Єврофінансові ринки
Першою фінансовою кризою що була продуктом новітньої світової системи стала криза у Мексиці 95 року. 80 - 90 роки характеризувались швидким розвитком європейського фінансового ринку - однієї із важливих частин міжнародних фінансів.
Головна функція євроринку: здійснювати позичково - кредитні операції у євровалюті.
Євровалюта - валюта, що перерахована на рахунок іноземних банків і використовується ними для операцій у всіх країнах, включаючи кредит - емітент цієї валюти. Вона зберігає форму грошової одиниці.
Розвиток ринку євровалют зумовили такі чинники
запровадження конкурентоспроможних національних валют з кінця 50-х років;
розвиток всебічної лібералізації фінансової діяльності всередині країн і на міжнародному ринку в середині 80-х років;
розвиток національних і регіональних ринків і переведення їх на один глобальний фінансовий ринок;
розширення обсягу фінансових операцій у зв'язку з впровадженням нових інформаційних форм, використання комп'ютерних систем.
Національні законодавства також стимулювало розміщення коштів банків і фірм у закордонних банках з метою отримання більших прибутків.
Фінансовий ринок євровалют - сукупність кредитно - фінансових установ через який здійснюється рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин. На фінансових ринках домінують євро банки, основу складають транснаціональні банки.
Одним із важливих інструментів кредитування та засобом мінімального ризику в МЕ виступає товарний акредитив - зобов'язання банку за дорученням та за рахунок клієнта впродовж встановленого терміну видати певному одержувачу обумовлену суму в певній валюті за умови подання ним необхідних документів. Оснують дві основні форми акредитива - відкличний і безвідкличний.
Відкличний акредитив може бути змінений або анульований в будь - який момент без попереднього повідомлення бенефеціара. Безвідкличний акредитив - тверде зобов'язання банка - емітента не змінювати його і не анулювати без згоди зацікавлених осіб.
З точки зору наявності додатків зобов'язань іншого банку за акредитивом розрізняють:
підтверджений;
непідтверджений;
перевідний.