V. Бронзовий вік

241. Бронзовий вік датується II-I тисячоліттям до н.е. на території:

1 Центрально-Східної Європи

2. Середньої Азії

3. Близького Сходу

4. Африки

242. Бронза – це метал, що являє собою сплав:

1 міді і заліза

2. міді та олова

3. олова і заліза

4. міді, олова і заліза

243. Вкажіть правильну відповідь:

1. бронза м’якша за мідь і має вищу температуру плавлення

2. бронза твердіша за мідь і має нижчу температуру плавлення

3. бронза м’якша за мідь і має нижчу температуру плавлення

4. бронза твердіша за мідь і має вищу температуру плавлення

244. З яким періодом пов’язується впровадження патріархального ладу:

1. з палеолітом

2. з неолітом

3. з енеолітом

4. з бронзовим віком

245. Яка температура плавлення бронзи:

1. понад 1000° С

2. 1500° С

3. 800-900° С

4. 300-500° С

246. Кого Ви знаєте з дослідників археологічних пам’яток епохи бронзи:

1. В. Хвойко, Л. Залізняк, Т. Пассек

2. В. Баран, І. Винокур, Ю. Кухаренко

3. С. Березанська, І. Свєшніков, Л. Крушельницька

4. К. Гадачек, М. Смішко, М. Пелещишин.

247. У бронзовому віці використовувалися знаряддя праці із:

1. міді, бронзи, каменю і кременю

2. міді, бронзи, заліза

3. каменю і кременю

4. бронзи і заліза

248. У бронзову добу вироби із бронзи на території України:

1. повністю витіснили вироби із каменю і кременю

2. співіснують з крем’яними і кам’яними

3. співіснують з мідними і залізними

4. не набули поширення

249. Що свідчить про майнову нерівність в епоху бронзи:

1. житла із слідами майнової диференціації

2. знахідки мідних виробів

3. знахідки багато оздобленої зброї

4. перші багаті поховання

250. Коли було знайдено один із скарбів багатих речей у с.Бородино Одеської області:

1. 1917 р.

2. 1812 р.

3. 1912 р.

4. 1992 р.

251. Як датується Бородінський скарб епохи бронзи:

1. IV тисячоліттям до н.е.

2. II тисячоліттям до н.е.

3. I тисячоліттям до н.е.

4. II століттям до н.е.

252. В бронзовому віці посилюється роль:

1. матері

2. батька

3. старшого сина

4. дочки

253. Що є доказом посилення влади чоловіка:

1. поховання чоловіка з ювелірно виготовленою зброєю

2. парні поховання чоловіка і жінки з слідами насильницької смерті жінки

3. поховання чоловіка з бойовим конем

4. кремація чоловіка

254. У бронзову епоху на території України поширюються:

1. дольмени і кромлехи

2. піраміди

3. античні міста-держави

4. землеробство

255. Бронзовий вік поділяється на:

1. ранній, середній і пізній

2. ранній і пізній

3. стародавній і новий

4. не поділяється на дрібніші періоди

256. В епоху бронзового віку на території України відбувається:

1. посилення ролі тваринництва

2. домінує орне землеробство

3. з’являються перші державні утворення

4. виникають племінні об’єднання

257. Подайте хронологію бронзового віку:

1. VI-IV тис. до н.е.

2. ІV-III тис. до н. е.

3. ІІ - поч. І тис. до н.е.

4. І тис. до н. е.

258. Куди поступали метали з Балкан, Прикарпаття, Уралу і Кавказу:

1. у Східну Європу

2. в Африку

3. у Малу Азію

4. на Близький Схід

259. Скільки археологічних культур нараховують на території України у період II тисячоліття до н. е.:

1. близько 30

2. близько 20

3. близько 10

4. близько 50

260. Де розселялися племена тшинецько-комарівсьської культури:

1. від Дніпра до Вісли і Одеру

2. від Дніпра до Дону

3. від Дніпра до Дністра

4. від Дніпра до Бугу

261. Тшинецько-комарівська культура відноситься до епохи:

1. ранньої бронзи

2. середньої бронзи

3. пізньої бронзи

4. ранньозалізного часу

262. Хто досліджував тшинецько-комарівську культуру:

1. С.С. Березанська

2. В.В. Хвойко

3. В.Д. Баран

4. М.Ю.Смішко

263. Назва тшинецько-комарівської культури походить від населених пунктів:

1. Тшинець у Польщі і Комарів у Подністров’ї

2. Тшинець на Волині і Комарів у Подністров’ї

3. Тшинець у Подніпров’ї і Комарів на Волині

4. Тшинець у Чехії і Комарів у Подніпров’ї

264. Для тшинецько-комарівської культури характерні наступні поселення:

