Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білети від 1 по 28.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
502.27 Кб
Скачать

3. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані із пожежами

Пожежею називають неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розвивається в часі і просторі.

Під пожежною небезпекою розуміють можливість виникнення і (чи) розвитку пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані.

При перебуванні людини в зоні пожежі вона може зазнати впливу наступних небезпечних і шкідливих факторів: токсичні продукти горіння; вогонь; підвищена температура середовища; дим; недостача кисню; руйнування будівельних конструкцій; вибухи, витікання небезпечних речовин; паніка.

Токсичні продукти згоряння є найбільшою загрозою життю і здоров’ю людини, особливо при пожежах у будинках та спорудах. У сучасних будівлях використовуються синтетичні матеріали – джерела токсичних продуктів горіння. Згоряння пінополіуретану і капрону приводить до утворення ціаністого водню (синильної кислоти), вініпласту - хлористого водню і окису вуглецю, лінолеуму – сірководню і сірчистого газу і т.д. Найбільше виділяється окису вуглецю.

Вогонь – надзвичайно небезпечний фактор пожежі, але випадки його прямого впливу на людей досить рідкі. Температура полум'я пожежі досягає 1200—1400 °С, за рахунок теплового випромінювання виникають опіки і больові відчуття.

Небезпека підвищеної температури середовища полягає в тому, що вдихання розігрітого повітря разом із продуктами горіння може призвести до ураження органів дихання і смерті. Підвищення температури середовища понад 60 °С є небезпекою для життя людини.

Дим (дрібні часточки незгорілих речовин, що знаходяться в повітрі) викликає інтенсивне подразнення органів дихання і слизових оболонок. У задимлених приміщеннях унаслідок погіршення видимості сповільнюється евакуація людей, а іноді провести її зовсім неможливо.

Недостача кисню обумовлена хімічною реакцією окислювання палаючих речовин і матеріалів киснем повітря. Небезпека для життя людини наступає, коли вміст кисню в повітрі знижується до 14%. При цьому губиться координація рухів, з'являється слабість, запаморочення, загальмовується свідомість.

Вибухи, витікання небезпечних речовин є результатом розгерметизації ємностей і трубопроводів з небезпечними рідинами чи газами при їхньому нагріванні під час пожежі. Вибухи збільшують площу горіння і можуть привести до утворення нових вогнищ. Люди, що знаходяться поблизу, можуть потрапити під вплив вибухової хвилі, вражатися уламками, що розлітаються.

Руйнування будівельних конструкцій є наслідком втрати ними несучої здатності під впливом високих температур і вибухів. При цьому люди можуть одержати значні механічні травми, виявитися під уламками конструкцій, що завалилися.

Паніка є результатом змін психічного стану людини депресивного характеру в умовах екстремальної ситуації. Більшість людей потрапляючи в умови пожежі вперше, не мають відповідної психічної стійкості і достатньої підготовки, що приводить до паніки.

Білет 23

1. Державний нагляд за оп

Відповідно до статті 38 Закону України “Про охорону праці” та статті 260 КЗпП, державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

  • державний комітет України з нагляду за охороною праці та його територіальні підрозділи;

  • головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою Міністерства екології та природних ресурсів України та її територіальні підрозділи;

  • органи Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

  • органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральною прокуратурою України і підпорядкованими ними регіональними прокуратурами (стаття 259 КЗпП).