Складні випадки правопису української мови у фаховому мовленні медичних спеціалістів.

Збірник теоретичних матеріалів, практичних завдань з курсу дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»/ Упорядник Шаповал К.І.— Кременчук: КМК, 2011.-140с.

Розглянуто та затверджено на засіданні циклової методичної комісії загальноосвітніх дисциплін, гуманітарної, соціально-економічної підготовки Кременчуцького медичного коледжу, протокол № 8 від 22.02.2011р.

Загальна редакція - В.І. Литвиненко

Відповідальний за випуск - М.Ф. Садковський

Упорядники: К.І. Шаповал, Т.О. Галган

Рецензент- докт.п.н. М.В. Гриньова, зав.каф. педагогічної

майстерності ПДПУ ім.В.Г.Короленка

Анотація

Спеціальності «Лікувальна справа»

«Сестринська справа»

Складні випадки правопису української мови у фаховому мовленні медичних спеціалістів

Збірник теоретичних матеріалів, практичних завдань з курсу дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»

Викладач-методист Шаповал К.І.

Посібник «Складні випадки правопису української мови у фаховому мовленні медичних спеціалістів» – збірник теоретичних матеріалів, систематизованих укладачем правил, проілюстрованих прикладами з лексики професійного спрямування, і практичних завдань з курсу дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Охоплені питання правопису, особливостей слововживання самостійних частин мови в діловому мовленні, вимоги щодо перекладу з урахуванням норм сучасної літературної мови, особлива увага – правопису і використанню термінів. Практично-професійну спрямованість матеріалів поглиблюють завдання для самостійної роботи студентів, словники медичної термінологічної лексики і прикладів слововживання.

1. Вступ. Мова і професія

Мовні знання є одним із компонентів оосвітньо-професійної підготовки, складовою кваліфікаційних вимог до медичного працівника будь-якого рівня. Мовні знання виявляються в умінні користуватися мовою в усному та писемному діловому спілкуванні відповідно до норм сучасної української літературної мови. Правильно та доречно вживати в мовленні слова, терміни, значення яких зафіксовано у словниках, уникати зайвого накопичення слів чи повторення одного й того ж слова, не вдаватися до надто складних синтаксичних конструкцій при побудові речень, абзаців, текстів. І головне – дотримуватися норм правопису, зокрема при укладанні первинної медичної облікової документації.

Перед вищими навчальними закладами І-ІІ рівнів акредитації поставлено завдання підготувати висококваліфікованих, грамотних, з належним інтелектуальним потенціалом спеціалістів, сформувати в них професійні компетенції та забезпечити підвищення фахової кваліфікації на циклах відділень післядипломної освіти, таким чином гарантуючи безперервність освіти. До майбутніх фахівців ставляться високі вимоги, які полягають не лише в досконалих знаннях фаху, а й у високому рівні володіння українською мовою, вільному користуванні нею у всіх сферах, у т.ч. у професійній та офіційно-діловій.

Уміння спілкуватися мовою професії сприяє швидкому засвоєнню спеціальних дисциплін, у подальшому підвищує ефективність праці, допомагає орієнтуватися у професійній діяльності та ділових контактах.

Навчитися грамотно використовувати українську мову за професійним спрямуванням, зміцнити лінгвістичні вміння та навички допоможе робота за посібником «Складні випадки правопису української мови у фаховому мовленні медичних спеціалістів», матеріал якого дібраний згідно зі змістом і вимогами нової програми дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Програма, що складена відповідно до Державних стандартів гуманітарної освіти в Україні, чітко відповідає нормам освітньо-кваліфікаційних характеристик і освітньо-професійних програм спеціальностей « Лікувальна справа», «Сестринська справа».

Мета посібника — систематизувати теоретичні правописні відомості з української мови, закріпити їх засвоєння прикладами з лексики професії, що сприятиме формуванню національно-мовної особистості, навчить студентів дотримуватися орфографічних і пунктуаційних норм сучасної української мови в професійному спілкуванні та в писемному діловому мовленні, основних вимог щодо складання та оформлення професійних документів. Навчити професійного мовлення, збагатити словник термінологічною, фаховою лексикою; підвищити загальномовний рівень майбутніх фахівців, сформувати практичні навички ділового усного і писемного спілкування в колективі, розвивати комунікативні здібності допоможуть міні-словники, вправи.

Практика редагування текстів, фахової документації медиків дають підстави для узагальнення найбільш типових помилок, правописних, смислових тощо. Як підказує досвід, складними для правильного написання є іншомовні слова (анатомічна, клінічна, фармакологічна термінологія), правопис і відмінювання прізвищ, імен по батькові, географічних назв. Труднощі становить правопис відмінкових закінчень іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини, написання складних, складноскорочених слів. Отже, додаткового висвітлення вимагають складні випадки українського правопису, орфограми, норми словотворення і слововживання при перекладі з російської мови, що найбільш часто зустрічаються в діловому мовленні медичних працівників, про що саме йде мова в даному посібнику. Питання правопису прізвищ, географічних назв подано за матеріалами лінгвістичних посібників.

Приклади до правил дібрані з урахуванням вимог фахової мови медичних працівників, вдосконалення орфографічної, граматичної, лексичної грамотності. Основне завдання роботи – узагальнити та систематизувати матеріал для опанування мови на рівнях фахового спілкування, писемного ділового мовлення.