Міжнародні кредитні операції
Одним з важливих інструментів кредитування та засобом мінімізації ризику в МЕ виступає акредитив.
1.Товарний акредитив - зобов'язання банку за дорученням та за рахунок клієнта впродовж встановленого терміну видати певному одержувачу обумовлену суму в певній валюті за умови подання ним необхідних документів. Надання акредитиву може бути пов'язаним з встановленням клієнтом векселя. В основі акредитива лежить бажання постачальника мати більшу впевненість у тому, що покупець оплатить поставки. Згідно з укладеним договором покупець повинен до поставки товарів здійснити переказ певної суми до вказаного експортером банку. Після своєчасного та документально підтвердженого відправлення товарів продавець може отримати кошти, які перебувають у банку згідно з акредитивом.
Відповідно до вимог, які були прийняті Міжнародною торговельною палатою до товарного акредитива, існують дві основні форми акредитива: відзивний та безвідкличний. Форма акредитиву встановлюється при укладенні договору. Будь-який акредитив, якщо його не визначено як безвідкличний, є відзивним акредитивом. Відзивний акредитив може бути змінений або анульований у будь-який момент без попереднього повідомлення бенефіціара (того, хто отримує платіж), він не дає продавцю достатньої гарантії і тому використовується досить рідко.
Безвідкличний акредитив - тверде зобов'язання банка-емітента не змінювати його і не анулювати без згоди зацікавлених сторін.
З точки зору наявності додаткових зобов'язань іншого банку за акредитивом розрізняють:
підтверджений;
непідтверджений;
перевідний.
У практиці набуває дедалі більшого поширення підтверджений акредитив, особливо якщо не відома платоспроможність імпортера та його банку.
1. Акцептний акредитив або кредит у формі акцепту тратт. Суть цього виду МКО полягає у домовленості експортера з імпортером, що платіж за товар буде здійснено через банк шляхом акцепту останнім виставлених експортером тратт. Акцептний акредитив передбачає, що експортер у пакет документів, передбачених в акредитиві, включає строкову тратту (строк тратти, як правило, становить 60-90 днів), виставлену на акцептуючий банк. Акцептуючи тратту банк дає зобов'язання сплатити номінальну вартість векселя при настанні строку погашення. Враховуючи тратту, банк забезпечує бенефіціара коштами на строк акцепту, стягуючи при цьому комісію.
2. Акредитив з відстрочкою - здійснюється банком лише для клієнтів з бездоганною репутацією.
3. Компенсаційний акредитив - коли клієнт банку є посередником і має потребу у кредитних коштах на придбання товару для перепродажу, банк може надати кредит на основі відкритого на ім'я клієнта компенсаційного акредитива. У цьому разі компенсаційний акредитив з його платіжним зобов'язанням слугуватиме для банку забезпеченням. Окрім опосередкованого кредитування імпортерів у формі врахування виданих їм чи акцептованих банком векселів, кредитування на основі документарного акредитива, широкого розвитку набуло і пряме банківське кредитування імпортерів. Воно може здійснюватись як приватними, так і державними банками. Більшість урядів ініціює створення банків, які б спеціалізувались на фінансуванні експортно-імпортних операцій.
Основні функції: довго- та короткострокове кредитування експортерів, гарантування та страхування експортних кредитів, довгострокове кредитування іноземних урядів і фірм. ( У 1991р. в Україні на базі відділення Зовнішекономбанку СРСР було створено Укрексімбанк).
Факторинг ( від англ. Factor - агент, посередник) - це придбання банком або спеціалізованою факториноговою компанією грошових вимог постачальника до покупця та їх інкасація за певну винагороду.
Механізм здійснення факторингу наступний:
придбання факторинговою компанією платіжних вимог до покупців, у своїх клієнтів на умовах негайної оплати клієнту 80-90% вартості відфактурованих поставок;
оплата в строго визначений термін іншої частини вартості з відрахуванням комісійних і процентів за кредит, незалежно від надходження виручки від покупців. Платіж, який надходить потім від покупця, повністю зараховується на рахунок фактор-компанії)
Форфейтинг ( від франц. "a forfait" - відмова від прав) - це кредитування експортера шляхом придбання векселів або інших боргових вимог. По суті МК, які надаються у валюті, це форма трансформації комерційного кредиту у банківський, внаслідок якої експортер отримує ряд переваг. Насамперед прискорюється одержання ним коштів за товар, що експортовано, а значить і обіг усього капіталу. Експортер звільняється від ризику неплатежу та валютного ризику, а також ризику, пов'язаного з коливанням процентної ставки. Механізм здійснення операції форфейтингу передбачає, що експортер виконав свої зобов'язання за контрактом і прагне інкасувати розрахункові документи імпортера шляхом їх продажу з метою отримання готівкових коштів. Покупцями (форфейтерами) стають банк або спеціалізована фірма. Вони беруть на себе комерційний ризик пов'язаний з неплатоспроможністю імпортерів без права регресу (обернення) документів на експортера. Джерелом коштів для банків, які беруть участь в операціях форфейтингу, слугує ринок євровалют. (Форфейтинг з'явився у відповідь на постійно зростаючий попит на МК і значний розвиток МТ, що супроводжувався посиленням тенденції зростання вимог імпортерів продовжити термін традиційного 90-180- денного кредиту. Першим центром та ринком форфейтування стала Швейцарія у 60-х роках ХХст.)
До альтернативних форм кредитування МТ відноситься лізинг - це кредит, що надається під основні засоби.