
- •1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи
- •34. Лекція. Вимоги до неї
- •Основні риси лекції
- •Практичні заняття у вищій школі. Лабораторні роботи
- •36. Семінарське занняття у внз
- •38. Педагогічна і виробнича практика студентів
- •46.Сутність педагогічного контролю як ланки вузівської педагогічної системи. Контроль, облік та оцінка знань студентів
- •47.Функції контролю та оцінки результатів учбової діяльності студентів у структурі педагогічного керівництва
- •48. Педагогічні вимоги до контролю у процесі навчання
- •49. Критерії оцінки знань студентів
- •51.Модульно-рейтингова система навчання і контролю успішності студентів Кредитно-модульна система організації навчального процесу.
- •61.Цілі та завдання виховання студентської молоді. Принципи, основні напрямки й критерії виховної роботи
- •62. Національні основи виховання студентів. Шляхи формування національної самосвідомості
62. Національні основи виховання студентів. Шляхи формування національної самосвідомості
Національне виховання - історично зумовлена і створена в народі сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної поведінки, спрямованих на організацію життєдіяльності молодого покоління, у процесі якої засвоюють духовну і матеріальну культуру нації, формується національна свідомість і досягають духовної єдності поколінь.
Завдання національного виховання:
■ формувати національну самосвідомості, любов до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;
■ виховувати повагу до Конституції, законодавства України, державної символіки формування правової культури;
■ забезпечувати єдність поколінь, виховувати повагу до батьків, рідного народу;
■ формувати високу мовну культуру, оволодіння українською мовою:
■ виховувати духовну культуру особистості та створювати умови для вільного формування її світоглядних позицій;
■ утверджувати принципи загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, толерантності та ін.;
■ культивувати найкращі риси української ментальності - працелюбність, індивідуальна свобода, глибокий зв'язок із природою, гостинність тощо;
• виховувати шанобливе ставлення до рідної мови, культури, традицій;
■ забезпечувати повноцінний розвиток молода, охорону й зміцнення її фізичного, психічного та духовного здоров'я;
■ формувати соціальну активність особистості через залучення вихованців у процес державотворення, реформування суспільних відносин;
■ розвивати індивідуальні здібності й таланти молоді, забезпечення умов для соціалізації, формування наукового світогляду;
■ формувати високу етику міжнаціональних стосунків тощо.