1.3. Гідрогеологічні умови

Згідно з гідрологічним районуванням України, Розточчя знаходиться в межах району Галицько-Волинської западини Волино-Подільського артезіанського басейну.

Зона прісних вод знаходиться у верхньому тріщинуватій товщі сенон-турону, а також у неогенових і антропогенових відкладах.

Серед підземних вод басейну найбільш поширені тріщинні води у верхній протерозойських, кембрійських, ордовицьких, силурійських, девонських, кам’яновугільних, юрських і верхньокрейдових відкладах і менше – порово-пластові води у сеноманських, сармат-баденівських і антропогенних відкладах.

Найбільший вплив на процеси ґрунтотворення мають водоносні горизонти четвертинного періоду і древньоалювіальних відкладів. Живляться водоносні горизонти антропогенових відкладів переважно за рахунок безпосередньої інфільтрації атмосферних опадів, дренуються річковою та ярково-балковою сіткою.

Суттєву роль у формуванні гідрогеології Розточчя відіграє водоносний комплекс мергельно-крейдової товщі сенон-турону. Водомісткими породами тут є тріщинуваті мергелі, вапняки і крейда. Зона найбільшої тріщинуватості простежується до глибини 80-100 м. Тріщинуватість зони в мергельно-крейдових відкладах сенон-турону сприяє нагромадження великих запасів підземних вод, здебільшого вони напірні. За хімічним складом води головно гідрокарбонатні кальцієві, рідше – хлоридні і натрієві.

Водовмісними породами сенону є кварцево-глауконітові піски з включеннями кременю, тріщинуватих пісковиків, мергелів і вапняків. Підстеляються відкладами палеозою, місцями юри, а перекриваються потужною мергельно-крейдовою товщею сенон-турону. Води напірні, свердловини іноді фонтанують. Підживлюються знизу високо напірними водами юрських або кам’яновугільних відкладів.

Розвантажуються підземні води у вигляді джерел, колодязів і карстових озер. У районах близького залягання до поверхні вони зумовлюють заболочення ґрунтів. У дощові роки ґрунтові води піднімаються до глибини до 20-50 см, спричинюючи оглеєння ґрунтової товщі. Причиною високого стояння ґрунтових вод є водонепроникність крейдових відкладів.

Отже, ґрунтові води мають найбільше значення з погляду морфогенези ґрунтів: формування автоморфних, напівгідроморфних і гігроморфних режимів у ґрунтах, розвиток процесів оглеєння, заболочення.

1.4. Кліматичні умови

За кліматичним районуванням Розточчя належить до рівнинної під області атлантико-континентальної області зони помірних широт. Розточчя знаходиться в межах північного агрокліматичного району Львівської області і характеризується помірно-теплим і помірно-вологим кліматом.

Розточчя одержує до 163,3 ккал/см² сумарної сонячної радіації протягом року, проте дійсна сумарна радіація становить лише 60% від можливого. Це зумовлено значною хмарність.

Протягом року тут переважає морське полярне повітря, яке приносить похмуру з туманами погоду взимку і нестійку похмуру погоду зі зливами і грозами влітку. Континентальне полярне повітря досягає території Розточчя найчастіше влітку та навесні і пов’язане з трансформацією морського полярного повітря.

З атмосферною циркуляцією тісно пов’язаний вітровий режим. Переважають вітри західних румбів: зимою – західні і південно-західні, влітку – західні і північно-західні. Середньорічна кількість вітру Розточчя становить 4 м/с. Інколи бувають вітри зі швидкістю понад 10 м/с, які спричиняють розвиток дефляційних процесів на Розточчі.

Розточчя за кліматичними умовами частково виділяється на фоні навколишніх низовин. Середньорічні температури взимку в середньому на

0,5 ºС, а влітку на 1,0-1,5 ºС нижчі, ніж на прилеглій території. Найхолоднішим місяцем є січень, а найтеплішим – липень. Середня температура січня коливається у межах від -3,7 до -4,5 ºС, а липня 17,5-18 ºС.

Сума активних температур (вище 10 ºС) становить 2300-2500 ºС. Тривалість вегетаційного періоду 208-210 днів, а період активної вегетації – 150-155 днів.

Річна сума опадів становить 700-750 мм. Розподіл опадів протягом року нерівномірний: кількість опадів за літній період перевищує їхню кількість за зимовий період у 2-3 рази .

Тривалість снігового покриву на Розточчі становить 1,5-2,5 місяці, в окремі роки сніговий покрив або відсутній, або нестійкий. Середня висота снігового покриву – 8-10 см. Сніговий покрив відіграє важливу роль у водно-тепловому режимі ґрунту, оскільки захищає ґрунти від переохолодження зимою, а також сприяє зволоженню весною.