
- •Лекція №1. Історія трансформації відношення до здоров’я
- •Предмет валеології та її місце в системі навчальних дисциплін
- •Формування стратегії забезпечення здорового способу життя
- •Лекція №2. Визначення поняття «здоров’я» і парадокси здоров’я.
- •Рівні здоров’я
- •Ознаки здоров’я
- •Парадокси здоров’я
- •Лекція №3. Самооцінка здоров’я
- •Лекція №4. Здоров’я як життєва цінність
- •Рівні опису цінності здоров’я
- •Групи здоров'я
- •Лекція №5. Задоволеність індивіда власним здоров’ям і життям у цілому та діяльність індивіда щодо забезпечення здоров’я Передумови здоров`я
- •Діяльність індивіда щодо забезпечення здоров’я
- •Лекція № 6. Традиційні показники здоров'я населення
- •Показники суспільного здоров’я
- •4. Рівень фізичного розвитку.
- •Обчислення і аналіз показника суспільного здоров'я «народжуваність»
- •Лекція № 7. Індивідуальне здоров’я та його діагностика
- •Донозологічна діагностика здоров'я за функціональними показниками.
- •Діагностика рівня здоров'я за прямими показниками
- •Діагностика рівня здоров'я за резервами біоенергетики
- •Кореляція між результатами бігу та величиною мск
- •Питання для самооцінки здоров'я
- •Лекція № 8. Вплив чинників навколишнього середовища на здоров’я
- •Лекція № 10,11. Репродуктивне здоров'я населення
- •Фактори народжуваності, репродуктивна поведінка
- •Показники народжуваності
- •Лекція №12,13. Психічне здоров’я і вплив стресу на здоров’я і діяльність людини
- •2. Позбавлення від психічної напруги, оптимальна реакція на негативні емоції.
- •Синдром емоційного вигорання
- •Симптоми синдрому емоційного вигорання
- •Практичні рекомендації для спеціалістів з психолого-фізичної реабілітації щодо профілактики синдрому емоційного вигорання
- •Лекція № 14. Родина як суб’єкт первинної соціалізації індивіда в сфері життя.
- •Лекція № 15. Вплив змі на здоров’я дітей і підлітків Вплив змі, на ставлення людини до свого здоров’я
- •Переваги використання соціальних змі дітьми та підлітками
- •Ризики використання дітьми та підлітками соціальних змі
- •Основні підходи щодо попередження негативних наслідків користуванням молоді Інтернетом
- •Зв’язок між змі та ожирінням у дітей і підлітків
- •Вплив реклами на розвиток ожиріння у дітей і молоді
- •Та організація охорони здоров’я населення України
- •Організаційні принципи охорони здоров’я в Україні
- •Основні правові засади охорони здоров'я населення України
- •Лекція №17. Вікова структура населення Землі та проблеми постаріння населення Характеристика вікової структури населення Землі
- •Типи старості в залежності від характеру діяльності, якою вона заповнена
- •Соціально-психологічні проблеми осіб похилого віку при виході на пенсію
- •Етнічні особливості старіння
- •Самотність як соціальний феномен та її вплив на здоров’я індивіда
- •Психічні відхилення, пов’язані зі старінням
- •Методика діагностики соціально-психологічної адаптації осіб похилого віку д. Роджерса і р. Даймонда
- •Лекція № 18. Стандарти здоров'я та основні напрями вдосконалення здоров’я
- •Загальні підходи до визначення стандартів здоров'я.
- •Навчально-методичні матеріали Основна література
- •Додаткова література
- •Питання до екзамену з дисципліни «Загальна теорія здоров’я»
Показники суспільного здоров’я
У міжнародній практиці для опису суспільного здоров'я традиційно використовують:
1. Комплекс демографічних показників: народжуваність, смертність (загальну, дитячу, перинатальну, вікову), середню тривалість майбутнього життя;
2. Показники захворюваності (загальної, по окремих вікових групах, для інфекційних, хронічних неспецифічних захворювань, окремих видів захворювань, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності й т.д.);
3. Показники інвалідності (загальної, дитячої, вікової ;
4. Рівень фізичного розвитку.
