62. Збільшення соціальної ролі спорту у розвинених капіталістичних країнах. Мілітаризація спорту.

У період переростання капіталізму в імперіалізм у силу об’єктивних причин різко зростає класова потреба буржуазії на спорт і спортивні зма­гання, які використовувались для вирішення різноманітних завдань бур­жуазного суспільства (економічних, ідеологічних, військових, політичних, педагогічних та ін.).

Цими об’єктивними причинами були:

1. Розвиток капіталістичного виробництва.

2. Підготовка до імперіалістичних війн.

3. Пошуки нових засобів виховання.

4. Потреба буржуазії у засобах соціального впливу на населення, у пер­шу чергу – на трудящі маси.

5. Технологічні передумови (розвиток транспорту, зв’язку, техніки).

Таким чином, існувало багато причин, у результаті яких соціальна зна­чущість фізичного виховання і змагань зростає, а пошуки нових засобів виховання призвели до реалізації ідей виховання за допомогою спорту. Зростаючий соціальний запит на спорт сприяв такому збільшенню його со­ціальних функцій, що цей вид соціальної діяльності людини перетворився у відносно самостійну галузь фізичної культури і культури у цілому.

У кінці ХІХ і на початку XX ст. проблеми фізичного виховання і спор­ту стають у центрі уваги багатьох урядів. Основою цієї зацікавленості були зростаючі протиріччя імперіалізму, які проявлялись у загостренні конфлік­тів між капіталістичними країнами, які прагнули до завоювання нових регі­онів. Багаточисельні війни, які веде буржуазія, призводять до того, що вона намагається воєнізувати спорт. Воєнізація (мілітаризація) спорту примусили буржуазію вийти за рамки інтересів свого класу, у даному випадку – ввес­ти фізичне виховання у школи для дітей трудящих. Перебудовується фізич­на підготовка в армії. Модернізуються старі системи фізичного виховання. Використання буржуазією фізичного виховання і спорту з метою підготовки резервів для армій стає неминучим. Створення масових армій стало можливим у зв’язку із скороченням стро­ку служби, обмеженому 1,5-2 роками. Скорочення строку служби викликало перенесення основних завдань військового навчання на виховання молоді у допризовний період. Цього ж потребує техніка і тактика бою, характерні для імперіалістичних війн. Ці війни не потребують «муштри і парадності», які були притаманні арміям XVIII і початку XIX ст. Імперіалістичні війни потребували більшої швидкості, більшого напруження сил, більшої кмітли­вості, починаючи з головнокомандуючого і закінчуючи рядовим. Ці якості в умовах скороченого строку служби у значній мірі можуть бути розвинуті за допомогою фізичних вправ. Тому фізичне виховання юна­ків, яке виступало у якості еквіваленту скороченого строку служби стає не­обхідним засобом позавійськової підготовки. Військова необхідність і потреба оздоровлення населення були, таким чином, основою, на якій у передових країнах відбувається розвиток гім­настичного і спортивного руху. Розвиток науки, перш за все, фізіології, сприяв тому, що у другий період Нового часу створюються нові системи фізичного виховання, які відповідали сучасним соціальним і науково- методичним вимогам.