Загальні фізичні властивості ґрунтів

Таблиця 4.2

Назва ґрунту	Клю-чова ділянка	Генетичні горизонти	Глибина відбору зразків см	Щіль-ність твердої фази г/см³	Щільність будови г/см³	Загальна шпарува-тість %	Шпару-ватість аерації, %
дерновий неглибокий глейовий легкосуглинковий осушений на алювіально-делювіальних відкладах	Бірки	Hd	2-10	2,61	1,28	51,0	35,1
		Hopgl	10-20	2.65	1,34	50,3	25,5
		Hopgl	22-32	2.61	1,41	46,8	16,9
		Hpgl	35-48	2,66	1,57	41,5	10,2
		PhGl	52-62	2,67	1,36	50,4	7,9
сірі лісові слабозмиті легкосуглинкові	Ясниська	Hе ор	0-10	2,59	1,27	50,72	41,29
		Не ор	10-21	2,58	1,25	51,58	38,37
		Не n/op	21-30	2,59	1,31	49,82	33,36
		Ieh	36-46	2,63	1,48	43,82	26,23
		Іe	51-61	2,64	1,54	41,48	16,13
		Рі	78-85	2,64	1,58	40,09	11,38
		Р	125-135	2,63	1,56	41.54	10,48

Агроекологічна оцінка земель – це оцінка родючості грунтів при якій встановлюється, наскільки вигідно вирощувати ту чи іншу культуру на визначеній території. Без агроекологічної оцінки сільськогосподарських культур виробник може засіяти культуру на поле, де вона буде погано рости і давати низьку врожайність.

Агроекологічну оцінку земель можна визначити згідно із методикою агроекологічної оцінки, в основі якої лежить три рівні опису омов:

1. оптимальні умови;

2. допустимі умови (задовільні);

3. недопустимі (погані) умови.

Отже, для сірих лісових грунтів оптимальними умовами вирощування є вирощування озимого жита, вівса та картоплі. Допустимими або задовільними умовами є для вирощування озимої пшениці, ячменю та льону довгунця, недопустимі умови є для вирощування кукурудзи та цукрового буряку.

Висновки

Бірківська і Ясниська сільська рада знаходиться в межах геоморфологічного району Львівське Розточчя. Розточчя є крайнім північно-західним відрогом Подільської височини, простягається на північний захід від м. Львова і являє собою дуже горбисту височину.

Характерними рисами природних умов Розточчя є: горбистий рельєф місцевості, пасма та округлі горби якого витягнуті з північного заходу на південний схід; значне поширення на схилах горбів та в долинах піщаних і супіщаних порід, відкладених талими водами льодовика; глибоко врізані річкові долини і круті заліснені схили; розвиток ярково-балкових форм рельєфу; переважання у складі лісів дубово-соснових, буково-дубових і буково-дубово-соснових угрупувань; порівняльно висока залісненість території; значне поширення дерново-підзолистих ґрунтів у місцях нагромадження водно-льодовикових пісків і супісків та сірих лісових слабозмитих легкосуглинкових грунтів.

У результаті польових досліджень, вивчення морфолонічної будови і морфологічних властивостей грунтів ділянки та лабараторно-аналітичних робіт з визначенням їх основних фізичних властивостей виявлено такі генетичні типи грунтів сірих лісових слабозмитих легкосуглинкових грунтів.

Сірі лісові ґрунти - тип ґрунтів, що формуються головним чином під лісами (переважно листям) з трав'янистим покривом в умовах континентального, помірно вологого клімату. Утворюються на лесовидних покривних суглинках, карбонатних моренах і інших материнських породах, зазвичай багатих кальцієм, при промивному водному режимі.

Сірі лісові ґрунти складають основу структури грунтового покриву сільськогосподарських угідь Ясниської сільської ради. Вони здавна використовуються як орні землі, під пасовищами, сіножатями, лісами.

Характеризуючись низкою сприятливих властивостей, сірі лісові ґрунти є надто вразливими до антропогенного впливу і швидко руйнуються в разі нераціонального використання.

Агроекологічна оцінка земель – це оцінка родючості грунтів при якій встановлюється, наскільки вигідно вирощувати ту чи іншу культуру на визначеній території. Без агроекологічної оцінки сільськогосподарських культур виробник може засіяти культуру на поле, де вона буде погано рости і давати низьку врожайність.

Агроекологічну оцінку земель можна визначити згідно із методикою агроекологічної оцінки, в основі якої лежить три рівні опису омов: оптимальні умови; допустимі умови (задовільні); недопустимі (погані) умови.

Отже, для сірих лісових грунтів оптимальними умовами вирощування є вирощування озимого жита, вівса та картоплі. Допустимими або задовільними умовами є для вирощування озимої пшениці, ячменю та льону довгунця, недопустимі умови є для вирощування кукурудзи та цукрового буряку.

Вигідне географічне положення, сприятливий клімат, багаті природні ресурси і цілющі мінеральні джерела надають району необмежені можливості у розвитку та економічному процвітанні.