого газу в атмосфері. Окремі визначення палеотемператур дають середні значення біля 35-45 0С. Кліматична зональність поки що не встановлена. На початку кембрію почалося значне потепління. Тропічні умови встановилися на усіх континентах. Арідні обл. скорочуються до кінця кембрію. Кліматична зональність слабовиражена. Для пізнього ордовика виділяють уже пояси екваторіального, тропічного, субтропічного, помірного та нівального клімату. Сильне похолодання привело до наземного зледеніння на ділянках материків, розташованих біля пд полюса. Середньорічні Т в тропіках знизились на 3-50С, в субтропіках - на 10-15 0С. На поч.силурійського періоду на континентах зберігаються прохолодні умови, в 2 пол. силуру починається потепління та арідизація кліматичних обстановок, що пов'язується із процесами каледонського тектоно-магматичного циклу.Арідизація клімату досягла максимуму в ранньому девоні. Арідні умови встановилися на значних територіях Північної Америки, Євразії та Гондвани. В 2 пол. девону арідність зменшувалась. В цілому девонський період - це час панування тропічного клімату, чому сприяло розташування материків у низьких широтах та висока концентрація СО2 в атмосфері. В ранньому карбоні на планеті панував тропічний та екваторіальний клімат, арідність - різко ослаблена. Середньорічні Т 22-300С. Навіть поблизу пн полюса клімат був відносно теплим, без зледеніння, із теплолюбивою рослинністю. У 2 пол. карбону спостерігається сильне похолодання і диференціація кліматичних обстановок. На материках Гондвани розвивається велике гондванське зледеніння, а морський басейн в Арктиці покривається льодом. Середньорічні Т у пізньому карбоні знизились. Помірні гумідні умови встановлювалися на материках Гондвани та на пн-сх Євразії. В пермі арідні області помітно розширились. В цілому період виділяється як один із найбільш жарких і сухих у палеозойській ері. В ранньому та середньому тріасі на материках зберігався засушливий континентальний клімат, викликаний процесами герцинського орогенезу. Пізній тріас ознаменувався певною гумідизацією клімату, що було викликане розвитком морських трансгресій. Гумідизація продовжувалась у ранній та середній юрі. За температурним режимом у юрі можна виділити екваторіальний, два тропічних та два субтропічних пояси. Таласократичний режим у крейдовому періоді зберігався Певне похолодання відбулося вже в кінці ранньої крейди і продовжувалось в середній та пізній крейді. Справжніх пустинь ні в юрі, ні в крейді не існувало - пустині того часу були близькими до сучасних тропічних саван. Не існувало також льодових покривів біля полюсів. В цілому ж клімати мезозою були слабо диференційовані. Середньорічні Т 12-280С. У палеогені клімат був рівномірно теплим. Межі між кліматичними зонами були згладжені, не існувало, як і в крейді, справжніх пустинь, льодових зон біля полюсів. Тропічна У кінці палеогену наступає значне похолодання, що приводить до скорочення ширини тропічного і екваторіального поясів, до початку формування льодового покриву Антарктиди. Процеси альпійського орогенезу були однією із істотних причин дальшого похолодання, яке продовжувалось на протязі неогену. Проходило звуження поясів екваторіального, тропічного та субтропічного клімату, розширення арідних зон. Антропогеновий період - це час розвитку великих наземних зледенінь у північній півкулі. Чітко проявляється ритмічність у кліматичних процесах - епохи зледенінь змінюються епохами потеплінь. Арктичний пояс простягався до 40-50О пн.ш. Тут розміщувались льодовикові щити, тундра та морський лід. Пояси помірного, субтропічного і тропічного клімату були звужені і зміщені в низькі широти. Перигляціальні зони характеризувались низькими середньорічними температурами, незначною кількістю атмосферних осадків та відносно високою сонячною радіацією. В субтропіках і тропіках льодовикові епохи спричиняли в основному підвищення зволоженості (плювіальні епохи) внаслідок росту атмосферних осадків, в міжльодовиков'я клімат сухішав, пояси розширювались, природні умови ставали близькими до сучасних.