
- •1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи
- •2.Становлення і розвиток педагогіки вищої школи у вітчизняній науці та закордоном.
- •3.Головні наукові напрямки досліджень у галузі пвш в Україні
- •Криза сучасної вищої освіти. Нова парадигма освіти
- •6. Національна доктрина розвитку освіти
- •7.Пріоритетні напрями держ. Політики щодо розвитку осіти в Україні. Принципи держ. Політики у галузі вищої освіти.
- •Методологічні й теоретичні проблеми вищої освіти на сучасному етапі розвитку вищої школи.
- •11. Структура вищої освіти
- •12. Система вищої освіти в Україні. Ступенева освіта
- •Типи вищих закладів освіти., мета й головні завдання їх діяльності
- •14Освітній простір: єдність та різноманітність. Модель глобальної освіти. Система стандартів вищ. Освіти
- •Система стандартів вищої освіти
- •Державний стандарт вищої освіти
- •Галузеві стандарти вищої освіти
- •[Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів
- •Особливості структурної організації вищої освіти у різних країнах світу
- •1.2 Ступеневість освіти
- •1.3 Доступність вищої освіти
- •2.1 Основні відомості
- •2.2 Принципи організації
- •3.1 Загальні відомості
- •16.Перспективи розвитку класичних університетів, педагогічних та технічних закладів освіти
- •18. Цілі та завдання навчання у вищій школі. Складові освітньої підготовки
- •Структура вищої освіти в Україні
- •19. Нормативні документи, які забезпечують організацію навчального процесу. Навчальний план, навчальна програма дисципліни, робоча навчальна програма.
- •20. Наукова організація і планування навчального процесу у вищій школі
- •Організаційні форми навчання у вищих навчальних закладах та їх особливості
- •23.Вимоги до розкладу занять. Бюджет часу студентів
- •24.Пізнавальна діяльність студентів як основа їх розумового розвитку
- •25/Дидактична підготовка майбутніх викладачів вузу як основа успішного здійснення ними науково- педагогічної діяльності.
- •Методи навчання у вищій педаг. Школі та їх класифікації
- •27.Характеристика програмованого навчання
- •29. Характеристика імітаційно-ігрових методів навчання
- •30. Моделювання як метод наукового дослідження дослідження і метод навчання
- •31.Поняття „активні методи навчання ” й „активне навчання”. Розвиток пізнавальної творчої активності студентів у процесі навчання.
- •32. Засоби навчання. Традиційні засоби навчання. Місце і роль нових інформаційних технологій серед засобів навчання.
- •34. Лекція. Вимоги до неї
- •Основні риси лекції
- •Практичні заняття у вищій школі. Лабораторні роботи
- •36. Семінарське занняття у внз
- •38. Педагогічна і виробнича практика студентів
- •39. Дистанційна освіта як нова освітня технологія. Дистанційна освіта за кордоном та перспективи розвитку її в Україні
- •Методичні підходи до організації навчання у закладах післядипломної освіти
- •Загальнодидактичні принципи та їх особливості в умовах вищої школи. Принципи дидактики вищої школи.
- •Самостійна навчальна робота студентів. Загальна характеристика
- •43.Види самостійної навчальної роботи студентів
- •44. Робота студентів з книгою
- •45.Умови ефективності організації самостійної навчальної роботи студентів
- •46.Сутність педагогічного контролю як ланки вузівської педагогічної системи. Контроль, облік та оцінка знань студентів
- •47.Функції контролю та оцінки результатів учбової діяльності студентів у структурі педагогічного керівництва
- •48. Педагогічні вимоги до контролю у процесі навчання
- •49. Критерії оцінки знань студентів
- •51.Модульно-рейтингова система навчання і контролю успішності студентів Кредитно-модульна система організації навчального процесу.
- •Тести досягнень як засіб педагогічної діагностики. Тестовий контроль якості знань. Особливості педагогічного тестування за допомогою комп”ютерної техніки
- •55. Наукова організація праці студентів. Загальна характеристика
- •1.1. Наукова організація праці студента та її основні складові
- •56. Гігієна розумової праці студента
- •58.Загальні вимоги до підготовки курсових, дипломних (магістерських) робіт студентів
- •59.Організація науково-дослідної роботи студентів
- •60. Виховна робота у вищій школі. Теоретико-методологічні засади сучасної концепції виховання студентів
- •61.Цілі та завдання виховання студентської молоді. Принципи, основні напрямки й критерії виховної роботи
- •62. Національні основи виховання студентів. Шляхи формування національної самосвідомості
- •69. Cтимулювання самоосвіти й професійного самовдосконалення викладача вузу
- •70. Актуальні проблеми та шляхи реформування вищої освіти в Україні, вдосконалення навчального процесу у вищих навчальних закладах.
2.1 Основні відомості
Франція завжди пишалася своєю системою освіти з її багатовіковими традиціями. Батьківщина Вольтера і Руссо вважає цю систему одним з найважливіших демократичних завоювань нації і частішою французького внеску у світову цивілізацію. Знаменита Сорбонна вже майже 800 років б очах усього світу залишається символом класичної європейського освіти.
Основні принципи системи освіти у Франції мають столітню історію, і були закладені, в 1880-90-х роках. Освіта здебільшого безкоштовна, не має релігійного змісту и обов'язкова для дітей від 6 до 16 років. У Франції співіснують приватна і державна системи освіти. У приватних навчальних закладах навчається близько 20 % всіх учнів Франції. Держава затверджує всі шкільні програми для приватних і державних шкіл, організує конкурси $ іспити. Тільки держава має право на видачу дипломів до рівня бакалавра (baccalaureat).
