Відповіді на екзаменаційні питання з іфк

1.Характеристика основних дефініцій «Історії фізичної культури і спорту»

Історія фізичної культури і спорту належить до числа профілюючих дисциплін в системі фізкультурної освіти. Сприяючи формуванню сучасного світогляду, вона має велике пізнавальне, освітнє і виховне значення. Винятковий вплив на свідомість майбутнього фахівця має вітчизняна історія фізичної культури і спорту.

Головними дефініціями, як логічними операціями, що розкривають зміст основних термінів предмету «Історія фізичної культури і спорту» є: історія; культура; фізичну культура; спорт. Термін «історія» має давньогрецьке походження й означає розповідь про минуле життя людського суспільства. Давньоримський політик і філософ Марк Тулій Цицерон казав: «Historia est magistra vita» – «Історія – наставник життя». З усіх відомих історичних «фактів» лише незначна їхня кількість може бути повною мірою перевірена і підтверджена.

Термін «культура» латинського походження, спочатку означав оброблення ґрунту. Культура – це першопричина, що визначає потреби і поведінку людей, сукупність матеріальних, духовних і нематеріальних цінностей, створених людством протягом його історії. Основною рушійною силою розвитку культури є людські потреби, які постійно зростають.

Термін «фізична культура» був вперше використаний в Англії і США в 90-х рр.. XIX ст.. В Україні цей термін почав вживатися у пресі з 1908-1910 рр.. На сьогодні існує близько десяти основних визначень поняття «фізична культура». Наведемо визначення цього поняття, яке найбільш повно відповідає сучасним запитам нашого суспільства. За визначенням Т. Круцевич, фізична культура – це частина загальної культури, сукупність спеціальних духовних і матеріальних цінностей, способів їх виробництва і використання з метою оздоровлення людей і розвитку їх фізичних здібностей. Результуючий аспект фізичної культури включає всю сукупність корисних результатів, які людина одержує в процесі діяльного використання різних засобів фізичної культури. Практично це сформовані знання, уміння та навички, соціальні якості, умотивовані потреби.

Аналіз конституційних і законодавчих актів європейських країн проведений І. Мудріком, свідчить, що поняття «фізична культура» вживається тільки в конституціях Росії, Білорусії, та Хорватії. У законодавчих актах інших європейських країн використовуються терміни «спорт» і «фізичне виховання» («physical еducation»). Загальноприйнятому в нашій країні терміну «фізична культура» за кордоном еквівалентне поняття «фітнес».

Поняття «спорт» виникло від старофранцузького слова de(s)port, яке має походження від «sе desporter» («боротись»). Це слово з’явилось наприкінці XII ст. в романі нормандської літературної школи L’Еneas для визначення будь-якого виду розваг. В Англії воно перетворюється на словесну форму «disport», а потім «sport».

Сучасне ж уявлення поняття «спорт» трактується наступним чином: спорт – це змагальна діяльність, специфічна підготовка до неї, міжособистісні й суспільно значущі результати, характерні для цієї діяльності.