
- •Приклад 1.
- •Завдання на проектування.
- •Концепція проектування.
- •Коротка технологія.
- •Приготування посівного матеріалу.
- •Приготування жс для робочої ферментації.
- •Соєве борошно…………………………2
- •Цукри c12h22o11………………………………15,0
- •Амінокислоти та білки c4,25h9,86n1,18o2,86………………………..22,0
- •Культивування продуценту.
- •Фільтрування кр.
- •Обезводнювання біомаси.
- •Екстракція біомаси.
- •Упарювання екстракту.
- •Осадження ністатину з концентрату.
- •Стабілізація і сушіння.
- •Подрібнення і фасування.
- •Література
- •1. Матеріальні розрахунки.
- •1). Складання інтегрального стехіометричного рівняння біосинтезу ністатину.
- •2). Визначення початкової та кінцевої концентрації асб.
- •3). Визначення оптимального часу ферментації.
- •4). Визначення оптимального ступеню конверсії.
- •5). Перетворення ідеального балансу з врахуванням ступеню конверсії.
- •7). Матеріальний баланс фільтрування.
- •8). Обезводнювання біомаси.
- •9). Баланс фільтрування суспензії.
- •10). Баланс екстракції та фільтрування.
- •11). Баланс упарювання.
- •12). Баланс фільтрування концентрату.
- •13). Баланс висаджування ністатину і фільтрування одержаної суспензії.
- •14). Баланс стабілізації, фільтрування та сушіння.
- •17). Таблиці завантажень:
- •Приготування жс
- •2. Розбивка процесу синтезу виробництва ністатину на технологічні стадії та операції
- •Технологічні стадії виробництва ністатину
- •Час проведення стадій та операцій виробництва ністатину
- •3. Технологічний розрахунок апаратури для виробництва ністатину.
- •Інокулятор
- •При максимальній швидкості обертання барабану потрібна площа фільтрування
- •При мінімальній швидкості обертання барабану потрібна площа фільтрування
- •Продовження таблиці 18.6
- •Результати технологічних розрахунків зводимо в таблицю: Специфікаційна таблиця основного обладнання виробництва ністатину
- •4. Технологічна схема виробництва ністатину та її опис.
- •1. Вирощування посівного матеріалу.
- •Приготування живильного середовища
- •Ферметація
- •Фільтрування кр
- •Зневоднення біомаси та фільтрування.
- •Екстракція біомаси та фільтрування
- •Упарювання екстракту
- •Одержання ністатину з концентрату.
- •5. Опис промислового корпусу виробництва ністатину.
12). Баланс фільтрування концентрату.
Взято, кг |
Одержано, кг |
Концентрат попередньої стадії………..1704,41 |
1). Вологий осад………………..9,24*2 = 18,48 2). Фільтрат…………………………….1685,93 в тому числі:
|
Всього……1704,41 |
Всього……1704,41 |
13). Баланс висаджування ністатину і фільтрування одержаної суспензії.
До фільтрату попередньої стадії додають воду в кількості 1675,94/0,2 – 1675,94 = 6703,76 кг. Ністатин, що випадає в осад, відфільтровують.
Взято, кг |
Одержано, кг |
1). Фільтрат попередньої стадії……….1685,93 2). Вода………………………………….6703,76 |
1). Вологий осад……………………………6,92 в тому числі ністатин (3,46) 2). Фільтрат……………………………..8382,77 |
Всього……8389,69 |
Всього……8389,69 |
14). Баланс стабілізації, фільтрування та сушіння.
Взято, кг |
Одержано, кг |
1). Вологий осад попередньої стадії………6,92 2). Розчин гексаметафосфату натрію……69,20 в тому числі:
|
1). Сухий ністатин ……………0,97*3,46 = 3,36 2). Фільтрат, водяна пара…………………72,66 3). Втрати ністатину………………………..0,10 |
Всього ……76,12 |
Всього ……76,12 |
15). Таким чином, розраховано, що з 124980,23 кг (125 м3) КР одержують 3,36 кг ністатину. Для виконання річної програми потрібно виробити (500/3,36)125 18600 м3 КР. Враховуючи коефіцієнт браку (0,9), в дійсності потрібно виробити 1,1*18600 = 20460 м3 КР.