Здоров'я населення — здоров'я людей, що живуть на певній території. До методів вивчення здоров'я населення відносяться:
медико-статистичний;
соціологічний (анкетування, інтерв'ювання, посімейне комплексне обстеження),
експертний
організованого експерименту.
Для оцінки стану здоров'я населення використовують три групи показників:
I. Медичні
II. Соціального благополуччя — демографічна ситуація, показники факторів навколишнього середовища, спосіб життя, рівень медичної допомоги.
III. Психічного благополуччя — захворюваність психічними розладами, частота невротичних станів і психопатій і ін.
До медичних показників здоров'я населення відносяться:
медико-демографічні, які розділяються на показники природного руху населення: народжуваність, смертність, природний приріст населення, середню тривалість майбутнього життя, брачность, плідність - і показники механічного руху населення (міграція населення): еміграцію, імміграцію.
показники захворюваності й поширення хвороб (хворобливість);
показники інвалідності;
показники фізичного розвитку населення.
Показники природного руху населення.
Народжуваність і смертність населення обчислюється на основі реєстрації кожного випадку народження й смерті у відділах запису актів громадянського стану (ЗАГС). Народження й смерть реєструються на спеціальних бланках «Акт про народження», «Акт про смерть», які, у свою чергу, складаються на підставі «Довідки про народження» і «Лікарському свідченні про смерть».
Показник (коефіцієнт) народжуваності — число народжень у рік, що доводяться на 1000 чіл.: Середній показник народжуваності - 20-30 дітей на 1000 чіл.
Показник (коефіцієнт) загальної смертності — число померлих у рік на 1000 чіл.: Середній показник смертності 13...16 померлих на 1000 чіл. Якщо смертність у старечому віці є наслідком фізіологічного процесу старіння, то смертність дітей є явище патологічне.
Дитяча смертність є показником соціального неблагополуччя, неблагополуччя здоров'я населення. Рівні дитячої смертності протягом 1-го року життя також нерівномірна: найбільш висока смертність доводиться на 1-й місяць життя, а в 1-м місяці - на 1-й тиждень.
Особлива увага приділяється наступним показникам дитячої смертності. Термін «перинатальная смертність» означає смертність навколо пологів. Розрізняють:
антанатальну смертність (до пологів),
інтранатальну смертність (у пологах),
постнатальну смертність (після пологів),
неонатальну (протягом 1-го місяця життя)
ранню неонатальну (протягом 1-й тижня життя) смертності.
Антанатальна та інтранатальна смертності становлять разом - мертвонародженість.
Основними причинами перинатальної смертності є родові травми, уроджена аномалія розвитку, асфіксія й т.д. На рівень перинатальної смертності впливають наступні фактори:
соціально-біологічні (вік матері, її стан під час вагітності, наявність абортів в анамнезі, число попередніх пологів і т.д.),
соціально-економічні (умови праці вагітної, матеріальне становище, родиний стан, рівень і якість медичної допомоги вагітним і немовлям).
На показники дитячої смертності впливають наступні групи факторів:
соціально-економічні й обумовлений ними спосіб життя,
політика в області охорони здоров'я,
охорона здоров'я жінок і дітей,
специфічні методи боротьби з дитячою смертністю, що випливають із її медико-соціальних причин.
Дитяча смертність є найважливішим показником здоров'я населення (смертність дітей у віці до 1 року, що розраховується на 1000 породжених живими протягом одного року). Вона визначає більшу половину дитячої смертності, впливає на всі демографічні показники. Низький показник дитячої смертності становить 5...15 дітей на 1000 осіб. населення, середній - 16...30, високий - 30...60 і більше.