- •Визначення мови у працях відомих мовознавців. Визначення мови у сучасному мовознавство.
- •Мовознавство як наука: об’єкт та предмет лінгвістики, основні проблеми. Конкретне і загальне мовознавство.
- •Мовознавство в системі наук. Міждисциплінарні галузі мовознавства (соціолінгвістика, психолінгвістика, етнолінгвістика). Прикладне мовознавство.
- •Структура мовознавчої науки. Зв'язок мовознавства з іншими науками.
- •Місце мовознавства у системі наук. Роль курсу «Загальне мовознавство» у системі вищої освіти.
- •Мова як багатоаспектне явище. Суспільна природа мови та мовної діяльності.
- •Функції мови, її соціальний характер.
- •Мова як суспільне явище. Залежність розвитку мови від соціальних процесів.
- •Мовна ситуація
- •Мовна політика
- •Мова як особлива знакова система. Типи знаків і специфіка знаків мовної система.
- •Мовознавство і семіотика. Типологія знаків
- •Структура знака. Унілатеральна та білатеральна теорії знака.
- •Мовні значення, їх типи. Відображу вальна функція мовних значень, їх вибірковий характер. Формальні і змістові мовні значення.
- •Встановлення системного підходу в науці хх ст. Поняття про систему. Типологія систем.
- •Поняття про систему і структуру в сучасній науці. Види систем. Особливості мовної системи.
- •Мова як система мовних одиниць, її семантики і стилів. Поняття «система» і «структура» мови. Подвійне членування мови.
- •Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові. Система і норма.
- •Поняття структурного рівня (ярусу мови). Основні і поміжні рівні. Частини мови як реалізація зв’язків структурних рівнів мови.
- •Види системних відношень у мові: парадигматичні, синтагматичні, ієрархічні.
- •Основні й проміжні мовні рівні. Взаємодія мовних рівнів. Місце морфології та словотвору в системі мови.
- •Мовні знаки, їх структура та класифікація
- •Когнітивна лінгвістика як наука про взаємодію мови та мислення. Основні напрямки когнітивної лінгвістики.
- •Суспільне та індивідуальне в мові. Проблема співвідношення мови і мовлення.
- •Проблема співвідношення мови, мислення, свідомості
- •Загальна характеристика мовної діяльності.
- •Теорія мовної відносності Сепіра-Ворфа
- •Функції мови щодо мислення і свідомості. Функції мислення і свідомості щодо мови. ?????
- •Мова як суспільно-історична норма. Критерії і властивості мовної норми.
- •Типи мовної норми: узус, літературна мова, стиль мови. Основні характеристики функціональних стилів.
- •31. Територіальна та соціальна диференціація мови
- •32. Взаємодія історії та теорії мови. Поняття «лінгвістична теорія»
- •33. Соціальні спільноти людей та соціальні типи мов
- •34. Соціолінгвістика. Суспільна природа мови. Соціальна природа мовної діяльності
- •35. Вплив суспільства на мови (стихійні та свідомі). Вплив мови на суспільство
- •36. Мова як конкретно-історична категорія. Статика і динаміка мови (і. О. Бодуен де Куртене, ф. Де Сюссюр). Функціонування та розвиток мови.
- •37. Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія і діахронія.
- •38. Історичні та соціальні умови становлення націй та національної мови. Українська мова у звязку з іншими словянськими мовами.
- •39. Функціонування й розвиток мови
- •40. Мови міжнаціонального і міжнародного суспільства. Мовні контакти.
- •41. Мовні контакти. Субстрат, суперстрат, адстрат.
- •42. Зовнішні і внутрішні чинники розвитку мови. Причини мовних змін.
- •43.Темпи мовних змін. Проблеми прогресу в розвитку мов.
- •44. Лінгвістичні методи досліджень.
- •45. Описовий методи дослідження мови
- •46. Порівняльно-зіставний метод. Проблеми мовних універсалій
- •51. Мови аналітичної та синтетичної будови
- •52. Типологічна (морфологічна) класифікація мов.