З часу прийняття закону Дебре від 1959 року приватна освіта одержує допомогу від держави (contrat d'association) - саме держава оплачує працю викладачів і бере участь у витратах на навчання (8 з 9-ти закладів освіти користуються цією допомогою).
Чи є система освіти Франції ефективною? З погляду самих французів, вона усе ще є занадто теоретизованою, а технічна освіта слабо розвинена. Умови навчання також мають свої недоліки: перевантажені аудиторії, недостача викладацького складу і матеріалів для навчання, занадто швидка зміна програм і методів навчання, деградація іміджу і ролі викладача в суспільстві тощо. Існує також соціальна нерівність.
Уряд країни намагається реформувати систему освіти (зі змінним успіхом) і збільшити дотації на її розвиток. Незважаючи на всі наявні складності, ця система освіти вважається однією з кращих у Європі.
Прийом іноземних студентів - одна з найдавніших традицій, для збереження якої французи зараз прикладають великі зусилля. Франція займає третє місце у світі з прийому учнів-іноземців, левину частку яких складають студенти з франкомовних країн Африки. Навчання кожного з них обходиться скарбниці в 35 тис. франків у рік, однак на знак поваги принципів рівності І братерства громадян інших країн зараховують у державні навчальні заклади на тих самих умовах, що і власних. Тобто іноземець платить за навчання в університеті близько 3.500 франків у рік. Звичайно, де не поширюється на приватні навчальні заклади тішу відомої бізнес-школи INSEAD. Зате „приватники" пропонують популярні й актуальні програмами для іноземців англійською мовою.
2.2 Принципи організації
Система з 80 французьких університетів і близько 300 вищих шкіл і дослідних центрів дозволяє набути практично будь-яку спеціальність.
Французька система освіти має різні форми: „короткий" і „довгий" цикли, навчання у вищих школах (Grandes ecoles) та університетах. Так званий „короткий" цикл вищої освіти доступний тільки при наявності ступеня бакалавра.
„Короткий" цикл вищого освіти триває зазвичай два роки і тому користується попитом у суспільстві, оскільки дає можливість реального і швидкого працевлаштування.
Існують наступні види освітніх установ „короткого" циклу:
Відділення вищої технічної освіти в ліцеях. Вони готують доодержання BTS (brevel de technicien superieur) - диплома про вищу технічну освіту.
Університетські технологічні інститути (Institut universitaire detechnologie) існують при університетах і провадять до одержання DUT(diplome universitaire de technologic) - університетського технологічного диплому).
* Спеціалізовані школи готують на протязі 2 або 3 років за медичними спеціальностями і для соціальних служб: акушерок, медсестер, масажистів-кінезіотерапевтів тощо.
Університети „довгого" циклу є єдиними установами, що приймають усіх кандидатів без попереднього добору (хоча негласно і нелегально існує добір за оцінками на ступінь бакалавра) і саме тому в університетах часто виявляються студенти, що просто не вступили в інші школи.
Більше половини бакалаврів вступають в університет, але близько 40 % залишають навчання протягом першого року.
Можливий вступ в університет без наявності ступеня бакалавра, шляхом здачі спеціального іспиту в університет (ESEU), але це можливо тільки в обмеженій кількості випадків і тільки для досвідчених фахівців, що мають великий стаж практичної роботи.
Практично всі університети є державними, за винятком декількох конфесіональних.
Університетська освіти має три цикли. Перший цикл на протязі 2 років готує до одержання DEUG (диплом про загальну університетську освіту) , але цей диплом не має практичної цінності на ринку праці. Другий цикл готує до ліцензії (licence) протягом одного року після DEUG і maitise (рік після licence). Недавно була також створена можливість професійного освіти: MST (inaitrises des sciences et techniques) і магістратура (les raagisteres), у якій навчаються три роки. Третій цикл поділяється на дві філії:
*DESS (диплом вищої спеціалізованої освіти), що є професійним дипломом, підготовка до якого триває протягом 1 року після одержання стулена raaitrise і містить у собі навчання і практику.
*DEA (диплом поглибленого вивчення) це навчання дослідницькій роботі.
Після одержання DEA (протягом одного року) можна підготувати наукову працю (these), мінімально протягом двох років. Вивчення медицини і фармацевтики є особливим розділом освіти. Воно проходить у CEU (госпітальних університетських центрах), при цьому університет забезпечує теоретичне навчання, а лікарня - практичні навички.
Вивчення медицини продовжується від двох до десяти років. Наприкінці першого року студенти здають дуже складний іспит, і тільки здавиш його можуть продовжувати навчання. Після шести років навчання студенти проходять конкурс у спеціалізовану інтернатуру, що дозволяє стати лікарем-фахівцем після чотирьох або п'яти років навчання, або одержати диплом з „загальної медицини" за конкурсом після двох років навчання.
Навчання на диплом DESS прирівнюється до третього, останнього циклу вищої освіти (аналог нашої аспірантури і кандидатського ступеня). DESS одержують не тільки студенти, але і співробітники компаній, що уклали зі своїм підприємством угоди про підвищення кваліфікації. При вступі проводиться відбірковий тест-співбесіда (concours d'entre, конкурс буває 4-5 чоловік на місце). Обов'язкова умова для вступ - вища освіта (диплом Maitrise), Не менш (а іноді і більш) важливий досвід управлінської роботи. В окремих випадках цей досвід може бути зарахований як перші чотири університетських курси. Подібні питання вирішує комісія з еквівалентності. Вона ж займається визнанням отриманих кваліфікацій в закордонному вузі. Для всіх іноземців є ще одна загальна вимога - гарне володіння французькою мовою. Як підтвердження цього факту приймається документ про успішну здачу іспиту DELF.
Вища освіта у Польщі