1. невеликих розмірів з тимчасовим житлом

2. великих розмірів із дерев’яними житлами на кам’яних підвалинах або трохи заглиблені стовпової конструкції

3. невеликі поселення із землянками

4. короткочасні стоянки із наземними шалашоподібними житлами

265. Поховальні пам’ятки комарівської культури:

1 безкурганні з кремацією

2. безкурганні з інгумацією

3. курганні з інгумаційними похованнями у катакомбах

4. курганні з інгумацією, рідше – кремацією

266. Характерною формою кераміки тшинецько-комарівської культури були:

1. тюльпаноподібні ліпні горщики з геометричним орнаментом, канелюрами, шишечками

2. біконічні ліпні горщики з дірчастим орнаментом під вінцями

3. гончарні горщики без орнаменту

4. ліпні горщики орнаментовані хвилясто-лінійчастим орнаментом

267. У якій з культур епохи бронзи поширені т.зв. «рогаті прясла»:

1. комарівській

2. тшинецькій

3. городоцько-здовбицькій

4. стжижовській

268. Де знайдено «рогате прясло» тшинецької культури з позначеннями на ньому знаків зодіаку:

1. Києві

2. Тшинцю

3. Комарові

4. Таценках

269. На якій стадії розвитку у тшинецько-комарівській культури знаходилася металургія бронзи:

1. на примітивній

2. на високій

3. не була поширена

4. переживала кризу, оскільки витіснялася залізообробною справою

270. На якій з пам’яток тшинецької культури було знайдено унікальну рогову сокиру-молот – пам’ятку образотворчого мистецтва населення Подніпров’я:

1. с. Дударівка Київської обл.

2. с. Гребінки Київської обл.

3. с. Олишівка Чернігівської обл.

4. с. Вишеньки Київської обл.

271. І.К.Свєшніков досліджував культури:

1. шнурової кераміки

2. лінійно-стрічкової кераміки

3. мальованої кераміки

4. ямково-гребінцевої кераміки

272. У кін. III – п. пол. II тис. до н.е. простори східної і центральної Європи заселяли скотарські племена культур:

1. ямково-гребінцевої кераміки

2. шнурової кераміки

3. лінійно стрічкової кераміки

4. сурської культури

273. Район поширення культур шнурової кераміки охоплював території:

1. середнього і верхнього Подніпров'я, басейн Десни в межах України, Білорусі, Росії

2. лісостепового Правобережжя та в південні райони Волині

3. південно-східної Трансільванії, частину Румунії, Молдови і Середнього Подністров’я

4. Центральної і Східної Європи від Ельби та Одеру до Прип’яті і Дніпра

274. Основні дослідження з вивчення культур шнурової кераміки Волині і Поділля належать:

1. В.В. Хвойку

2. І.К. Свєшнікову

3. М.Ю. Смішку

4. С.С.Березанській

275. До найбільш ранніх пам’яток бронзового віку на території лісостепового Правобережжя України, Полісся, Волині і Прикарпаття належать:

1. поселення і могильники культур багатоваликової кераміки

2. поселення і могильники шнурової кераміки

3. пам’ятки зарубинецької культури

4. поселення і могильники скотарських племен Північного Причорномор’я та Приазов’я.

276. Вкажіть другу назву культур шнурової кераміки:

1. культура бойових мечів

2. культура бойових молотів

3. культура господарських сокир

4. культура бойових сокир

277. Назва городоцько-здовбицької культури походить від населених пунктів:

1. Городок і Здовбиця у Західній Волині

2. Городок і Здовбиця у Східній Волині

3. Городок і Здовбиця у Середньому Подністров’ї

4. Городок і Здовбиця у Середньому Подніпров’ї

278. Поховання городоцько-здовбицької культури представлені:

1. кремацією

2. інгумацією

3. поховання під долівками помешкань

4. кремацією та інгумацією

279. Серед керамічних виробів городоцько-здовбицької та стжижовської культури поширеними є :

1. округлодонні глечики і миски

2. грецькі амфори

3. гончарний посуд

4. амфори, глечики, циліндричні миски з ручками

280. Територія стжижовської культури визначається:

1. Верхнє і Середнє Подністров’я

2. Молдова і Правобережна Україна

3. східна частина Люблінської височини і північно-західна Волинь

4. басейн річок Сян і Серет

281. Одним з відомих скарбів стжижовської культури, де знайдено багато сокир і прикрас, є:

1. Мартинівський скарб

2. Стеблівський скарб

3. Чортомлицький скарб

4. Стретівський скарб

282. Глиняний посуд культур шнурової кераміки Прикарпаття та Волині характеризується наявністю значної кількості :

1. двовухих амфор, глеків і циліндричних мисок з ручкою прикрашених шнуровим орнаментом

2. гончарних тюльпаноподібних горщиків, мисок і черепків

3. бронзових горщиків з широко відхиленим горлом і невеликим плоским дном

4. горщиків з лінійчасто-хвилястим орнаментом

283. Зростання осілості підкарпатської культури шнурової кераміки вело до зменшення ролі :

1. скотарства

2. землеробства

3. рибальства

4. мисливства

284. У копальнях городоцько-здовбицької та стжижовської культури видобували:

1. мідь

2. олово

3. руду

4. кремінь

285. Середньодніпровська культура шнурової кераміки займає територію:

1. Середнього і Верхнього Подніпров'я, басейн Десни в межах України, Білорусі, Росії.