- •53.Порівнльно-історичний метод(історична тотожність та відмінності, внутр реконствукція і хронологізація, лінгвістична географія, культурно-історична інтерпретація)
- •54. Генеалогічна класифікація мов. Місце іноземної (англ/німецької) мови серед споріднених мов.
- •55. Структурний метод дослідження мови
- •56. Фонетичний рівень мови
- •57. Лексичний рівень мови
- •58.Морфологічний рівень мови. Принципи виділення частин мови.
- •59. Словотвірний рівень мови. Зв'язок словотвору як лінгвістичної дисципліни з лексикологією і граматикою.
- •60. Синтаксичний рівень мови. Теорія актуального членування речення (в. Матезіус). Засоби вираження актуального членування речення.
Визначення мови у працях відомих мовознавців. Визначення мови у сучасному мовознавство.
Мова - це внутрішньо взаємопов'язаний організм, кожний, з найдрібнішихелементів якого тим або іншим і не завжди ясним чином визначаєтьсямовою. В мові немає нічого одиничного, кожний його елемент проявляє себелише як частина цілого(В. фон Гумбольдт).
Моварозглядається Потебнєю в контексті культури; уміфі,фольклорітасловесностівін бачить похідні від мови моделюючі системи. Тому мова ставиться ним у ще одне сутнісне відношення — до народу і народності (нації). Мова є породженням і виявом «народного духу», вона ж окреслює національну самостійність спільноти, кодуючи у структурах твореного нею «проміжного» світу особливий національний світогляд.
Шлейхер – представник натуралістичної течії у мовознавстві. Він вважав, що мова такий самий живий організм як рослина чи тварина.
Бодуен де Куртене вніс вмовознавствобагато нового. До нього в євпропейськомумовознавствіпанував історичний напрямок —мовививчались лише по письмовим знахідкам. Він же довів, щомовапроявляється лише вмовній діяльності, отже треба вивчати живімовимови тадіалекти. Тільки за такого підходу можливо усвідомити, як функціонуємоваа та перевірити правільність лінгвістичнхтеорій.
«Мова, - зазначав Соссюр, - тільки певна частина, правда, найважливіша частина, мовленнєвої діяльності». За визначенням Соссюра,мова- лише сума необхідних умовностей, прийнятихсуспільством. Алесамевона робить можливою мовну діяльність.Мова- це граматична система і словник, тобто інвентар мовних засобів, без оволодіння якими неможливо мовнеспілкування.
Сучасне визначення
Мова – це єдина, цілісна, складна система знаків: фонем (звуків), морфем (частин слова), слів, речень, яка служить для називання предметів, явищ об'єктивної дійсності та понять, є засобом спілкування, обміну думками і формування думок.
Мовознавство як наука: об’єкт та предмет лінгвістики, основні проблеми. Конкретне і загальне мовознавство.
Мовознавство, або лінгвістика, — наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників.
Об'єкт мовознавства – мова як система знаків, соціальна за своєю природою. Предмет мовознавства – властивості мови як явища, що „існує саме в собі і для себе" (Фердинанд де Соссюр) та вияви мови в різних аспектах діяльності людини.
ПРОБЛЕМИ:
Реальне функціонування мов;
статика й динаміка мов,
взаємодія мов між собою та з іншими соціальними феноменами;
Проблеми сутності мови, її функцій, структури і розвитку.
Усі мовознавчі дослідження розподіляють між двома підрозділами цієї науки — конкретним (частковим) і загальним мовознавством. Конкретне мовознавство вивчає окремі мови або групи споріднених мов (славістика, германістика, романістика тощо).
Загальне мовознавствовивчає загальні особливості мови як людського засобу спілкування, а також структуру й закономірності функціонування всіх мов світу.
Уся проблематика теоретичного мовознавства може бути зведена до трьох проблем:
1) природа й сутність мови, її організація;
2) відношення мови до позамовних явищ;
3) методологія мовознавства.