
- •2. Трипільська культура.
- •3.Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •4.Рабовласницькі античні ммыста
- •5.Походження словян.
- •6.Винекнення Давньоруськоъ держави
- •7.Ведення християнства на Русі.
- •8.Винекнення і становлення Давньоруської держави
- •9.Піднесення та розквіт Київської Русі
- •10.Монгольська навала
- •11.Причини та наслідки феодальної роздробленості
- •12.Галицько-Волинська держава.
- •13.Боротьба русі проти монголо-татарських орд.
- •14Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
- •15.Українські землі під владою Речі Посполитої
- •16.Причини иникнення укр.Козатства.Запорізька Січ.
- •18. Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)
- •19. Б.Хмельницький – державний, політичний, військовий діяч.
- •20. Гетьманщина після смерті б.Хмельницького. «Руїна».
- •21. Україна в період гетьманування і.Мазепи
- •22.Колоніальна політика царизму щодо України у 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
- •23. Соціально – економічний розвиток українських земель 1 пол. 19 ст.
- •24. Національне відродження в Україні в 1 пол. 19 ст. «Руська трійця». Кирило – Мефодіївське товариство та їх історичне значення.
- •26. Козацько – селянські повстання кінця 16 – поч. 17 ст.
- •27. Реформи 60-х – 70-х рр. 19 ст. Та їх соціально – економічні та політичні наслідки.
- •28. Суспільно політичне життя в Україні 2 пол. 19 ст. Громади.
- •29. Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
- •30. Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
- •31. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. Гетьман п.Скоропадський.
- •32. Директорія унр
- •33. 3Унр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •34. Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
- •35. Радянсько – польська війна і Україна.
- •36. Входження України до складу срср.
- •37. Україна в період неПу
- •38. Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
- •39.Політика індустріалізації: завдання, труднощі та її наслідки для України.
- •40. Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •41. Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср.
- •42. Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
- •43. Україна в планах гітлерівців.
- •44. Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на Україні.
- •45. Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
- •46. Партизанський і підпільний рух в Україні в роки 2 Св.В.
- •47. Збройна боротьба оун-упа в 1941 – 1944 рр.
- •48. Звільнення України від німецьких загарбників.
- •49. Повоєнна відбудова економіки України ( 1945 – сер. 50-х рр.)
- •50. Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..
- •51. Масові депортації населення в західній Україні в повоєнний період. «Операція Вісла».
- •52. Культурно –ідеологічні процеси в Україні (2 пол. 40-х – 1 пол. 50-х рр..)
- •53. Суспільно – політичне життя України в 1956 – 1964 рр., його суперечливість та непослідовність.
- •55. Зовнішня політика незалежної України, її міжнародні зв’язки.
- •56. Дисидентський рух в Україні та його значення.
- •57. Соціально – економічний розвиток урср 2 пол. 60 – х – 1 пол. 80 – х рр. В період загострення кризи радянської системи.
- •58. Україна і процес «перебудови» срср. Спроби оздоровлення суспільно – політичного життя.
- •59. Початок формування багатопартійності в Україні.
- •60. Україна в умовах незалежності: труднощі та досягнення у створенні національної економіки.
42. Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
1930-ті рр. в історії культури УРСР були часом «культурної революції» — складової частини соціалістичних перетворень у радянській державі.У 1933 р. було відновлено діяльність університетів. Радянська влада ставила собі за мету сформувати, нову інтелігенцію з робітників і селян.Відносна свобода й розквіт української культури в 1920-ті рр. змінилися чеками й репресіями. Щоб придушити вільний вияв думки й суджень, втілити почуття страху, відсторонити від активної діяльності інтелектуалів, адміністративно командна система вдавалася до розправ, свавіль : арештів, відкритих і закритих судових процесів. Було заарештовано й розстріляно багатьох кобзарів та бандуристів (1934). 1937—1938 рр. стали апогеєм нищення української інтелігенції та передових діячів науки й культури. Знищення української інтелігенції в 1930-ті рр. стали називати «розстріляним відродженням». Досягнення в галузі освіти, науки, літератури й мистецтва могли б бути значно більшими, якби їхній розвиток не придушувався репресивними діями тоталітарної системи, що призвели до непоправних утрат української культури в 1933—1938 рр.
43. Україна в планах гітлерівців.
18 грудня 1940 р. Гітлер підписує план нападу на СРСР ( „Барбаросса”).
22 червня 1941 р. почалася Велика Вітчизняна війна. За три тижні гітлерівці просунулися на 400-600 км, розбили повністю 28 радянських дивізій, 72 – втратили понад 50% особового складу ( це 3/5 військ, які перебували у західних округах). Основними причинами поразок Червоної армії на початку війни були раптовість фашистського нападу; матеріальна непідготовленість до війни, незавершеність процесу переозброєння СРСР; відсутність надійних союзників, міжнародна ізоляція СРСР; розпорошеність сил Червоної армії на кордонах, масові репресії наприкінці 30-х р.р. проти армійського командування; некомпетентність воєнно-стратегічного керівництва тощо.Не маючи досвідченого керівництва, червоноармійці постійно потрапляли у ворожі "котли". Оборона Києва тривала більше двох місяців (липень-вересень), гітлерівці втратили під стінами столиці понад 100 тис. війська. На початку вересня 1941 р. гітлерівці форсували Дніпро і створили плацдарм на правому березі. На армії Південно-Західного фронту насувалася загроза оточення. Однак Сталін, який взяв на себе обов'язки Верховного головнокомандуючого, не дав санкції залишити Київ. У результаті поразки Південно-Західного фронту радянські армії попали в котли оточення ( під Уманню, під Полтавою) – 660 тис у полон , з них 60 тис – командири).Велике стратегічне і політичне значення мала оборона Одеси, що тривала 73 дні і закінчилася наприкінці вересня.Розгром у грудні 1941 року під Москвою 38 німецьких дивізій зірвав плани „Бліцкригу”. Радянське командування вирішило провести наступальні операції. Але ці опреції були невдалими і закінчилися поразкою під Харковом та у Криму. Це ускладнило 8-місячну оборону Севастополя, який 4 липня 1942 року було захоплено фашистами.Після цього німецькі війська продовжують наступ на півдні. До 22 липня 1942 р. територія України була повністю окупована військами Німеччини та її союзників (протягом 1 року й 1 місяця).