Лекція №12,13. Психічне здоров’я і вплив стресу на здоров’я і діяльність людини

До сфери психічного здоров`я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров`я пов`язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на, так би мовити, однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.

Психічне здоров'я (мента́льне здоров'я) — відповідно до визначення Всесвітньої організації охорони здоров'я, цей стан благополуччя, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно й плідно працювати, а також вносити вклад у життя свого співтовариства. У цьому позитивному змісті психічне здоров'я є основою благополуччя й ефективного функціонування для людини і для співтовариства.

ВООЗ виділяє наступні критерії психічного здоров'я:

• усвідомлення і почуття безперервності, сталості та ідентичності свого фізичного й психічного «Я».

• почуття сталості і ідентичності переживань в однотипних ситуаціях.

• критичність до себе і своєї власної психічної діяльності і її результатам.

• відповідність психічних реакцій силі і частоті середовищних впливів, соціальним обставинам і ситуаціям.

• здатність самоврядування та поводження відповідно до соціальних норм, правил, законів.

• здатність планувати власну життєдіяльність і реалізовувати ці плани.

• здатність змінювати спосіб поводження залежно від зміни життєвих ситуацій і обставин.

Психологічне здоров'я - це важливий компонент у розвитку особистості, саме від нього залежить загальний психологічний стан людини, її самопочуття, доброзичливість, вміння справлятися з життєвими труднощами і багато іншого. Психологічне здоров'я багато в чому залежить від уміння координувати свій психічний стан. Важливим аспектом у цьому питанні є психічна регуляція особистості. Граве П.С., вивчаючи питання психічної регуляції, пов'язані з впливом стресу на психічне здоров'я людини, виділив наступні рівні регуляції:

1) вегетативно-гуморальний, що підтримує гомеостаз;

2) нервово-соматичний або рефлекторний;

3) підсвідомий, що забезпечує економічність поведінки;

4) емоційний з аварійними (видовими) алгоритмами поведінки;

5) свідомий, розробляє стратегію і тактику цілісного поведінки.

Виснаження психіки призводить до психологічних проявів і погіршення стану організму, зокрема виникають "хвороби адаптації". Порушення психічного стану при стресі може проявлятися: швидкою втомою, роздратованістю або ж, навпаки, депресією, головним болем, розладом сну, надмірним апетитом (булімія) як способом одержання енергії, сили та впевненості, потребою в штучних стимуляторах нервових процесів (паління, вживання алкоголю та наркотичних засобів природного або штучного походження).

Психічні стреси завжди мають соматичні наслідки, тому негативні емоції викликають вегетативні реакції. Як писав У. Шекспір, у кожної існуючої печалі є сто відображень. Особливо небезпечним є постійний вплив факторів стресу, навіть малопомітних, але могутніх своєю чисельністю, так званий "стресо-планктон". "Це мікросвіт крихітних, але чисельних потвор, чиї слабкі та отруйні укуси непомітно підточують дерево життя" (A.A. Крон).

Конституція людини обумовлює ступінь змін концентрації окремих гормонів у крові під час стресового стану, а також визначає розмір ушкоджень, які вони можуть викликати. При цьому вразливість певної ланки позначається на схильності до конкретних емоцій. Так, жінки стають агресивними та роздратованими (зокрема, внаслідок відносного зростання андрогенів у крові), схильними до порушень репродуктивної системи, а людина, яка постійно перебуває у пригніченому настрої (наприклад, астенік), — до захворювань органів травної системи. Схильність до страху корелює з порушенням функції нирок, а до гніву — печінки. У чоловіків проявляється стрес переважно через порушення роботи серцево-судинної системи (перевантаження серцевого м'яза, перепади тиску крові, а тому зміна перенесення кисню до тканин, розвиток атеросклерозу, через що виникає інфаркт або інсульт), через алкоголізм і паління (форма втечі від негативних емоцій), появу виразкової хвороби, імпотенцію. Жінки є більш чутливими та емоційними, у них виразніше гальмується парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи, тому частіше порушується робота системи травлення, схильність до страху та депресії, з'являються дисфункції репродуктивної сфери. Різними є і психологічні прояви стресу у чоловіків і жінок. Так, чоловіки більш схильні до нападу та оборони, здатність приймати рішення у них майже не порушується. А жінки стають менш уважними, схильними до депресії, їм складно прийняти певне рішення.

Профілактика та корекція стресу базується на чотирьох принципах: .

1. Підвищення стійкості до стресу. Потрібно готувати людей до різних ситуацій, вчити управляти своїми емоціями.