24. Синтаксичні особливості ділових паперів

Ділові папери, документація є дуже важливими складниками економічних і ринкових відносин, партнерських стосунків у різних галузях виробництва, особистого життя кожної людини.

Простота і логічність, чіткість, ясність і послідовність викладу, відсутність двозначності є головними синтаксичними ознаками ділових паперів. Наявність цих ознак сприятиме успіхові у відстоюванні законних прав і інтересів учасників оборудки. Тому слід дуже уважно ставитися до синтаксичної структури ділової мови.

Ділові папери мають свої синтаксичні особливості. Зазвичай вживається прямий порядок слів у реченні з узгодженими і неузгодженими означеннями. Найчастіше у ділових паперах послуговуються простими реченнями. Вставні слова ставляться на початку речення. Складні речення також допускаються до вжитку у діловодстві. Але вони мають бути невеликими: дієприкметниковий чи дієприслівниковий зворот або одне-два підрядних речення.

Типовими ознаками ділового стилю є вживання пасивних та інфінітивних конструкцій (розпорядження виконується, постанова скасовується, рішення приймається, одержати ліцензію на торгівлю медикаментами, взяти до уваги висновки комісії).

У діловому листуванні переважає непряма мова.

Однозначність, узагальненість змісту діловим паперам надають віддієслівні іменникові форми (визначити час, необхідний для всмоктування ліків).

Широко вживаними у мові ділових документів є словосполучення дієслівного типу: взяти за основу, доопрацювати, сторони дійшли до згоди.

25. Етика ділового спілкування

У процесі виконання своїх службових обов'язків люди використовують приватне усне ділове мовлення для спілкування зі своїми колегами, а також з представниками інших установ та відвідувачами. У цих випадках мовлення перестає бути лише приватною справою працівника, бо це мовлення ведеться (особливо у другому випадку) від імені установи, яку представляє працівник.

Відвідувачі чекають від працівника установи доброзичливої уваги до співрозмовника. Тон ділової розмови повинен бути діловим, спокійним, стриманим. Досить високі вимоги до складу лексики службової особи. Лексика повинна бути багатою, нейтрально забарвленою, загальнолітературною. Службовець повинен володіти формулами ввічливості різних типів, знати і доречно вживати крилаті вислови, афоризми, літературні цитати. Уникати просторічних, грубих виразів, жаргонної лексики, діалектизмів. Відвідувачі установи, зі свого боку, також повинні виконувати певні вимоги: поводитися стримано, ввічливо. Свою справу висловлювати чітко, ясно й коротко.

Важливим видом ділового мовлення залишається телефонна розмова, яка значно витісняє з ужитку ділове листування. За допомогою телефону здійснюється безпосередній і двосторонній обмін інформацією, проводяться переговори, консультації, співрозмовники домовляються про зустрічі та інше.

Телефонна розмова має свою специфіку. Оскільки співрозмовники не бачать одне одного, навіть звичайне підтвердження того, що вас слухають, потребує словесного виразу. Розпочинаючи розмову, слід назвати себе, а також сказати, від чийого імені ви говорите (назва установи, прізвище службової особи чи ін.). У відповідь теж називають себе і установу. Якщо той, хто дзвонить, забув назвати себе, співрозмовник змушений просити його назватися. На анонімний дзвінок або у разі відмови того, хто телефонує, назватися, можна не відповідати і покласти трубку. Виклад справи треба робити чітко і ясно. Бажано використовувати короткі фрази, без зайвих деталей. Телефонна розмова не повинна перетворюватися у монолог. Слід уміти своєчасно робити паузу, даючи можливість співрозмовникові висловити своє ставлення до питання, що обговорюється. Ініціатива закінчення розмови належить тому, хто подзвонив, хоча у деяких випадках, зокрема, коли викликаний службовець — жінка, людина старша за віком чи службовим становищем, слід зачекати, щоб розмову закінчила інша сторона.

У телефонних розмовах необхідно вживати короткі ввічливі вислови (добрий день, дякую, прошу, до побачення).

Найбільш поширеною помилкою у службовій телефонній розмові є вираз Вас хвилює, який вживається там, де треба сказати Вас турбує.

Важливою формою діяльності управління є ділові наради, які мають значні переваги у порівнянні з іншими методами управління. Зокрема, на ділових нарадах присутні майже всі майбутні виконавці тих рішень, які приймаються.

Розрізняються такі види ділових нарад: інформаційні, оперативні і дискусійні.

За організацію нормального ходу наради відповідає головуючий. Він повинен стежити за дотриманням регламенту, у ввічливій, коректній формі робити зауваження у разі потреби. Голова зборів повинен домагатися того, щоб кожен виступаючий пропонував свій варіант розв'язання поставленого на обговорення питання. У виступах на нарадах повинно бути присутнє раціональне зерно, слушна думка, тон виступів — діловий, спокійний. Не припускається безтактність, недоброзичливість у ставленні до обговорюваної проблеми, байдужість, інтерес до «свого» у цій проблемі та ін. Кожна нарада повинна закінчуватися рішенням. Рішення може бути заздалегідь підготоване і затверджене на нараді, або головуючий прямо на засіданні підбиває підсумки обговорення і формулює рішення.

Ситуаційні задачі:

укладіть зразки спілкування за професійним спрямуванням

1. Вам необхідно звернутися до пацієнта, чия емоційно-збуджена поведінка заважає спокійно працювати (виміряти t° тіла, АТ). Ваші дії та слова?

2. Складіть повідомлення про зміни в розкладі роботи медсестри здоровпункту у зв'язку з проведенням профогляду.

3. Ви виписуєте направлення на аналіз сечі за Нечипоренком. Поясніть пацієнту техніку збирання сечі для аналізу.

4. Складіть повідомлення (усне) про порядок проходження профобстеження для групи працівників середньої школи, які зібралися о 8 год. біля кабінету дільничного лікаря.

5. Дитина 3 років відчуває страх, тому відмовляється робити щеплення проти кору. Ваші дії та слова стосовно дитини та матері?

6. На прийомі у кабінеті долікарського огляду пацієнт К., котрому необхідно провести вимірювання температури тіла та тиску. Складіть діалог медсестри на робочому місці.

7. На прийом до хірурга зайшов пацієнт, котрий не замовив амбулаторну картку. Скласти діалог медсестри та пацієнта, чию картку їй необхідно принести для роботи.

8. Наведіть зразок фахової розмови з колегою – медсестрою маніпуляційного кабінету кардіологічного відділення.

9. Вас обтяжує розмова з багатослівним пацієнтом. Які вислови мовного етикету використаєте при діалозі, щоб закінчити розмову, щоб змінити тему на важливішу?

52