Залежно від стану психічного здоров'я як доросле населен­ня, так і дітей та підлітків прийнято розподіляти на 4 групи:

1-ша група — цілком здорові;

2-га група — з легкими функціональними, передусім астеніч­ними, зрушеннями;

3-тя група — з доклінічними станами і клінічними формами захворювань у стадії компенсації;

4-та група — з клінічними формами захворювань у стадії субкомпенсації.

Проте поглиблений аналіз закономірностей психічного роз­витку дозволяє виявити чіткий зв'язок між доклінічними зру­шеннями психічного здоров'я та відхиленнями у процесі фор­мування особистості. Тому серед патологічних радикалів інди­відуальних змін характеристик вищої нервової діяльності найбільш вагомими є такі чинники, як підвищений невротизм, виражена емоційна збудливість, висока внутрішня тривожність, акцентуації характеру та знижена соціальна активність.

Якщо ще до недавнього часу обов'язком гігієни як науки було в основному вивчення дії зовнішніх умов на соматичне здоров'я людини, то в даний час предметом її головних турбот стає аналіз впливу середовища на нервово-психічний статус населення, і в першу чергу підростаючого покоління. Найбільш обґрунтованими і передовими є принципи психогігієни, вихідна позиція яких базується па основі уявлень про те, що світ за своєю природою матеріальний, що матерія знаходиться в постійному русі, що психічні процеси є продуктом вищої нервової діяльності і здійснюється за тими ж законами природи.

       Проведений аналіз літератури з даної проблеми показав, що психічне здоров'я, як і здоров'я взагалі, характеризується такими параметрами як: норма здоров'я, його рівень, критерії та фактори, що його зумовлюють. У літературі найбільш плідно розробляються фактори, що детермінують стан здоров'я. Особливу увагу дослідники  приділяють спадковості (М.Є. Просьолкова, В.Д. Москаленко, М.М. Жаріков, І.В. Давидовський,  А.В. Снєжнєвський, О.Р. Чабан), несприятливим чинникам, що негативно впливають на плід і викликають вторинні аномалії психічного розвитку (С.І. Громбах, Л.М. Козак, М.М. Жаріков),.факторам ризику постнатального періоду, таким як: травматичні та інфекційні ураження мозку, мозкова дисфункція, астенізація, алкоголь та наркотичне узалежнення  (С.І. Громбах, І.В. Давидовський, А.В. Снєжнєвський, М.М. Жариков, Г.В. Козловська, А.Є. Лічко, В.Д. Мєнделевич, Д.П. Дербеньов, А.Є. Лічко, В.С. Бітянський, В.Л. Гавенко), адаптаційним можливостям організму (В.П. Казначеев, Г.К.Ушаков, Ц.П. Короленко, Ф.Б. Березін), зв'язок з психічним здоров'ям індивідуально-психологічних властивостей (С.І. Громбах, Г.К. Ушаков, М.М. Ковальова, І.В. Дубровіна) і пізнавальних  та емоційних процесів особистості (Г.Н. Сердюкова, Г.В. Зємлякова, І.В. Дубровіна, С.І. Громбах).  Розкривається проблема взаємозв'язку психічного здоров'я з соціальними чинниками, такими як: фактори навколишнього середовища, економічні кризи, індустріалізація, урбанізація та науково-технічний прогрес, міграційні процеси, екологічні негаразди, природні катаклізми та техногенні аварії, (С.Б. Семичев, О.Р.  Чабан, Є.А. Іванова, Л.М. Козак, Г.В. Козловська, Odegaard O., Sternkopf A., Є.Н. Ческідова, М.М. Жаріков, Л.О. Кришанівська, Є.В. Снєдкова, І.В. Дубовина). Аналізується вплив на психофізіологічний стан організму умов праці, освіти та професії, втрати роботи на психічне здоров'я  (М.М. Жариков, Л.О. Кришанівська , Angermayer M., Б.С. Братусь, В.Н. Сидоров). Значне місце відводиться проблемі сімейних чинників, зокрема тих, що мають соціально-психологічний зміст, таким як: стилі батьківського виховання (К. Маданес, І.В. Дубровіна, Р. Саймон ,  В. Сатір), ставлення до дитини (К. Маданес,  Ю.С. Шевченко, С.І. Громбах, А.Є. Лічко, В.С. Бітянський, Д.П. Дербеньов, Т.М. Дмітрієва, Г.В. Козловська), алкоголізація батьків (В.Д. Москаленко, С.Б. Шварков, В.Л. Гавенко, А.Є. Лічко) та їх  низький освітній рівень (М.М. Жаріков), сімейні конфлікти (Т.В. Владіміров, К. Вітакер, І.Б. Омелаєнко, Н. Пезешкіан,   В.Сатір). Вивчається взаємозв'язок психоемоційного розвитку дитини з її поза сімейним мікросередовищем - дитячим садочком, школою, друзями (Д.П. Дербеньов , А.Є. Лічко, М.Є. Просьолкова, Є.І. Рогов,  І.В. Дубровіна, С.І. Громбах, В.В. Ковальов, В.В. Чубаровський). В останні роки робляться спроби розглянути психічне здоров'я молоді (А.С. Кисельов, С.Б. Фролов, В.В. Чубаровський , В.Н. Сидоров, Є.В. Снєдков). Взаємодія  факторів формує відповідний рівень психічного здоров'я, який визначається на основі комплексу суб'єктних і об'єктних критеріїв (М.М. Жаріков, Л.О. Кришанівська, С.І. Громбах, Л.М. Козак, А.П. Козін , К. Леонгардт , А.Є. Лічко). Автором аналізується поняття норми психічного здоров'я (Б.С. Братусь, К. Леонгардт, С.І. Громбах, Ц.П. Короленко, А.Є. Лічко, Г.К. Ушаков) та проблеми його порушень ( Б.Д. Карвасарський,  Д.Н. Крилов, В.Д. Мєнделєвич, Джон О'Коннор,  Н. Пезешкіан, Л.В. Петровська , Є.І. Рогов).

Психогігієна в цілому включає в себе два взаємодоповнювальні напрямки: соціальний (суспільний) та індивідуальний (особистісний).

Соціальний (суспільний) напрямок психогігієни має на меті забезпечити соціальні умови гармонійного психічного розвитку особистості, що вбирають у себе всі фактори, на які здатна впливати (або яких здатна уникнути і вберегти інших!) людина. Таким чином, психогігієнічна діяльність соціального педагога і практичного психолога соціального спрямування передбачає участь у відлагодженні суспільних механізмів взаємодії між собою людей, груп, колективів, суспільств і націй, включаючи їх взаємини з природою, культурою у її продуктах: духовних та матеріальних.