Лекція 5

Світова валютна система

1. Сутність і завдання світової валютної системи. Структура міжнародної валютної системи

2. Валютні ринки та їх функції

3. Валютні операції

4. Валютні курси

5. Етапи становлення МВС (СРС)

1. Сутність і завдання світової валютної системи. Структура мвс

Валюта – це грошова одиниця країни:

• конвертовані;

• неконвертовані.

Валютна система

Економічні

відносини

Організаційні відносини

Правові

відносини

З економічної точки зору валютна система – це сукупність валютно-економічних відносин, що історично склались на основі інтернаціоналізації господарських зв’язків.

З організаційно-правової валютна система – державна правова форма організації державних валютних відносин, що склались на основі інтернаціоналізації зв’язків і закріплені національним законодавством з врахуванням норм міжнародного права.

Розрізняють:

• національну;

• регіональну;

• світову В.С.

Національна валютна система - сукупність валютно-економічних відносин за допомогою яких здійснюється міжнародний обіг, утворюються валютні ресурси.

Національна В.С. є складовим елементом грошової системи.

Н.В.С. пов’язана із Світовою Валютною Системою. Цей зв’язок здійснюється через центральні банки країн і проявляється у міждержавному валютному регулюванні.

З економічної точки зору світова валютна система – закріплена міжнародними угодами форма організації валюти, сумісність якої проявляється у наступних завданнях:

1. сприяє міжнародному валютному співробітництву й зростанню валютної торгівлі;

2. мобілізація облікових операцій;

3. створення системи багатосторонніх розрахунків;

4. усунення валютних перешкод у міжнародній торгівлі;

5. створення сприятливих умов для розвитку МПП;

6. забезпечення безперебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва.

З організаційної точки зору світова валютна система – це сукупність інструментів та міждержавних органів за допомогою яких здійснюється взаємний розрахунково-платіжний оборот у межах світового господарства.

5 Структурних елементів світової валютної системи:

1. світовий грошовий товар;

2. міжнародна ліквідність;

3. валютний курс;

4. валютно-фінансові організації;

5. валютні ринки.

2. Валютні ринки та їх функції

Валютний ринок - це складова сфери обміну національної та міжнародної економіки, в якій здійснюється торгівля національними та наднаціональними грошовими одиницями і валютними цінностями, що обслуговують міжнародні платіжні операції.

Валютний ринок являє собою складну систему механізмів та інститутів, які доповнюють одне одного.

Причини становлення і розвитку сучасного світового валютного ринку:

• висока і зростаюча ступінь інтернаціоналізації господарських зв'язків, яка отримала вираження у зростаючих темпах і масштабах міжнародної торгівлі, міжнародного руху капіталів, транснаціоналізації власне процесу виробництва і формуванні на цій основі специфічного сегмента світового господарства - "других економік", розгортання міждержавних інтеграційних процесів;

• формування нового типу міжнародних корпорацій та банків (транснаціональних), їх перетворення у головних суб'єктів світо-господарських зв'язків;

• становлення та стрімкий розвиток світового ринку капіталів, у тому числі специфічного, власне міжнародного євровалютного ринку;

• посилення тенденції до дерегулювання кредитно-фінансової сфери у розвинутих країнах;

• поступове послаблення валютних обмежень та впровадження системи конвертованості валют у основних розвинутих країнах;

• НТР у сфері банківської техніки, в системі фінансових, валютних, кредитних операцій.

Національні валютні ринки в сучасному розумінні сформувалися у ХІХ ст. Основи світового валютного ринку як цілісної системи закладено у 50-60-х рр. ХХ ст.

Суб'єктами валютного ринку є продавці валюти, її покупці та посередники, а саме:

1) комерційні банки. Більшість валютних операцій здійснюється через банки, які виконують на договірній основі доручення іноземних банків-кореспондентів. Банки, яким надано право на проведення валютних операцій, називаються уповноваженими девізними або валютними. Найбільший вплив на світових валютних ринках мають такі банки, як: Deutsche Bank, Barclays Bank, Union Bank of Switzerland, Citibank, Chase Manhattan Bank, Standard Chartered Bank тощо;

2) фірми, що здійснюють зовнішньоторговельні операції. Вони, як правило, не мають прямого доступу на валютний ринок і проводять валютні операції через комерційні банки;

3) компанії, що здійснюють закордонне вкладення активів, наприклад, Investment Funds, Money Market Funds, International Corporations;

4) центральні банки - управляють валютними резервами, проводять валютні операції, впливають на рівень обмінного курсу, регулюють рівень процентних ставок за депозитами у національній валюті. Найбільш впливовими вважаються: Федеральна Резервна Система США (FED), Бундесбанк (Німеччина) і Bank of England (Великобританія);

5) приватні особи - здійснюють широкий спектр неторговельних операцій, пов'язаних із закордонним туризмом, переказом зарплат, пенсій, гонорарів, купівлею і продажем наявної валюти;

6) валютні біржі та брокерські фірми - зводять покупців та продавців іноземної валюти і здійснюють між ними валютні операції.

Функції валютних ринків:

• забезпечення своєчасного здійснення міжнародних розрахунків;

• курсоутворення;

• страхування валютних ризиків і формування специфічної системи, яка забезпечує суб'єктам валютного ринку отримання особливого прибутку - спекулятивного - у вигляді курсової різниці;

• диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав;

• саморегулювання валютних курсів.