- •1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи
- •2.Становлення і розвиток педагогіки вищої школи у вітчизняній науці та закордоном.
- •3.Головні наукові напрямки досліджень у галузі пвш в Україні
- •Криза сучасної вищої освіти. Нова парадигма освіти
- •6. Національна доктрина розвитку освіти
- •7.Пріоритетні напрями держ. Політики щодо розвитку осіти в Україні. Принципи держ. Політики у галузі вищої освіти.
- •Методологічні й теоретичні проблеми вищої освіти на сучасному етапі розвитку вищої школи.
- •11. Структура вищої освіти
- •12. Система вищої освіти в Україні. Ступенева освіта
- •Типи вищих закладів освіти., мета й головні завдання їх діяльності
- •14Освітній простір: єдність та різноманітність. Модель глобальної освіти. Система стандартів вищ. Освіти
- •Система стандартів вищої освіти
- •Державний стандарт вищої освіти
- •Галузеві стандарти вищої освіти
- •[Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів
- •Особливості структурної організації вищої освіти у різних країнах світу
- •1.2 Ступеневість освіти
- •1.3 Доступність вищої освіти
- •2.1 Основні відомості
- •2.2 Принципи організації
- •3.1 Загальні відомості
- •16.Перспективи розвитку класичних університетів, педагогічних та технічних закладів освіти
- •18. Цілі та завдання навчання у вищій школі. Складові освітньої підготовки
- •Структура вищої освіти в Україні
- •19. Нормативні документи, які забезпечують організацію навчального процесу. Навчальний план, навчальна програма дисципліни, робоча навчальна програма.
- •20. Наукова організація і планування навчального процесу у вищій школі
- •Організаційні форми навчання у вищих навчальних закладах та їх особливості
- •23.Вимоги до розкладу занять. Бюджет часу студентів
- •24.Пізнавальна діяльність студентів як основа їх розумового розвитку
- •25/Дидактична підготовка майбутніх викладачів вузу як основа успішного здійснення ними науково- педагогічної діяльності.
- •Методи навчання у вищій педаг. Школі та їх класифікації
- •27.Характеристика програмованого навчання
- •29. Характеристика імітаційно-ігрових методів навчання
- •30. Моделювання як метод наукового дослідження дослідження і метод навчання
- •31.Поняття „активні методи навчання ” й „активне навчання”. Розвиток пізнавальної творчої активності студентів у процесі навчання.
- •32. Засоби навчання. Традиційні засоби навчання. Місце і роль нових інформаційних технологій серед засобів навчання.
- •34. Лекція. Вимоги до неї
- •Основні риси лекції
- •Практичні заняття у вищій школі. Лабораторні роботи
- •36. Семінарське занняття у внз
- •38. Педагогічна і виробнича практика студентів
- •39. Дистанційна освіта як нова освітня технологія. Дистанційна освіта за кордоном та перспективи розвитку її в Україні
- •Методичні підходи до організації навчання у закладах післядипломної освіти
- •Загальнодидактичні принципи та їх особливості в умовах вищої школи. Принципи дидактики вищої школи.
- •Самостійна навчальна робота студентів. Загальна характеристика
- •43.Види самостійної навчальної роботи студентів
- •44. Робота студентів з книгою
- •45.Умови ефективності організації самостійної навчальної роботи студентів
- •46.Сутність педагогічного контролю як ланки вузівської педагогічної системи. Контроль, облік та оцінка знань студентів
- •47.Функції контролю та оцінки результатів учбової діяльності студентів у структурі педагогічного керівництва
- •48. Педагогічні вимоги до контролю у процесі навчання
- •49. Критерії оцінки знань студентів
- •51.Модульно-рейтингова система навчання і контролю успішності студентів Кредитно-модульна система організації навчального процесу.
- •Тести досягнень як засіб педагогічної діагностики. Тестовий контроль якості знань. Особливості педагогічного тестування за допомогою комп”ютерної техніки
- •55. Наукова організація праці студентів. Загальна характеристика
- •1.1. Наукова організація праці студента та її основні складові
- •56. Гігієна розумової праці студента
- •58.Загальні вимоги до підготовки курсових, дипломних (магістерських) робіт студентів
- •59.Організація науково-дослідної роботи студентів
- •60. Виховна робота у вищій школі. Теоретико-методологічні засади сучасної концепції виховання студентів
- •61.Цілі та завдання виховання студентської молоді. Принципи, основні напрямки й критерії виховної роботи
- •62. Національні основи виховання студентів. Шляхи формування національної самосвідомості
- •69. Cтимулювання самоосвіти й професійного самовдосконалення викладача вузу
- •70. Актуальні проблеми та шляхи реформування вищої освіти в Україні, вдосконалення навчального процесу у вищих навчальних закладах.
18. Цілі та завдання навчання у вищій школі. Складові освітньої підготовки
Основним завданням навчального процесу ( від лат. "рrocesus" - просування вперед) у вищій школі є цілеспрямована і планомірна підготовка майбутніх фахівців різного профілю до творчої життєдіяльності у сучасному суспільстві. Навчальний процес у вищій школі - це система організації навчально - виховної діяльності, в основу якої покладено органічну єдність і взаємозв'язок викладання (діяльність викладача) і учіння (діяльність студента), спрямованих на досягнення цілей навчання, розвитку особистості студента, його підготовки до професійної діяльності.
Структура вищої освіти в Україні
До структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні:
1) освітні рівні:
неповна вища освіта;
Неповна вища освіта — освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.
базова вища освіта;
Базова вища освіта — освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.
повна вища освіта;
Повна вища освіта — освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.
2) освітньо-кваліфікаційні рівні:
молодший спеціаліст;
Молодший спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
бакалавр;
Бакалавр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
спеціаліст.
Спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
магістр
Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста.