
- •Тема 1.1 Методологія системного аналізу: мета та особливості розвитку
- •Тема 1.2 Предмет та процедури системного аналізу
- •Тема 1.3 Системний аналіз управління системами
- •Тема 2.1 Рівні, аспекти та етапи проектування
- •Тема 2.2 Проектні процедури аналізу і синтезу
- •Тема 3.1 Математичні моделі і вимоги до них
- •Тема 3.2. Класифікація математичних моделей та їх реалізація на пеом.
Розділ 1. Вступ до проблематики системного аналізу
Тема 1.1 Методологія системного аналізу: мета та особливості розвитку
Зростання комп’ютеризації процесів управління визначило вимоги до комп’ютеризації процесів проектування самих АСУ. Мова йде про забезпечення гнучкості структури АСУ в процесі експлуатації. Як показали дослідження, відсутність засобів, що дозволяють персоналу перебудовувати систему в процесі експлуатації, призводить до ситуації, коли витрати на супровід перевищують витрати на створення АСУ.
Технологія проектування АСУ стає найбільш ефективною, якщо забезпечує участь в процесі проектування усього інженерного та керівного персоналу об’єкту, що автоматизується. В процесі експлуатації повинна зберігатись можливість внесення змін до структури засобів забезпечення: технічних, програмних та інформаційних. У протилежному випадку зростаюча технологічна гнучкість керованої системи суперечитиме „жорсткості” АСУ. Таким чином, САПР АСУ стає ніби компонентом АСУ, надаючи їй гнучкості.
Характеризуючи попередній період в розвитку методології системного аналізу АСУ, слід виділити наступні особливості, що випливають із можливостей обчислювальної техніки:
домінування неавтоматизованих функцій АСУ над автоматизованими через технічну неможливість або економічну неефективність автоматизації більшості найсуттєвіших функцій;
порівняно тривале проектування систем (3-5 років) та подальша тривала експлуатація з мінімальними змінами (10-15 років);
переважання інтуїтивної технології вибору та обгрунтування проектних рішень на основі обмеженої множини системотехнічних принципів;
використання переважно трьохфазної технології проектування (постановка задачі, програмна реалізація, навчання користувача), причому кожна фаза виконується спеціалістами різної кваліфікації, що значно обмежує здатність до пристосування до умов, що змінюються;
панування пакетних або подібних до них технологій обробки інформації, головним критерієм якості яких є рівень завантаженості обчислювальних пристроїв, що призводить до централізації обробки шляхом концентрації інформаційних потоків у невеликій кількості пунктів.
Об’єктивна необхідність якісно нових технологій системного аналізу та проектування АСУ обумовлена, з одного боку, ускладненням керованого об’єкту, а з іншого – суттєвим посиленням потенційних можливостей засобів комп’ютерної інформатики.
Ускладнення об’єкту управління характеризується рядом нових системних властивостей:
підвищення продуктивності, як за рахунок швидкості технологічного процесу, так і за рахунок швидкості гнучкого переналаштування на нові види виробів та нові режими технологічних операцій;
розширення номенклатури виробів, що випускаються, та видів робіт, що виконуються, при одночасному зростанні ступеню змінюваності номенклатури виробів та робіт;
збільшення вимог до виконання зобов’язань за домовленостями в умовах ринкових відносин як між організаціями, що автоматизуються, так і між їх підрозділами;
Зміна системних властивостей комп’ютерної інформатики відбувається в наступних напрямах:
здешевлення однинці продуктивності, що розширює клас функцій обробки інформації, що рентабельно автоматизуються;
ріст продуктивності та об’єму оперативної пам’яті, що дозволяє створювати програмні засоби, що ефективно діють, з елементами штучного інтелекту (бази знань та експертні системи), що автоматизують процедури прийняття рішень;
посилення комунікативності обчислювальних засобів – основи створення розподіленої мережі обробки даних, що має більшу життєздатність та оперативність, ніж централізовані системи;
поява широкого класу обчислювальних пристроїв, здатних працювати як безпосередньо на робочому місці експерта, так і в складі технологічного обладнання, створює передумови для створення об’єктів, що охоплюють усі фази життєвого циклу виробів: дослідження – проектування – підготовка та організація виробництва – виготовлення – випробування.
Методологія системного аналізу та проектування, потрібна в описаних умовах, повинна орієнтуватися на досягнення наступних цілей:
прискорення процесів створення та впровадження АСУ на основі підвищення продуктивності праці системотехніків та створення умов для активної участі в процесах проектування усього персоналу об’єкту, що автоматизується;
підвищення ефективності проектних рішень шляхом автоматизованої обробки ширших даних про систему і досвід створення та експлуатації аналогічних систем.