
- •1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи
- •2.Становлення і розвиток педагогіки вищої школи у вітчизняній науці та закордоном.
- •3.Головні наукові напрямки досліджень у галузі пвш в Україні
- •Криза сучасної вищої освіти. Нова парадигма освіти
- •6. Національна доктрина розвитку освіти
- •7.Пріоритетні напрями держ. Політики щодо розвитку осіти в Україні. Принципи держ. Політики у галузі вищої освіти.
- •Методологічні й теоретичні проблеми вищої освіти на сучасному етапі розвитку вищої школи.
- •11. Структура вищої освіти
- •12. Система вищої освіти в Україні. Ступенева освіта
- •Типи вищих закладів освіти., мета й головні завдання їх діяльності
- •14Освітній простір: єдність та різноманітність. Модель глобальної освіти. Система стандартів вищ. Освіти
- •Система стандартів вищої освіти
- •Державний стандарт вищої освіти
- •Галузеві стандарти вищої освіти
- •[Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів
- •Особливості структурної організації вищої освіти у різних країнах світу
- •1.2 Ступеневість освіти
- •1.3 Доступність вищої освіти
- •2.1 Основні відомості
- •2.2 Принципи організації
- •3.1 Загальні відомості
- •16.Перспективи розвитку класичних університетів, педагогічних та технічних закладів освіти
- •18. Цілі та завдання навчання у вищій школі. Складові освітньої підготовки
- •Структура вищої освіти в Україні
- •19. Нормативні документи, які забезпечують організацію навчального процесу. Навчальний план, навчальна програма дисципліни, робоча навчальна програма.
- •20. Наукова організація і планування навчального процесу у вищій школі
- •Організаційні форми навчання у вищих навчальних закладах та їх особливості
- •23.Вимоги до розкладу занять. Бюджет часу студентів
- •24.Пізнавальна діяльність студентів як основа їх розумового розвитку
- •25/Дидактична підготовка майбутніх викладачів вузу як основа успішного здійснення ними науково- педагогічної діяльності.
- •Методи навчання у вищій педаг. Школі та їх класифікації
- •27.Характеристика програмованого навчання
- •29. Характеристика імітаційно-ігрових методів навчання
- •30. Моделювання як метод наукового дослідження дослідження і метод навчання
- •31.Поняття „активні методи навчання ” й „активне навчання”. Розвиток пізнавальної творчої активності студентів у процесі навчання.
- •32. Засоби навчання. Традиційні засоби навчання. Місце і роль нових інформаційних технологій серед засобів навчання.
- •34. Лекція. Вимоги до неї
- •Основні риси лекції
- •Практичні заняття у вищій школі. Лабораторні роботи
- •36. Семінарське занняття у внз
- •38. Педагогічна і виробнича практика студентів
- •39. Дистанційна освіта як нова освітня технологія. Дистанційна освіта за кордоном та перспективи розвитку її в Україні
- •Методичні підходи до організації навчання у закладах післядипломної освіти
- •Загальнодидактичні принципи та їх особливості в умовах вищої школи. Принципи дидактики вищої школи.
- •Самостійна навчальна робота студентів. Загальна характеристика
- •43.Види самостійної навчальної роботи студентів
- •44. Робота студентів з книгою
- •45.Умови ефективності організації самостійної навчальної роботи студентів
- •46.Сутність педагогічного контролю як ланки вузівської педагогічної системи. Контроль, облік та оцінка знань студентів
- •47.Функції контролю та оцінки результатів учбової діяльності студентів у структурі педагогічного керівництва
- •48. Педагогічні вимоги до контролю у процесі навчання
- •49. Критерії оцінки знань студентів
- •51.Модульно-рейтингова система навчання і контролю успішності студентів Кредитно-модульна система організації навчального процесу.
- •Тести досягнень як засіб педагогічної діагностики. Тестовий контроль якості знань. Особливості педагогічного тестування за допомогою комп”ютерної техніки
- •55. Наукова організація праці студентів. Загальна характеристика
- •1.1. Наукова організація праці студента та її основні складові
- •56. Гігієна розумової праці студента
- •58.Загальні вимоги до підготовки курсових, дипломних (магістерських) робіт студентів
- •59.Організація науково-дослідної роботи студентів
- •60. Виховна робота у вищій школі. Теоретико-методологічні засади сучасної концепції виховання студентів
- •61.Цілі та завдання виховання студентської молоді. Принципи, основні напрямки й критерії виховної роботи
- •62. Національні основи виховання студентів. Шляхи формування національної самосвідомості
- •69. Cтимулювання самоосвіти й професійного самовдосконалення викладача вузу
- •70. Актуальні проблеми та шляхи реформування вищої освіти в Україні, вдосконалення навчального процесу у вищих навчальних закладах.
