- •3.Охорона праці жінок.
- •1. Основні законодавчі акти з питань оп
- •2. Іонізуючі випромінюваня та їх вплив на організм людини
- •3. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •1. Охорона праці жінок
- •2. Види електричних травм
- •3. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані із пожежами
- •1. Державний нагляд за оп
- •2. Захисне заземлення
- •3. Основні вогнегасні речовини
- •1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •2. Захисне занулення
- •3. Порядок дій у разі виявлення пожежі
- •1. Види виробничого освітлення
- •2. Засоби гасіння пожежі
- •3. Інструкції з питань оп
- •1. Комісія з питаннь оп на підприємстві
- •2. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •3. Захист від іонізуючого випромінювання
- •1. Засоби і заходи захисту від шуму
- •2. Навчання з питань пожежної безпеки
- •3. Громадський контроль за додержанням законодавства з оп
- •1.Аналіз виробничого травматизму та професійних захворювань
- •2. Основні причини пожежі
- •2. Види електричних травм
- •1. Призначення та кваліфікації систем вентиляці
- •2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •3. Дублювання і допуск працівників до роботи
- •1. Громадський контроль за оп
- •2. Захист від дії електричного струму
- •3. Організаційні і технічні заходи електробезпеки
- •1. Інструкції з питань оп
- •2. Захист працівників від електромагнітного випромінювання
- •3. Способи припинення горіння
- •1. Види інструктажів та правила їх проведення
- •2. Повітрообмін виробничого приміщення
- •3. Основні вогнегасні речовини
- •1. Закон України «Про оп», його зміст і завдання
- •2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •3. Первинні засоби пожежегасіння
- •1.Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •2. Кондиціонування повітря
- •3. Основні причини пожеж
1. Громадський контроль за оп
Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці обираються на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, видів їх діяльності та чисельності працюючих для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці.
Діяльність уповноважених проводиться на підставі “Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці”, яке розробляється на підприємстві відповідно до “Типового положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці”, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 28 грудня 1993 р. № 135. Опрацьоване положення затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства.
Навчання з питань охорони праці уповноважені проводять за рахунок роботодавця в місячний термін після їх призначення.
Права уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці регламентовані статтею 42 Закону України “Про охорону праці”. Вони мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог охорони праці і вносити обов’язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці. Для цього уповноважені з питань охорони праці можуть бути звільнені роботодавцем від роботи за фахом на передбачений колективним договором строк із збереженням за середнього заробітку.
Будь-які законні інтереси працівників у зв’язку з виконанням ними обов’язків уповноважених з питань охорони праці не можуть бути ущемлені, їх звільнення або притягнення до відповідальності здійснюється лише за згодою найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором.
Якщо уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися за допомогою, мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, цими органами.
Професійні спілки (стаття 41 Закону України “Про охорону праці”) здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров’ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників.
Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об’єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.