70. Розвиток міжнародного спортивного руху

У 1860-і роки в усьому світі, за винятком Африки, поширилися сучасні форми спортивної діяльності. Покладено початок Міжнародним змаганням з кінних кросів і стрільби, проводилися регати в Гамбурзі, Відні, Братиславі, Будапешті. У тому ж Будапешті в 1875 р. відбулися легкоатлетичні змагання за англійськими правилами. Великої популярності набувають змагання з велоспорту на шосе і на треку. У Голландії викликають величезний інтерес змагання з швидкісного бігу на ковзанах, а в Скандинавських країнах - по лижах. В Австралії бурхливо розвивається плавання. У США створюються товариства з крикету, бейсболу, регбі, веслування і боксу, в Індії та Пакистані - з хокею на траві. У столиці Нової Зеландії в 1871 р. створюється Союз любителів регбі. У Карачі (Пакистан) в 1877 р. вперше видають правила гри в бадмінтон. В Канаді ля крос стає національним видом спорту. Наприкінці 1860-х років на річці Гудзон починається регулярне проведення змагань з буєрного спорту, а пізніше англійські солдати-колонізатори одного з фортів, підгледівши національну гру індіанців в м’яч з ключкою і замінивши його шайбою, «відкрили» сучасний хокей з шайбою. Наприкінці XIX - початку XX ст. вже у всій Південній Америці, Австралії та Європі змагання з футболу приймають організований характер. В Японії, за допомогою американських місіонерів з Асоціації молодих християн впроваджуються західні спортивні захоплення. Під впливом цього самурайські правила боротьби з карате, джиу-джитсу, кендо відтісняються на задній план боротьбою дзюдо, в якій застосовуються лише кидки і захвати. Моріхей Уйєшибоа створює більш гуманний різновид джиу-джитсу під назвою «айкідо», що призначалася виключно для цілей самооборони шляхом ударів і тиску на найбільш чутливі місця тіла суперника з метою обеззброїти його. Цей вид самооборони набув поширення також в Європі та Північній Америці. У США наприкінці XIX ст. спостерігався бум легкоатлетичних змагань, що зародилися в стінах коледжів та університетів. Самими популярними стають змагання з легкої атлетики між Пенсільванським і Гарвардським університетами. Нью-Йоркський атлетичний клуб став організатором перших чемпіонатів легкоатлетів, спочатку в закритих приміщеннях (в 1868 р.), а потім з 1876 р. і під відкритим небом. У перших міжклубних змаганнях з англійцями в 1895 р. американські легкоатлети перемогли у всіх номерах програми. Протягом кількох десятиліть вони домінували в переважній більшості легкоатлетичних дисциплін.

71. Історія виникнення національних і міжнародних спілок з видів спорту

Найважливішим кроком у розвитку міжнародного спортивного руху було створення об'єднаних національних спілок, а потім і міжнародних. Причинами цього стала необхідність узгодження єдиних правил змагань, вимог до спортивного інвентарю та обладнання. Першою загальнонаціональною спортивною організацією стала Національна федерація бейсболу Сполучених Штатів, заснована в 1858 р. У Європі в 1863 р. створюється Англійська футбольна ліга, яка об’єднала всі клуби та команди Англії. Незабаром після цього виникають загальнонаціональні гімнастичні федерації в Бельгії, Німеччині, Італії, Голландії, Франції. Особливо бурхливо цей процес йшов у Англії. Тут виникають загальнонаціональні федерації з регбі, плавання, веслування, легкої атлетики, вітрильного та ковзанярського спорту. У Франції та Бельгії створюються федерації велосипедного спорту, в Австралії - федерації плавання, тенісу, кінного спорту, велоспорту, в різних південноамериканських країнах - федерації футболу та кінного спорту. Ці загальнонаціональні федерації (спілки, ліги і т.д.) видавали свої журнали, щорічники, вели облік рекордів, повідомляли регламенти змагань, а також інформували про нововведення у своїх видах спорту. Остання чверть XIX ст. характеризується збільшенням міжнародних спортивних контактів. Проводяться різні міжнародні зустрічі з боксу і легкої атлетики між спортсменами США і Англії, по велоспорту між французькими і бельгійськими велосипедистами. Уімблдонський турнір з тенісу з 1877 р. стає міжнародним (Уїмблдон - містечко поблизу Лондона). Виникла гостра необхідність у створенні міжнародних спортивних спілок з видів спорту, які координували б і регламентували проведення міжнародних змагань у своєму виді. Першою такою організацією став Європейський союз гімнастики, створений в 1881 р. (що оформився в Міжнародну федерацію гімнастики в 1897 р. що й не дивно, так як гімнастика вважалася найпоширенішим явищем у спорті того часу. Всього до Першої світової війни було створено близько 20 міжнародних спортивних об'єднань з видів спорту. Черговість їх створення характеризує в деякій мірі популярність і ступінь розвитку того чи іншого виду спорту в світі. Проведення міжнародних змагань упорядкувало єдині прав змагань, а також вимоги до спортивного інвентарю та обладнання. Наприклад, у веслуванні починаючи з 1870 р. стали застосовуватися повсюдно рухові сидіння за американським зразком. До цього веслярі змагалися на нерухомих сидіннях і змащували жиром шкіряні штани для збільшення сили гребків. У легкій атлетиці стали застосовувати переносні бар’єри замість вбудованих, які травмували атлетів. Змагання стали проводитися на гарових доріжках по колу проти руху годинникової стрілки. Пов’язано це було із розповсюдженими знаннями про вплив відцентрових сил по ходу обертання Землі. У боротьбі поєдинки стали проводитися на килимах, що дозволило розширити арсенал кидків. В кінці XIX в. було введено розділення на вагові категорії. У боксі ринг обнесли канатами і ввели зобов’язання надягати на руки шкіряні рукавички. Великі зміни відбулися у велоспорті. До цього колеса виготовляли спочатку з дерева, а потім з цільної важкої гуми, тому швидкість велосипедистів була невелика. У 1888 р. ірландський ветеринар Джон Данлоп винайшов надувну шину. У ковзанярському спорті з’явилися сталеві ковзани з тонким лезом. Велику еволюцію зазнали правила гри у футбол. У 1874 р. введено штрафний удар, а через вісім років - вкидання м’яча руками за бокової лінії. У 1891 р. на воротах з’явилися сітки і був введений 11-метровий штрафний удар. У 1879 р. на футбольне поле вперше вийшов суддя, а в 1895 р. видані офіційні правила гри в футбол, практично мало змінилися до теперішнього часу.