Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya_ukrayini.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
15.12.2019
Размер:
54.13 Кб
Скачать

42. Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».

1930-ті рр. в історії культури УРСР були часом «культурної революції» — складової частини соціалістичних перетворень у радянській державі.У 1933 р. було відновлено діяльність університетів. Радянська влада ставила собі за мету сформувати, нову інтелігенцію з робітників і селян.Відносна свобода й розквіт української культури в 1920-ті рр. змінилися чеками й репресіями. Щоб придушити вільний вияв думки й суджень, втілити почуття страху, відсторонити від активної діяльності інтелектуалів, адміністративно командна система вдавалася до розправ, свавіль : арештів, відкритих і закритих судових процесів. Було заарештовано й розстріляно багатьох кобзарів та бандуристів (1934). 1937—1938 рр. стали апогеєм нищення української інтелігенції та передових діячів науки й культури. Знищення української інтелігенції в 1930-ті рр. стали називати «розстріляним відродженням». Досягнення в галузі освіти, науки, літератури й мистецтва могли б бути значно більшими, якби їхній розвиток не придушувався репресивними діями тоталітарної системи, що призвели до непоправних утрат української культури в 1933—1938 рр.

43. Україна в планах гітлерівців.

18 грудня 1940 р. Гітлер підписує план нападу на СРСР ( „Барбаросса”).

22 червня 1941 р. почалася Велика Вітчизняна війна. За три тижні гітлерівці просунулися на 400-600 км, розбили повністю 28 радянських дивізій, 72 – втратили понад 50% особового складу ( це 3/5 військ, які перебували у західних округах). Основними причинами поразок Червоної армії на початку війни були раптовість фашистського нападу; матеріальна непідготовленість до війни, незавершеність процесу переозброєння СРСР; відсутність надійних союзників, міжнародна ізоляція СРСР; розпорошеність сил Червоної армії на кордонах, масові репресії наприкінці 30-х р.р. проти армійського командування; некомпетентність воєнно-стратегічного керівництва тощо.Не маючи досвідченого керівництва, червоноармійці постійно потрапляли у ворожі "котли". Оборона Києва тривала більше двох місяців (липень-вересень), гітлерівці втратили під стінами столиці понад 100 тис. війська. На початку вересня 1941 р. гітлерівці форсували Дніпро і створили плацдарм на правому березі. На армії Південно-Західного фронту насувалася загроза оточення. Однак Сталін, який взяв на себе обов'язки Верховного головнокомандуючого, не дав санкції залишити Київ. У результаті поразки Південно-Західного фронту радянські армії попали в котли оточення ( під Уманню, під Полтавою) – 660 тис у полон , з них 60 тис – командири).Велике стратегічне і політичне значення мала оборона Одеси, що тривала 73 дні і закінчилася наприкінці вересня.Розгром у грудні 1941 року під Москвою 38 німецьких дивізій зірвав плани „Бліцкригу”. Радянське командування вирішило провести наступальні операції. Але ці опреції були невдалими і закінчилися поразкою під Харковом та у Криму. Це ускладнило 8-місячну оборону Севастополя, який 4 липня 1942 року було захоплено фашистами.Після цього німецькі війська продовжують наступ на півдні. До 22 липня 1942 р. територія України була повністю окупована військами Німеччини та її союзників (протягом 1 року й 1 місяця).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]