2. лісостепового Правобережжя та південні райони Волині

3. південно-східної Трансільванії, частину Румунії, Молдови і середнього Подністров’я

4. Центральної і Східної Європи від Ельби та Одеру до Прип’яті й Дніпра

286. Середньодніпровська культура шнурової кераміки сформувалася:

1. у кін. III – поч. ІІ тис. до н.е.

2. на поч. III тис. до н.е.

3. у кін. II тис. до н.е.

4. середина II тис. до н.е.

287. Кераміка середньодніпровської культури представлена

1. гончарними горщиками з широко розхиленим горлом і невеликим плоским дном

2. тюльпаноподібними горщиками, мисками і черепками з дірчастим орнаментом під вінцями

3. округлодонними глечиками, округлобокими амфорами, чашами із шнуровим орнаментом

4. Керамічними ложками, мисками з ручками, горщиками з мальованим орнаментом

288. На території України до числа культур шнурової кераміки належать:

1. середньодніпровська, підкарпатська, городоцько-здовбицькоа та стжижовська культри

2. катакомбна, зрубна, сабатинівська культури

3. середньстьогівська, лендельська культури

4. тшинецька і комарівська культури

289. Хронологія культур шнурової кераміки припадає на:

1. ІV-III тис. до н.е.

2. кін. ІІІ - поч. ІІ тис. до н.е.

3. II тис. – 8 ст. до н.е.

4. І тис до н.е.

290. Носії культури шнурової кераміки в етнологічному плані належали до:

1. індоєвропейської групи населення

2. германської групи населення

3. слов’янської групи населення

4. східноазіатської групи населення

291. Пам’ятки підкарпатської культури шнурової кераміки виявлені у:

1. басейні верхньої частини Дністра, частково у Верхньому Попрутті, на території Південної Волині

2. на території Середнього і Верхнього Подніпров'я, басейні Десни в межах України, Білорусі і Росії

3. на території лісостепового Правобережжя і у південних районах Волині

4. на території південно-східної Трансільванії, частині Румунії, Молдови і Середнього Подністров’я

292. Розквіт середньодніпровської культури шнурової кераміки припадає на:

1. першу половину III тис. до н.е.

2. середина I тис. до н.е.

3. першу половину II тис. до н.е.

4. другу половину I тис. до н.е.

293. Поселення середньодніпровської культури шнурової кераміки розташовані у:

1. заплавах річок та чорноземних та піщаних узвишшях

2. підгірських місцевостях

3. тяжко доступних болотистих місцевостях

4. степовій зоні України

294. Вперше на пам’ятки середньодніпровської культури шнурової кераміки звернув увагу:

1. В.В. Хвойко

2. І.К. Свєшніков

3. М.Ю. Смішко

4. В.О. Городцов

295. У наш час пам’ятки середньодніпровської культури вивчали:

1. І. Артеменко, М. Бондар, С. Березанська

2. М. Кучера, П. Толочко, В. Козак

3. В. Хвойко, С. Гамченко, І. Русанова

4. В.Хвойко, Ф. Вовк, Л. Крушельницька

296. На поселеннях середньодніпровської культури шнурової кераміки виявлено залишки жител:

1. зрубної конструкції

2. стовпової конструкції

3. збудовані з каменю

4. збудовані з цегли-сирцю

297. Кургани середньодніпровської культури шнурової кераміки датуються:

1. кінцем III тис. до н.е.

2. початком II тис. до н.е.

3. кінцем II тис. до н.е.

4. серединою II тис. до н.е.

298. Мідь і бронзу носії середньодніпровської культури шнурової кераміки отримували, з:

1. Карпато-Балканського регіону

2. Центральної Європи

3. Східної Азії

4. на місці проживання

299. Поховання середньодніпровської культури представлені:

1. трупопокладеннями у випростаному стані або трупоспаленнями у курганах

2. трупоспаленнями у безкурганних могильниках

3. трупопокладеннями у скорченому положенні в безкурганних могильниках

4. кенотафами

300. Культура бойових сокир, це:

1. культура ямково-гребінцевої кераміки

2. культура шнурової кераміки

3. культура лінійно-стрічкової кераміки

4. сурська культура