- •3.Охорона праці жінок.
- •1. Основні законодавчі акти з питань оп
- •2. Іонізуючі випромінюваня та їх вплив на організм людини
- •3. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •1. Охорона праці жінок
- •2. Види електричних травм
- •3. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані із пожежами
- •1. Державний нагляд за оп
- •2. Захисне заземлення
- •3. Основні вогнегасні речовини
- •1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •2. Захисне занулення
- •3. Порядок дій у разі виявлення пожежі
- •1. Види виробничого освітлення
- •2. Засоби гасіння пожежі
- •3. Інструкції з питань оп
- •1. Комісія з питаннь оп на підприємстві
- •2. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •3. Захист від іонізуючого випромінювання
- •1. Засоби і заходи захисту від шуму
- •2. Навчання з питань пожежної безпеки
- •3. Громадський контроль за додержанням законодавства з оп
- •1.Аналіз виробничого травматизму та професійних захворювань
- •2. Основні причини пожежі
- •2. Види електричних травм
- •1. Призначення та кваліфікації систем вентиляці
- •2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •3. Дублювання і допуск працівників до роботи
- •1. Громадський контроль за оп
- •2. Захист від дії електричного струму
- •3. Організаційні і технічні заходи електробезпеки
- •1. Інструкції з питань оп
- •2. Захист працівників від електромагнітного випромінювання
- •3. Способи припинення горіння
- •1. Види інструктажів та правила їх проведення
- •2. Повітрообмін виробничого приміщення
- •3. Основні вогнегасні речовини
- •1. Закон України «Про оп», його зміст і завдання
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •3. Первинні засоби пожежегасіння
- •1.Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •2. Кондиціонування повітря
- •3. Основні причини пожеж
2. Мікроклімат виробничих приміщень
Параметри мікроклімату, які зумовлюють оптимальний обмін речовин в організмі і не чинять неприємних відчуттів і напруженості системи терморегуляції, називаються комфортними чи оптимальними. Умови, при яких нормальний тепловий стан людини порушується, називаються дискомфортними. При незначній напруженості системи терморегуляції і невеликому дискомфорті встановлюються припустимі метеорологічні умови.
Норми виробничого мікроклімату встановлені нормативними документами ГОСТ 12.1.005—88 “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони” та ДСН 3.3.6 – 042 – 99, єдиними для усіх виробництв.
У цих нормах окремо нормується кожен компонент мікроклімату в робочій зоні виробничого приміщення: температура, відносна вологість, швидкість повітря в залежності від здатності організму людини до акліматизації, характеру одягу, інтенсивності виробленої роботи й характеру тепловиділення у виробничому приміщенні.
Оптимальні мікрокліматичні умови – це таке співвідношення параметрів мікроклімату, яке при тривалому й систематичному впливі на людину забезпечує відчуття теплового комфорту і створює передумови для високої працездатності.
Допустимі мікрокліматичні умови – це таке співвідношення параметрів мікроклімату, яке при тривалому й систематичному впливі на людину може викликати напруження реакцій терморегуляції, які не виходять за межі фізіологічних можливостей.
При обліку інтенсивності праці усі види робіт, виходячи із загальних енерговитрат організму, поділяються на три категорії: легкі, середньої ваги і важкі. Характеристику виробничих приміщень за категорією виконуваних у них робіт установлюють по категорії робіт, виконуваних 50 % і більш працюючих у відповідному приміщенні.
Легкі роботи (категорії I) характеризуються витратою енергії до 174 Вт; виконуються сидячи або стоячи і не потребують систематичного фізичного напруги (робота контролерів, у процесах точного приладобудування, конторські роботи й ін.). Вони підрозділяються на категорії Іа (витрати енергії до 139 Вт), Іб (до 174 Вт).
До робіт середньої важкості (категорія II) відносять роботи з витратою енергії 175...232 Вт (категорія ІІа – пов'язані з постійною ходьбою, виконувані стоячи або сидячи без переміщення вантажів) і 233...290 Вт (категорія ІІб - зв'язані з ходьбою і перенесенням невеликих (до 10 кг) вантажів).
До важких робіт (категорія III) з витратою енергії більш 290 Вт відносять роботи, зв'язані із систематичною фізичною напругою, зокрема з постійним пересуванням, з перенесенням значних (більш 10 кг) вантажів (у ковальських, ливарних цехах із ручними процесами й ін.).
Температуру повітря у виробничих приміщеннях визначають ртутнимичи спиртовими термометрами. В приміщеннях із значним тепловим випромінюванням використовують парний термометр, який складається із двох термометрів – із зачорненим і посрібленим резервуаром. Для безперервного фіксування температури використовують самозаписуючі прилади – термографи.
Відносну вологість повітря визначають за допомогою психрометрів, гігрометрів та гігрографом.