Міністерство охорони здоров’я України

Запорізький державний медичний університет

Кафедра сімейної медицини та терапії ФПО

Затверджено затверджено

Завідувач кафедри Голова

сімейної медицини та терапії циклової методичної комісії

факультету післядипломної освіти терапевтичного профілю

Запорізького державного Запорізького державного

медичного університету медичного університету

професор Кривенко В.І. д. мед. н., доцент Доценко С.Я.

_______________________ ______________________

_______ серпня 200___ року ______ серпня 200___ року

М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А

практичного заняття для лікарів-інтернів з терапії

за фахом “внутрішні хвороби”

Діагностика та диференційний діагноз при хронічній серцевій недостатності на підставі клінічного та інструментального обстеження

Запоріжжя

2012

Тема: Діагностика та диференційний діагноз при хронічній серцевій недостатності на підставі клінічного та інструментального обстеження

Актуальність теми Хронічна серцева недостатність – актуальна проблема сучасної кардіології. Медико-соціальна значимість проблеми в поганому прогнозі цього синдрому, який порівнюється із злоякісними пухлинами, а також прогресуючою тенденцією до зростання СН в світі і в Україні.

План заняття

Вид заняття_________________________________________________

Загальна мета: поглибити знання та вміння з діагностики та диференційної діагностики при хронічній серцевій недостатності на підставі клінічного та інструментального обстежень.

уміти виявити ранні ознаки злоякісних новоутворень бронхолегеневої системи, розробити план обстеження пацієнтів даної категорії, розробити тактику їх ведення.

Виховна мета: Навчити оцінювати інформацію з точки зору творчості, логічного мислення, побудити пізнавальну, трудову діяльність, наполегливість у вдосконаленні професійних навичок та вмінь, виховувати почуття чуйного та відповідального ставлення до хворого.

Дидактична (навчальна) мета:

Лікар-інтерн повинен знати:

класифікацію хронічної серцевої недостатності МОЗ України 2002 року;

• клінічні стадії серцевої недостатності та їх характеристику;

• клінічні та інструментальні критерії функціональних класів хворих з СН;

• поглибити знання з клініко-інструментальної діагностики СН з систолічною дисфункцією лівого шлуночка;

• розширити знання з клініко-інструментальної діагностики СН із збереженою систолічною функцією;

• поглибити знання з диференційного діагнозу СН з систолічною та діастолічною дисфункцією лівого шлуночка;

• алгоритм діагностики СН;

• диференційний діагноз при набряковому синдромі;

• диференційний діагноз при випоті в плевральну порожнину;

• диференційний діагноз при гепатоспленомегалії;

• диференційний діагноз при асциті;

• диференційний діагноз при задусі;

• особливості розвитку ХСН при вадах серця, різних варіантах ІХС, гіпертонічній хворобі, кардіоміопатіях та ознаки ремоделювання серця.

Лікар-інтерн повинен вміти:

• відпрацювати навички з діагностики ознак СН та провести диференційний діагноз синдромів у хворого;

• набути навички з діагностики стадії СН, ФК та типу систолічної функції лівого шлуночка;

• оволодіти та провести аналіз ЕКГ, даних ЕхоКГ;

• оволодіти проведенням тесту 6-хвилинної ходи;

• визначити нозологічну причину СН, сформулювати діагноз згідно з класифікаціями, скласти план обстеження та провести інтерпретацію отриманих результатів додаткових методів дослідження., обґрунтувати клінічний діагноз;

• відпрацювати навички з проведення плевральної та абдомінальної пункцій

Основні теоретичні питання теми

1. Класифікація хронічної серцевої недостатності

2. Методи діагностики ХСН (огляд та клінічне обстеження, ЕКГ, ЕхоКГ, тест 6-хвилинної ходи; лабораторні методи).

3. Диференційна діагностика за основними синдромами.

4. Маркери ранньої діагностики ХСН

5. Оцінка функції серця за даними ЕхоКГ та Доплерографії.

Дидактичні засоби навчання

Курація хворих, оформлення історій хвороб первинних хворих та щоденників, клінічний розбір хворих, трактування лабораторних та інструментальних методів дослідження, проведення інструментальних методів дослідження (ЕКГ, участь у проведенні ЕхоКГ), виконання 6 хвилинної проби ходи.