
- •Поняття будівельних конструкцій
- •Історична довідка про бк
- •3. Вимоги до бк. Їх переваги та недоліки
- •7.Розрахунок за граничними станами і групи
- •11. Розрахунок за граничними станами іі групи
- •8. Класифікація навантажень та впливів за терміном дії.
- •9. Нормативні та розрахункові опори матеріалів.
- •Система коефіцієнтів в розрахунку за граничними станами.
- •Механічні властивості та фізичні характеристики сталі
- •13 Міцність і хімічний склад сталей
- •14 Хімічні елементи для легування сталей
- •15 Шкідливі домішки в сталях
- •16 Маркування будівельних сталей
- •17 Термічна обробка сталей. Види сталей для будівельних конструкцій.
- •18 Загальна характеристика алюмінієвих конструкцій
- •19 Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею.
- •20 Сортамент стальних і алюмінієвих профілів
- •21 Робота металу за дії статичного навантаження
- •22 Поняття про складний напружений стан
- •23 Крихке руйнування металу
- •24 Наклеп, старіння сталі. Вплив температури на механічні властивості
- •Вплив температури
- •25 Концентрація напружень
- •26 Втомність металу
- •27 Робота і розрахунок центрально-розтягнутих елементів
- •28 Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •29 Проектування суцільної центрально-стиснутої колони
- •30 Розрахунок згинальних елементів у пружній стадії роботи матеріалу
- •31 Розрахунок згинних елементів у пружно-пластичній стадії роботи матеріалу
- •35,36 Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •39 Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •42. Класифікація зварних швів
- •41. Типи зварних з’єднань
- •43. Розрахунок стикових швів при різних напружених станах з’єднань
- •44,45 Розрахунок кутових швів. Геометричні характеристики швів
- •46.Конструктивні вимоги до кутових швів.
- •47. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •48. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •50 Позначення та розміщення болтів в з'єднанні.
- •51 Загальна характеристика балок
- •52. Компоновка балочних кліток
- •53. Розрахунок плоского стального настилу
- •52. Компоновка поперечного перерізу
- •IX , Iy , Wx , Sx, Sf (статичний момент одного поясу відносно осі х-х).
- •56Перевірка міцності.
- •58Перевірка загальної стійкості.
- •57 Зміна перерізу по довжині балки
- •58.Перевірка загальної стійкості.
- •59. Місцева стійкість елементів складеної зварної балки
- •60. З'єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •61.Опорні частини балок
- •62.Стики прокатних балок.
- •63.Монтажні стики складених балок за допомогою болтів.
42. Класифікація зварних швів
Зварні шви класифікують за слідуючими ознаками:
з
а конструкцією: - стикові
- кутові
Шов, розташований вздовж дії зусилля, називається фланговим, поперек – лобовим.
Кутовий шов позначається в плані штрихами довжиною 1 мм через 1 мм, в перерізі – жирною крапкою.
за призначенням: - робочі;
- конструктивні (зв’язуючі).
Робочі приймають участь в передачі зусиль, а конструктивні – зусиль не передають.
Руйнування робочого шва веде до руйнування конструкції;
за місцем виконання: - заводські;
- монтажні;
)
за
положенням в просторі при виконанні
зварювання:
нижні;
горизонтальні;
вертикальні;
стельові;
5
)
за
протяжністю:
суцільні;
-
переривчасті (застосовувати не бажано);
6) за кількістю шарів, які накладаються при зварюванні:
одношарові (однопрохідні);
багатошарові (багатопрохідні) – застосовувати не бажано.
Залежить від товщини шва;
)
за
зовнішньою формою: - нормальні;
- випуклі;
- ввігнуті.
41. Типи зварних з’єднань
1
)
Стикові
2) Напусткові (один елемент налягає на другий).
3
)
Кутові
(елементи з’єднуються
під кутом).
Комбіновані (елементи з’єднуються в стик і посилюються накладками).
5
)
Таврові (впритул). Торець одного елемента
приєднується до поверхні іншого.
43. Розрахунок стикових швів при різних напружених станах з’єднань
Метал шва в місці стика заміняє основний метал з’єднуваних деталей, тому розрахунок стикових з’єднань виконується за тими ж формулами, що й основний метал. Різниця полягає лише в тому, що напруження порівнюється не з розрахунковим опором металу елементів, а з розрахунковим опором стикових швів.
О
сновний
недолік стикових з'єднань – необхідність
дуже точно різати з'єднувані елементи,
а також часто обробляти кромки. Без
обробок кромок дозволяється виконувати
ручне зварювання при товщині елементів
t
£
8 мм,
автоматичне – при t
£
20
мм. При більшій товщині елементів кромки
для зручності зварювання та для
забезпечення повного проварювання
обробляють (скошують під кутом). Скоси
виконують або з однієї сторони (рис.4.3,
а), або з двох сторін (рис.4.3, б).
Рисунок 4. 3 - Скоси кромок: а – з однієї сторони; б – з двох сторін
кщо
різниця товщин з'єднуваних елементів
перевищує 4 мм, то необхідно виконувати
скоси у більш товстого листа з нахилом
1:5 (рис.4.4).
