Тема 33

т

Таким чином, слід зазначити, що сьогодні існує багато різних методів діагностики хламідіозу. Важливо вибрати найнадійніші, які дають змогу правильно поставити діагноз і своєчасно провести та проконтролювати специфічну терапію.

Лікування. Лікування хворих на урогенітальний хламідіоз підпорядко­вується загальним принципам ведення інфекційних хворих. Терапія має бути комплексною, а також етіологічно, патогенетично й симптоматично диференційованою відповідно до клінічної форми запального процесу, характеру ураження, тяжкості й тривалості захворювання.

Етіотропна терапія урогенітального хламідіозу має відповідати низці вимог, зокрема високому ступеневі проникнення антихламідійного препа­рату всередину клітини, накопичення його там і забезпечення пригнічу- вальної концентрації в тому місці, де локалізується збудник.

Для лікування хворих на хламідійну інфекцію використовують антибіо­тики тетрацикліни, макроліди та фторхінолони.

До групи тетрациклінів відносять споріднені за хімічною будовою, ан­тимікробним спектром і механізмом дії природні антибіотики, які призна­чаються згідно з такими схемами:

• тетрациклін та окситетрациклін внутрішньо після вживання їжі по 500 мг 4 рази на добу протягом 7 або 14 днів;

• метациклін - по 300 мг 4 рази на добу протягом 7-10 днів;

• доксициклін («Юнідокс Солютаб») - по 100 мг двічі на добу протягом 7-14 днів.

Макроліди - антибіотики широкого спектра дії, що характеризуються наявністю в молекулі макроциклічного лактонного кільця. Відомі природні (еритроміцин, олеандоміцин, джозаміцин і спіраміцин) та напівсинтетичні (азитроміцин, рокситроміцин, кларитроміцин та ін.) макроліди, які призна­чаються відповідно до таких схем:

• еритроміцин - по 500 мг 4 рази на добу, протягом 7-10 днів;

• азитроміцин («Азимед», «Зитролекс») - по 500-1000 мг на добу, на курс 3000 мг;

• джозаміцин («Вільпрафен») - по 500 мг двічі-тричі на добу протягом 7-10 днів;

• кларитроміцин - по 250 мг двічі на добу протягом 10 днів;

• спіраміцин - 3 млн ОД тричі на добу протягом 10 днів.

Такі препарати, як азитроміцин («Азимед», «Зитролекс»), джозаміцин (вільпрофен), кларитроміцин, добре проникають у різні тканини та біо­логічні рідини, утворюючи в них високу й стабільну концентрацію ліків, що значно перевищує таку в сироватці крові. Макроліди відносять до найбез­печніших антибіотиків, що зумовлено незначною кількістю можливих по­бічних ефектів.

І: t

Фторхінолони - фторуючі похідні налідиксової кислоти, спектр актив­ності яких передбачає переважно грам-негативні бактерії.

Лікування вагітних. Відповідно до сучасних рекомендацій пропону­ють таке лікування: еритроміцин - 500 мг всередину 4 рази на добу протя­гом 7 днів; еритроміцин - 250 мг всередину 4 рази на добу протягом 14 днів; амоксицилін - 500 мг всередину тричі на добу протягом 7 днів; азитроміцин - 1 г всередину одноразово; джозаміцин 750 мг всередину двічі на добу протягом 7 днів.

Лікування новонароджених дітей. Стандартна схема лікування хламі­діозу в новонароджених передбачає застосування еритроміцину в дозі 40- 50 мг протягом 10-14 днів.

Для лікування хламідіозу в дітей віком від 6 місяців використовують та­кож кларитроміцин (клацид), близький за хімічною будовою до еритромі­цину. Цей антибіотик випускається у вигляді дитячої суспензії для перо- рального застосування в дозі 10 мг на добу в 2 прийоми протягом 7-14 днів.

З огляду на своєрідний життєвий цикл хламідій (одночасне існування різних форм із варіабельною чутливістю до антибактеріальних препаратів - елементарних, проміжних та ретикулярних; здатність хламідій пригнічува­ти інтерфероногенез, контролювати фагоцитоз і специфічно впливати на Т- та В- опосередковані імунні реакції, тривалий час персистувати) треба зазначити, що без адекватної патогенетичної терапії етіотропне лікування урогенітального хламідіозу є недостатньо ефективним.

Серед патогенетичних засобів, пропонованих для лікування урогені­тального хламідіозу, провідну роль відіграють індуктори інтерферону та препарати інтерферону, які призначають паралельно з антибактеріальною терапією або за кілька днів до її початку з дальшим продовженням у період уживання протихламідійних препаратів.

До препаратів групи індукторів інтерферону, які рекомендовано для застосування в комплексній терапії урогенітального хламідіозу, належать:

• циклоферон - 12,5% розчин, уводиться внутрішньом'язово по 2-А мл 1 раз на добу у 1-й, 2-й, 4-й і 8-й дні проведення етіотропного ліку­вання;

■ неовір - хімічно й фармакологічно близький до циклоферону, вво­диться по 250 мг внутрішньом'язово через 48 год., на курс 5- 7 ін'єкцій;

• аміксин призначають перорально по 0,25 г (2 таблетки) після вжи­вання їжі в 1-й день, а потім по 0,125 г (1 таблетка) через день протя­гом 4 тижнів.

До природних і рекомбінантних інтерферонів, які призначають при ліку­ванні урогенітального хламідіозу, відносять: