Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Географічний факультет

Кафедра ґрунтознавства

та географії ґрунтів

( звіт про виконання виробничої практики )

Виконала:

студентка

групи ГРЕс-51

Троян О.В.

Перевірив:

проф. Гаськевич В.Г.

Львів-2012

Зміст

Вступ

Розділ 1. Чинники ґрунтоутворення території дослідження

1.1. Геологічна будова

1.2. Геоморфологічні особливості

1.3. Гідрогеологічні умови

1.4. Кліматичні умови

1.5. Рослинний покрив

1.6. Ґрунтовий покрив

Розділ 2.Структура земельних угідь Бірківської і Ясниської сільських рад

Розділ 4. Морфологічні особливості

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Виробнича практика тривала з 1.09 –14.09 2011 р. в с. Ясниська Яворівського району.

Метою практики було визначення агроекологічного стану ґрунтів і їх придатність для вирощування сільськогосподарських культур на прикладі Ясниської сільської ради – Розточчя. Об’єктом виступають ґрунти с. Ясниська, а предметом – морфологічні особливості, фізико-хімічні, фізичні властивості ґрунтів і їх агроекологічний стан.

Головними завданнями було:

1. охарактеризувати географію грунтів Розточчя;

2. визначити морфологічні особливості типів грунтів, фізичні властивості;

3. дослідити агроекологічні умови території;

У процесі польового обстеження закладено 4 грунтових розрізів, у яких проведено детальне вивчення морфологічної будови і морфологічних ознак грунтів досліджувальної території. У 4 грунтових розрізах по генетичних горизонтах відібрано 20 зразків для визначення фізичних властивостей грунтів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі основні завдання: охарактеризувати природні умови, геологічну будову, геморфологічні особливості, гідрогеологію, клімат, рослинність, грунтовий покрив та морфологічні особливості території дослідження.

Розділ 1. Чинники ґрунтоутворення території дослідження

Бірківська і Ясниська сільська рада знаходиться в межах геоморфологічного району Львівське Розточчя.

Розточчя є крайнім північно-західним відрогом Подільської височини, простягається на північний захід від м. Львова і являє собою дуже горбисту височину. Назва Розточчя пов’язана з тим, що з цієї височини витікають у різні сторони притоки Дністра, Західного Бугу і Сяну.

Протяжність Розточчя в межах України близько 60 км, ширина – 10-30 км, абсолютні висоти становлять 380-390 м. За грунтово-географічним районуванням Розточчя розміщене у листяно-лісовій зоні сірих лісових ґрунтів Центральної тайгово-лісової області бореального поясу.

Отже, характерними рисами природних умов Розточчя є:

• горбистий рельєф місцевості, пасма та округлі горби якого витягнуті з північного заходу на південний схід;

• значне поширення на схилах горбів та в долинах піщаних і супіщаних порід, відкладених талими водами льодовика;

• глибоко врізані річкові долини і круті заліснені схили;

• розвиток ярково-балкових форм рельєфу;

• переважання у складі лісів дубово-соснових, буково-дубових і буково-дубово-соснових угрупувань;

• порівняльно висока залісненість території;

• значне поширення дерново-підзолистих ґрунтів у місцях нагромадження водно-льодовикових пісків і супісків.

1.1. Геологічна будова

У геологічні будові Розточчя беруть участь відклади від докембрію до сучасних. Найбільш поширені верхокрейдові і міоценові товщі, які разом з четвертинними відкладами беруть участь у будові сучасного рельєфу.

Вік крейдових товщ Розточчя визчається як сенонський. Літологічна однорідність крейди західного схилу Розточчя свідчить про одноманітні умови накопичення відкладів на дні морського басейну, який існував тут протягом усього сенону.

Верхокрейдові відклади га Розточчі представлені головно утвореннями маастрихтського ярусу. Це глинисто-піщані світло сірі, часом голубуваті, мергелі, а також кварцево-карбонатні пісковики з глауконітом, рідше – глини і глинисті вапняки. Потужність цих відкладів становить від 62,2 до 144,5 м

Неогенові відклади Розточчя представлені головно баденієм. Вони відрізняються різною літологією, наверстуванням і фаціальними змінами, поділяються на два підрозділи – нижній та верхній баденій. Відклади нижнього баденію залягають на розмитій поверхні тріщинуватих мергелів і пісковиків верхньої крейди. Представлені пісками, органогенними вапняками, детритовими пісковиками. З неогеновими відкладами на Розточчі пов’язані чисельні скельні виходи порід, часто з печерами.

Відклади четвертинної системи поширені практично всюди на Розточчі, окрім виходів на поверхню корінних порід. Вони покривають крейдові і неогенові відклади шарами різної потужності, походження і складу.

До середнього відділу четвертинної системи належать також озерно-алювіальні відклади, представлені пісками, супісками, суглинками пилуватими, сірувато-зеленими, голубуватими, водонасиченими, потужністю до 30 м. Ці відклади зумовлюють м'якість рис сучасного рельєфу і розвиток дефляційних процесів.

Ґрунтотворними породами Розточчя є четвертинні відклади елювій-делювій карбонатних порід і палеоген-неогенові піски. Для них характерна строкатість і дрібно контурність ґрунтового покриву.

Четвертинні піски і супіски поширені на західних схилах Розточчя. Піски пухкі, розсипчасті, складаються зазвичай з кварцевих зерен. Такий літологічний склад зумовлює високу фільтраційну здатність піску і його контрастні теплові властивості.

Елювій-делювій карбонатних порід поширений як на вододільних ділянках, так і на схилах, а рідше – на шлейфах схилів у місцях їхнього виходу на поверхню. Це легкосуглинковий білий або світло-сірий матеріал із значним вмістом щебеню вапняку.

Місцями на вододілах, схилах та терасах поширені лесоподібні суглинки, які часто з глибини 1-2 м підстелені пісками, щільними карбонатними породами та іншими відкладами.

У долинах річок, заплавах та знижених ділянках поширені алювіально-делювіальні відклади, на яких формуються дернові та лучні ґрунти.

Отже, зважаючи на значку строкатість ґрунтотворних порід, у межах Розточчя спостерігається формування зональних ( дерново-підзолистих, сірих лісових), азональних (болотних, дернових, лучних і торфових) та інтразональних ( дерново-карбонатних) ґрунтів.