Рисунок 4.4 - З'єднання листів різної товщини
Розглянемо геометричні характеристики стикового шва
44,45 Розрахунок кутових швів. Геометричні характеристики швів
Кутові шви роблять у кутах, утворених гранями з'єднуваних елементів. Вони працюють в умовах складного напруженого стану (розтяг, стиск, згин, зріз). Але незалежно від фактичної роботи всі кутові шви умовно розраховуються тільки на зріз, так як основною деформацією в них є зсув.
Розрахунок ведуть по двом розрахунковим перерізам:
по металу шва (МШ) – площина зрізу проходить по металу шва;
п
о металу межі сплавлення (ММС) - площина зрізу проходить по металу межі сплавлення.
П
окажемо
площину зрізу шва, по якій відбувається
руйнування шва.
Площина зрізу шва є прямокутник з розмірами:
Залежно від розрахункового перерізу площа шва рівна:
A
wf=
bfkf
lw
(по
МШ);
Awz= bzkf lw (по ММС),
де індекс “f” означає, що характеристика відноситься до перерізу по МШ (крім kf – однаково для обох перерізів);
“z” – до перерізу по ММС,
b - коефіцієнт глибини проплавлення шва, залежить від виду зварювання і встановлюється за СНиП;
kf
– катет
кутового шва рівний катету вписаного
прямокутного рівнобедреного трикутника;
b · kf – товщина кутового шва;
lw – розрахункова довжина шва, яку приймають меншою від дійсної довжини на 10 мм за рахунок непроварювання та кратеру на кінцях шва.
Розглянемо розрахунок кутових швів при різних напружених станах.
Р
озрахунок
кутових швів на осьову силу.
Умова міцності кутового шва:
N N
по МШ twf = ¾ = ¾¾¾ £ Rwf gwf gc ;
Awf bf kf lw
N N
по МMC twz = ¾ = ¾¾¾ £ Rwz gwz gc ;
Awz bz kf lw
де Rwf – розрахунковий опір кутового шва зрізу по МШ (табл.56 СНиП); залежить від типу електрода або марки зварювального дроту;
Rwz – розрахунковий опір кутового шва зрізу по ММС
Rwz =0,45Run ;
Run – межа міцності сталі з'єднуваних елементів;
gwf , gwz – коефіцієнти умов роботи шва (за СНиП);
gс – коефіцієнт умов роботи з'єднання (за СНиП);
lw – розрахункова довжина шва; в даному випадку lw = 2(а-10 мм).
Кутовий шов характеризується катетом kf та розрахунковою довжиною lw. Задача розрахунку полягає в обчисленні цих значень. Задаючись катетом kf в межах kf,min £ kf £ kf,max, можна визначити необхідну розрахункову довжину:
N
lw = ¾¾¾¾¾¾¾ - по МШ ;
bf kf Rwf gwf gc
N
lw = ¾¾¾¾¾¾¾ - по ММС .
bz kf Rwz gwz gc
В результаті приймається більше значення lw.
Якщо відома розрахункова довжина, то можна визначити необхідний катет:
N
kf = ¾¾¾¾¾¾¾ - по МШ ;
bf lw Rwf gwf gc
N
kf = ¾¾¾¾¾¾¾ - по ММС .
bz lw Rwz gwz gc
В результаті приймається більше значення kf.
Практично дозволяється обмежуватися розрахунком швів лише по одному менш міцному перерізу (або по МШ, або по ММС). Для цього попередньо необхідно знайти добуток:
Rwf · bf i Rwz·bz .
Якщо Rwf bf < Rwz bz – розрахунок дозволяється виконувати тільки по МШ.
Якщо Rwz bz < Rwf bf – по ММС.
В
інженерних розрахунках часто зустрічаються
випадки прикріплення несиметричних
профілів, наприклад кутиків до фасонки.
Прикріплення асиметричних профілів до фасонки повинно забезпечити співпадання рівнодіючої зусиль, що передаються швами, з нейтральною віссю профілів.
Для кутика площі перерізів швів біля обушка та біля пера повинні розподілятися обернено пропорційно відстаням від цих швів до осі кутика. Оскільки обушок знаходиться на меншій відстані від осі кутика, ніж перо, то площа перерізу шва біля обушка повинна бути більшою, ніж біля пера.
Таким чином, якщо в стержні з двох кутиків діє зусилля N, то шов біля обушка одного кутика сприймає зусилля Nc=Lс·N/2, а шов біля пера Nt=Lt·N/2,
де Lс i Lt – коефіцієнти перерозподілу зусилля відповідно на шов біля обушка та шов біля пера;
індекс “с” означає належність характеристик до шва біля обушка, а “t” – до шва біля пера.
b-z0 z0
Lc= ¾¾ ; Lt= ¾ .
b b
Враховуючи, що ці відношення для сортаментних кутиків практично постійні, можна прийняти:
Lc=
0,7; Lt=0,3
(рівнобокі кутики);
- Lc=0,68; Lt=0,32 (нерівнобокі кутики, приєднані більшими полицями);
- Lc=0,75; Lt=0,25 (нерівнобокі кутики, приєднані меншими полицями).