41

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

Кафедра організації судових

та правоохоронних органів

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Становлення і розвиток прокуратури України»

Студентки 1 курсу 1потоку

4 групи САФ

Погорілої Анни Іванівни

Рецензент:_________________________

(посада, научне звання, науковий ступінь,прізвище та ініціали)

Члени комісії ___________ _____________________

(підписи) (прізвище та ініціали)

___________ _____________________

(підписи) (прізвище та ініціали)

___________ _____________________

(підписи) (прізвище та ініціали)

Одеса – 2012

ЗМІСТ

Вступ	3
Розділ 1. Загальна характеристика діяльності системи органів прокуратури України	6
1.1. Формування та розвиток прокуратури України	6
1.2. Структура та функції органів прокуратури України	8
1.3. Правові основи діяльності органів прокуратури	13
1.4 Акти органів прокуратури	19
Розділ 2. Кадрове забезпечення органів прокуратури	22
2.1 Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих	22
2.2 Матеріальне і соціальне забезпечення працівників прокуратури	23
2.3 Заходи правового і соціального захисту працівників органів прокуратури	25
Розділ 3. Роль та перспективи діяльності прокуратури у формуванні демократичної держави	29
3.1 Перспектива діяльності прокуратури	29
3.2 Трансформація та перетворення прокуратури	34
Висновок	37
Список використаної літератури	39

ВСТУП

Актуальність теми даної роботи полягає в визначенні місця та значення прокуратури на різних етапах свого формування та розвитку, що дозволяє встановити еволюцію системи органів, діяльність яких спрямована на охорону та захист правопорядку в різні історичні періоди нашої держави.

Сутністю прокуратури України являється те, що в процесі розвитку та становлення всіх державних органів вона виокремилась як самостійний централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави та забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний та державний лад, права і свободи людини, а також основи демократичного устрою засобами і методами, що передбачені законом. Історично сформувалось так, що прокуратура не підпорядковується виконавчій або судовій владі, оскільки її діяльність є елементом системи стримувань і противаг між гілками влади, які формуються та утверджуються у державі після прийняття нової Конституції.¹

Після формування незалежної України правовою основою організації і діяльності органів прокуратури стала Конституція, Закон України “Про прокуратуру”, кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне, адміністративне, виправно-трудове, господарсько-процесуальне законодавство та інші закони України (в частині, що не суперечить Конституції України), а також визнані Україною відповідні міжнародні договори та угоди.¹

Пріоритетним напрямом діяльності прокуратури є захист прав і свобод людини. Для цього прокуратура має обмежити неправомірну або таку, що межує із правопорушенням, дію певного кола державних органів та посадових осіб передбаченими законом засобами. При цьому органи прокуратури захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак.

Оскільки в Україні визнається і діє принцип верховенства права, то функціонування прокуратури як державного інституту, діяльність її посадових осіб підпорядковуються тільки нормативно-правовим актам. Так, відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено:²

– підтримання державного обвинувачення в суді;

– представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

– нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

– нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

У ст. 123 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначаються законом. Прийняття Верховною Радою Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру", безумовно, сприяє посиленню правозахисного потенціалу прокуратури, уточненню її наглядових повноважень. Зміни в законодавстві, пов'язані з судово-правовою реформою, рішення Конституційного Суду України, накази Генерального прокурора України детально встановлюють компетенцію прокуратури.

Для ефективного виконання прокуратурою правозахисної ролі законодавством передбачено гарантії незалежності та повноваження, що значно відрізняють її від інших правоохоронних органів.

Мета дослідження даної теми полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України і відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації та численних наукових праць з питань правовідносин в цілому і адміністративних зокрема розв’язати комплекс актуальних теоретичних та практичних проблем розвитку та становлення Прокуратури України.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

• дослідити історію формування та розвиток Прокуратури України

• вивчити структуру, склад та підпорядкування в системі прокуратури України;

• з‘ясувати функції прокуратури, які покладені Конституцією України;

• з’ясувати місце та призначення органів прокуратури у системі державного управління;

• дослідити правові основи діяльності органів прокуратури;

• вивчити стан та перспективи діяльності прокуратури України;

Об’єктом дослідження є прокуратура України, як окремий централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави.

