
- •Розділ 1. Загальна характеристика діяльності системи органів прокуратури України
- •1.1. Формування та розвиток прокуратури України
- •1.2. Структура та функції органів прокуратури України
- •1.3 Правові основи діяльності органів прокуратури
- •1.4 Акти органів прокуратури
- •Розділ іі. Кадрове забезпечення органів прокуратури
- •2.1 Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих
- •Розділ 3. Роль та перспективи діяльності прокуратури у формуванні демократичної держави
- •3.1 Перспектива діяльності прокуратури
- •3.2 Трансформація та перетворення прокуратури
- •Висновок
- •Список використаної літератури
3.2 Трансформація та перетворення прокуратури
Соціально-економічні та політичні перетворення, які виникли в Україні, вимагають теоретичного осмислення пов’язаних з цим проблем.
Це насамперед стосується питань реформування української економіки, переходу її від командно-адміністративних до ринкових методів господарювання.
Необхідною умовою успішного завершення цих процесів є забезпечення режиму законності в країні. У вирішенні цієї задачі значна роль належить діяльності органів прокуратури, здійснюючих нагляд за дотримуванням та правильним застосуванням законів.
Розмовляючи про місце та призначення прокуратури у системі державних органів, слід підкреслити необхідність збереження наглядової функції прокуратури, у тому числі, загального нагляду. Це можна пояснити поширюванням порушень законності, зокрема, з боку державних органів та посадових осіб; складностями пов’язаними з зверненням до судового захисту прав; непрофесіоналізму і низькою активністю контролюючих органів.
Життя потребує кардинального наведення порядку у системі банківських та кредитно-фінансових відносин. Проведенні прокуратурою перевірки додержання банківського законодавства у ряді областей України виявили численні порушення при кредитуванні суб'єктів підприємства, халатного відношення посадових осіб банків до виконання службових обов’язків.
У період переходу до ринкової економіки перед прокуратурою стоять задачі, пов'язанні з захистом прав та законних інтересів громадян, представляючих невід'ємну частину організаційно-правових гарантій прав та свобод людини.
Необхідно удосконалити практику прокурорського нагляду у сфері приватизації, тому що саме тут інтереси держави більш всього порушуються знижуванням оцінки об'єктів приватизації, недотриманням умов купівлі-продажу невеликих державних підприємств.
Всебічний аналіз сформованого у країні стану законності і правопорядку свідчить про всезагальну безвідповідальність, що обумовлено негативними процесами політичного та економічного характеру.
Поляризація суспільства торкнулась і кримінальних правовідносин. Злочинне середовище все більш чітко розподіляється на „білокомірну", яка „орудує” у сфері економіки, кредитно-банківських та фінансових системах, зовнішніх відносин. Ця „п'ята влада" все відчутніше впливає на суспільно-політичні процеси, заважає нормальному розвитку демократичних відносин, подальшому розвитку державності.19
Тому, необхідною умовою продовження цих процесів є забезпечення режиму законності в країні. У вирішенні цієї задачі значна роль належить органам прокуратури, здійснюючим нагляд за дотриманням та правильним і застосуванням законів, та органам відомчого (підвідомчого) контролю у сфері господарювання та підприємства.
Зважаючи, що порушення прав та свобод громадян носить, можна сказати, і глобальний характер, органи прокуратури особливу увагу приділяють відновлюванню цих прав.
Висновок
З вищезазначеного можна зробити висновок, що з моменту проголошення України суверенною і незалежною державою розпочався новий етап розвитку прокуратури. Після прийняття та введення в дію з 1 грудня 1991 року Закону України “Про прокуратуру” та ряду інших нормативних актів створено правову базу організації та діяльності органів прокуратури незалежної України.
Враховуючи роль органів прокуратури України у зміцненні законності, захисту прав людини і громадянина, а також внесок працівників прокуратури у справу розбудови України як правової держави, Указом Президента України від 02.11.2000 року встановлено професійне свято - День працівника прокуратури - 1 грудня.
Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури.
До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських).
Штатна чисельність органів прокуратури України в межах фонду заробітної плати затверджується Генеральним прокурором України.
Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який має першого заступника та заступників.
Фінансування органів прокуратури здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Грошове утримання прокурорів, слідчих, службовців та інших працівників військових прокуратур здійснюється Міністерством оборони України.
Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан законності. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.
Прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості.
Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності.
Не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих.
Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Визначені законом повноваження прокуратури реалізують у формі актів прокурорського реагування. Особливістю цих актів є те, що їх слід розглядати не тільки як право, а й як обов'язок прокурора реагувати на порушення закону.