29. Характеристика імітаційно-ігрових методів навчання
Створення необхідніх умів для становлення творчої особістості майбутнього фахівця Неможливо без Зміни підходів до організації вузівського процесу. Т. Шібутані розглядав Особистість Як продукт рольової взаємодії Між людьми, ТОМУ ЩО Людський природа, и соціальний порядок є продуктами комунікації. Навчальна діяльність повинна буті організована таким чином, щоб студенти могли оволодіваті потоками інформації, закріплюваті знання й уміння, перетворювати їх в інструмент практичної дії ої Спілкування. Тому у вузівському навчанні доцільно моделюваті імітаційно-ігрові сітуації, які актівізують НЕ Тільки інформаційну, альо ї процесуальний Його сторони, поєднують у собі безпосередню участь студентів у діяльності, професійній спрямованості, та ігрові форми її імітації. Орієнтація вузівського навчання на Особистість студента ї професіографічну модель Його майбутньої спеціальності обумовлюють необхідність імітаційно-ігрового підходу до організації навчального процесу у віщій школі. Ігрові форми й методи в підготовці майбутніх педагогів дозволяють оптимально врахуваті вимоги обраної студентами спеціальності, Створити сітуації, включаючісь у які смороду Будуть оволодіваті мистецтвом Швидко й ефективного вірішуваті навчально-віховні Задачі, оволодіваті культурою Спілкування, розвіваті педагогічне мислення. Характерними ознайо імітаційно-ігрового підходу до навчання є:
імітаційне моделювання;
опис СИТУАЦІЙ и тіпів професійно-педагогічних Дій и Спілкування;
проблемний характер педагогічних СИТУАЦІЙ;
Професійна спрямованість ігрових ролей, Розподіл їх Між учасниками гри з урахування їх можливости, здібностей, підготовленості и професійніх установок;
стан емоційно-позітівної напруг учасніків імітаційно-ігрової діяльності.
поиск на різніх рішень поставлених завдань в імітаційно-ігровій сітуації;
багатоваріатівність рішень;
Обговорення підсумків імітаційно-ігрової діяльності;
чіткість крітеріїв по оцінюванню Дій студентів в імітаційно-ігровій діяльності.
Названі ознайо характеризують навчально діяльність Як імітаційну, Що передбачає Використання імітаційніх методів, ігрову, Що передбачає необхідність ігрових методів, и активно-пізнавальну, в якій ті, якіх навчають, змушені проявляті актівність, віконуючі різноманітні ролі в навмісно створеня сітуаціях професійної спрямованості. Навчання з використаних імітаційно-ігрових методів забезпечує Переваги сміслового компонента логічної пам'яті над короткочасною й механічною пам'яттю, слухової пам'яті над Зоров. Новизна форми подачі навчальної інформації й пізнавальних Дій студентів обумовлюють стійкість Увага, Перехід мімовільного Його увазі в післядовільній, на якому базується пізнавальний Інтерес - джерело ї стимул їх актівної розумової діяльності, Великої орігінальності уяви. Саме ці психологічні основи віступають Потужной мотіваційнім стимулом, Що забезпечує псіхічній настрой и установку студентів на активно-творчу долю в імітаційно-ігровій діяльності. Реалізація імітаційно-ігрового підходу до навчання забезпечує заміну традіційною Більше раціональною й ефективного технологією навчання, основу якої становіть імітаційно-Ігрове моделювання. Імітаційно-ігрова діяльність стімулює творчість студентів. Пріймаючі на собі рольова Завдання, смороду НЕ Тільки корістуються Засоба Спілкування, альо ї прогнозують ігрові дії, тобто перевтілюються, імпровізують, творять. Навчання реалізуюче імітаційно-ігровій підхід до організації навчально зайняти, забезпечує емоційну й інтелектуальну обстановку в студентській аудіторії, атмосферу психологічного комфорту для шкірного студента, а саме:
псіхологічну захіщеність шкірного учасника, коли віконувані ним ігрові ролі НЕ зніжувалі соціального статусу, не віклікалі почуття професійної безнадійності й дискомфорту;
перспективу професійного росту, усвідомлення залежності Між якістю виконан ігрової ролі й успішністю професійного становлення;
Формування позітівної установки на імітаційно-ігрову діяльність, самостійність, творчість;
Включення студентів у систему відносін, побудованіх на педагогічній взаємодії, співробітніцтві ї співтворчості, Що забезпечує шкірному свободу Дій, актівність в імітаційно-ігровій сітуації;
реалізацію рефлексивних ї емпатійніх процесів, Що дозволяють управляти емоційнімі почуття й станами учасніків імітаційно-ігрової діяльності, проявляті гнучкість, прійматі учасніків такими, які смороду є, не назіваючі чужого підходу до виконан навчальної ролі.