1.3.Характеристика лісового фонду

Геологічна будова і гідрологічна характеристика території лісгоспу

Лісгосп розташований в північній частині Рівненської області, по характеру рельєфу його територія являє собою понижену рівнину з незначним схилом на північ і північно-захід. Середня висота над рівнем моря складає 150-200 м.

Територія лісгоспу розташована в басейні рік Ствиги і Льві та являє собою плоску, місцями хвилясту низовину з невеликим нахилом на північ. Низинний рельєф є причиною повільної течії річок, поганого природного дренажу і заболоченості ґрунтів. Під впливом зледеніння в багатьох місцях сформувався моренний рельєф, представлений численними крупно піщаними горбами і пасмами. У формуванні сучасного рельєфу важливу роль відіграє вітер. Потужність відкладеного ним дрібнозернистого піску становить 5-8 м..

Ступінь дренування району гідрографічною сіткою недостатній, тому рівень ґрунтових вод в низинних заболочених ділянках коливається в межах від 0,2 до 0,5 м, на підвищеннях від 5 до 25 м. Слабкий дренаж грунтів спостерігається в північній частині лісгоспу. Перевага кількості опадів над випаровуванням, рівнинний характер рельєфу, низький рівень дренажу грунту приводить до процесів заболочення. Процес заболочення протікає, в основному, за низинним типом. За вологістю більша частина грунтів відноситься до категорії свіжих і вологих. На долю боліт припадає 3,5% від загальної площі лісництва, вони представлені в основному сфагновими болотами.

Гідромеліоративні роботи на території лісництва почали проводити в 1972 році і в даний час закінчені. Гідромеліоративні системи на землях сільськогосподарських підприємств відкритого типу. При будівництві гідромеліоративної сітки на землях державного лісового фонду використовувалась гідромеліоративна сітка, створена на території суміжних землекористувачів.

Ерозійні процеси на території лісгоспу та прилеглих територіях не спостерігають

Ґрунти лісів лісгоспу

За даними ґрунтового картування найбільш поширеними на території лісгоспу є дерново-слабопідзолисті піщані ґрунти; дернової середньо підзолисті піщані, рідше супіщані; дерново-підзолисті супіщані глеєві в комплексі з дерново-глеєвими і болотними; торфово-болотні глеєві грунти, різної ступені опідзолення і оглеєності, піщані і супіщані за механічним складом. Дерново-слабопідзолисті і середньо підзолисті грунти відповідають свіжим і вологим боровим і су боровим типам лісорослинних умов, рідше сухим де поширені соснові насадження. Торфяно-болотні глеєві грунти характеризуються наявністю торфу потужністю 40-50 см і більше. Під торфом залягає сірий і темно-сірий пісок. Ці грунти завжди перенасичені вологою і характерні для низинних і перехідних боліт, де зростають насадження сосни і берези 1-1^а бонітету. За вологістю більша частина грунтів відноситься до категорії вологих і сирих ґрунтів (58 %).

Типи умов місцевиростання і типи лісу

Типи умов місцевиростання на території Рокитнівського лісництва коливаються від сухих борів (А|) до вологих сугрудів (С4) . Найбільш розповсюдженими типами умов місцевиростання в лісництві є такі едатопи: свіжий бір(А₂), свіжий субір(В₂), вологий субір(В₃). Територія лісництва представлена 10-ма типами лісу: сухий сосновий бір (А1С), свіжий сосновий бір (А₂С), вологий сосновий бір (А₃С), сирий сосновий бір (А₄С), свіжий дубово-сосновий субір (В₂ДС), вологий дубово-сосновий субір (В₃ДС) , сирий дубово-сосно вий субір (В₄ДС) , свіжа грабово- соснова судіброва (С₂ГДС), волога грабово-соснова судіброва (С₃ГДС), сирий чорно - вільшанниковий сугруд (С4ВЛ.Ч.).

Табл 1.3

Основні типи лісо рослинних умов

Площа	Всього	Типи лісо рослинних умов
		А0	А1	А2	А3	А4	А5	В1	В2
Га	46141,9	177,5	1105,7	4834,8	1069,9	70	2178,4	34,8	2274,5
%	100%	0,4%	2,4%	10,5%	2,3%	0,1%	4,7%	0,1%	4,9%

Продовж. Табл 1.3

Площа	Всього	Типи лісо рослинних умов
		В3	В4	В5	С2	С3	С4	С5
Га	46141,9	14873	9725,3	4501,2	83,1	1658,6	2335,8	356,3
%	100%	33,2%	22,1%	9,7%	0,2%	3,6%	5%	0,8%

Як видно з таблиці 1.2 найбільш поширеними лісо рослинними умовами є умови суборів, а саме В_3, та В₄ які займають відповідно 33,2% та 22,1%, в цих умовах найбільш поширеною породою є сосна звичайна.

Табл 1.4