Предметом вивчення даної теми є дослідження становлення та розвитку прокуратури України.

Методи дослідження. В роботі використовуються як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що базуються на діалектичному підході до об’єкта, який досліджується, так і окремі методи наукового пізнання. Зокрема, логічний метод використано під час дослідження нормативних актів, аналітичних матеріалів, точок зору вчених з окремих питань, які є предметом дослідження. Історичний метод застосовувався під час історико-правового аналізу думок вчених щодо розвитку і становлення прокуратури. Порівняльно-правовий метод використано під час дослідження проблемних питань розмежування правовідносин, які виникають в діяльності органів прокуратури, з’ясування місця та призначення органів прокуратури в сфері державного управління

Розділ 1. Загальна характеристика діяльності системи органів прокуратури України

1.1. Формування та розвиток прокуратури України

Становлення прокуратури України як правового інституту бере свій початок ще з давнини.

У 1578 році на сеймі Речі Посполитої було утворено Луцький трибунал - вищий суд України, дія якого поширювалася на Київське, Волинське та Брацлавське воєводства, офіційною ж мовою визнавалася українська. Вже наступного, 1579 року, в Батурині утворено Український трибунал, який складався із семи департаментів. Депутати трибуналу щорічно обирали прокурора (інстигатора), котрий наглядав за чинністю подання позовів до трибунальського суду.³

Посада прокурора збереглася в Україні і в XVII ст. В Українському трибуналі разом із гетьманом, генеральним писарем, генеральним возним, генеральними суддями та іншими вищими чинами засідав і прокурор.

У 1722 році Петро І заснував державний орган для здійснення нагляду за дотриманням законної діяльності центральних і місцевих органів державної влади. Царська імператорська прокуратура, куди і входили органи прокуратури України, проіснувала до жовтня 1917 року.

Після жовтневих подій 1917 року розпочався новий етап державотворення і національного самовизначення народу України, етап здобуття суверенності. В УНР велася активна робота із створення нової системи правоохоронних органів, у тому числі - судів і органів прокурорського нагляду. Так, у грудні 1917 року заснована Прокураторія, а вже наступного місяця Центральна Рада ухвалила Закон “Про урядження прокурорського нагляду в Україні”.

За часів правління гетьмана Скоропадського П.П. (квітень-грудень 1918 року) ухвалюється Закон “Про утворення державного Сенату”.

При створенні у грудні 1918 року Директорії УНР набуває чинності Закон “Про урядження прокурорського догляду в Україні” і поновлюється діяльність Генерального Суду під назвою “Найвищий Суд Української Народної Республіки”.

За радянських часів Державна прокуратура в Україні була заснована в системі Наркомюсту 28 червня 1922 року затвердженим ВУЦВК Положенням про прокурорський нагляд.

Законодавство про прокуратуру постійно розвивалося. У 1923 році передбачалося введення Прокуратури до складу Верховного Суду СРСР. А пізніше, в 1933 році, утворюється Прокуратура Союзу РСР як централізована система з правом загального керівництва діяльністю прокуратур союзних республік, а разом із тим затверджується Положення про Прокуратуру Союзу РСР.

Слід зазначити, що на Нюрнберзькому процесі головним обвинувачем від Радянського Союзу був прокурор Української РСР Р. Руденко.

З моменту проголошення України суверенною і незалежною державою розпочався новий етап розвитку прокуратури. Після прийняття та введення в дію з 1 грудня 1991 року Закону України “Про прокуратуру ” та ряду інших нормативних актів створено правову базу організації та діяльності органів прокуратури незалежної України.

Враховуючи роль органів прокуратури України у зміцненні законності, захисту прав людини і громадянина, а також внесок працівників прокуратури у справу розбудови України як правової держави, Указом Президента України від 02.11.2000 року встановлено професійне свято - День працівника прокуратури - 1 грудня.