Якщо прийняти додатковий час ферментації 12 годин, то тривалість циклу ферментації буде становити 72 + 12 = 84 години. Оскільки ресурс робочого часу виробництва 300 діб/рік, то за рік можна провести (300*24)/84 = 85,7 циклів ферментації. На кожному циклі потрібно виробляти 20460/85,7 = 238,7 м3 КР. Для узгодження балансів з проектною потужністю кожну цифру балансів потрібно помножити на коефіцієнт 238,7/125 = 1,91.
Але якщо завантаження буде здійснюватись почергово в декількох ферментерах, наприклад, в шести, то цикл роботи установки буде становити 84/6 = 14 годин. За рік можна здійснити (300*24)/14 = 514,29 циклів. На кожному циклі потрібно виробляти 20460/514,29 = 39,8 м3 КР. Коефіцієнт перерахунку балансів буде становити 39,8/125 = 0,318.
16). Розрахунок матеріального балансу стерилізації.
На цикл потрібно приготувати 114003*0,318 = 36253 кг ( 35 м3) ЖС.
В додатковий час ферментації (10 годин) входить і час завантаження стерильного ЖС (час роботи лінії УНС). Реально цей час може становити 1-4 години. Отже продуктивність лінії повинна бути 14 55 м3/год. Таким чином, потрібно обрати лінію УНС-20, яка має продуктивність 20 м3/год. Час роботи лінії 35/20 = 1,75 години.
Лінія УНС-20 має три витримувачі по 1,7 м3 (всього 5,1 м3). Час витримки (стерилізації) становить 5,1/20 = 0,255 год. = 15,3 хвилини.
Приймемо, що концентрація мікрофлори в ЖС 106 кл./см3.
З формули 7.1 мoжна знайти температурний коефіцієнт стерилізації:
15,3 = (1/k)ln[106*106*(35 + 5,1)]/0,01. Звідси k = 2,35.
Підставляючи знайдене значення k у формулу 7.2, одержуємо: 2,35 = 1047,2е-351000/(8,314Т).
Звідси абсолютна температура стерилізації Т 391,5К (118,5С).
Приймемо, що для стерилізації використовують насичену гостру пару, взяту під тиском 0,3 МПа, яка має температуру 132С, теплоту конденсації 2171 кДж/кг. Масові витрати ЖС і пари позначимо відповідно через x та y. Приймемо, що температура вихідного ЖС становить 20С. Оскільки в лінії УНС-20 застосований пластинчастий рекуператор, то витрата пари буде нижче, ніж без рекуператора. Схема процесу:
1
2 пара, у кг, 132С
3
ЖС,
х кг, 20С
t1,
С
стерильне ЖС у холодильник, t2 С, 36253 кг/1,75 год
1 – рекуператор (100 м2); 2 – нагрівач; 3 – витримувач.
1). Рівняння матеріального балансу: х + у = 36253/1,75 = 5,754 кг/с
2). Рівняння теплового балансу рекуператора: х(t1 – 20) = 5,754(118,5 – t2)
3). Рівняння теплового балансу нагрівача: х*4,19(118,5 – t1) = 2171у + у*4,19(132 – 118,5)
4). Рівняння для визначення поверхні теплообміну:
F
=
,
де
Q = 5,754*4,19(118,5 – t2), кВт
K = 900 Вт/(м2.К) (орієнтовне значення для пластинчастих холодильників для теплообміну “рідина-рідина”).
Температурна схема теплообміну:
t
1
t2
118,5
t2 – 20 118,5 - t1
Оскільки потоки приблизно рівні, то приблизно рівні і різниці температур, отже, tсер = [(t2 – 20) + (118,5 – t1)]/2
Підставляючи дані у вихідний вираз одержуємо співвідношення для t1 та t2: t1 = 1,54t2 + 35
Вирішуючи складену систему 4-х рівнянь, одержуємо х = 5,554 кг/с, у = 0,22 кг/с, t2 = 42С, t1 = 99,7С.
Загальна витрата пари Y = 0,22*1,75*3600 = 1386 кг, а ЖС – Х = 36253 – 1386 = 34867 кг.