8. Посередництво фінансових установ у купівлі-продажу валютних цінностей на спотовому та форвардному ринках.

Касові угоди – це негайна поставка валютних цінностей впродовж 48 годин за курсом зафіксованим під час укладання угоди.

Протилежними до касових угод є термінові валютні угоди.

Термінові валютні угоди характеризуються особливостями:

1. існує значний інтервал в часі між моментом укладання і виконання угоди;

2. курс валютних цінностей фіксується на момент укладання угоди;

3. ціна валютних цінностей за терміновими угодами не співпадає з їх ціною за касовими угодами.

Інструментами термінового валютного ринку є валютні опціони, ф’ючерсні та форвардні контракти.

Валютний опціон – один із учасників угоди набуває право купівлі або продажу валютних цінностей за визначеним курсом на обумовлену дату, а ін. учасник за винагороду приймає на себе зобов’язання забезпечити реалізацію цього права.

Валютні ф’ючерсні контракти – контрагенти зобов’язані здійснити поставку або придбати валютні цінності в обумовлену дату за курсом, що визначений в момент укладання угоди.

Валютний своп – комбінація двох конверсійних операцій з валютами, що здійснюються одночасно і розраховані на одну і ту ж валюту.

Валютний арбітраж – комбінація кількох операцій з купівлі – продажу двох або більше валют за різними курсами з метою одержання прибутку.

9. Фінансові послуги банківських установ з реалізації міжнародних розрахунків.

Міжнародні розрахунки - це система організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин.

Основними фінансовими документами, що використовуються для одержання платежів є:

1. акредитиви;

2. інкасова форма;

3. банківський переказ (реалізовується за допомогою платіжних доручень, банківських чеків та ін. платіжних документів);

4. вексель;

5. чекова форма.

За українським законодавством кореспондентський рахунок – це рахунок для обліку платежів, які виконує одна банківська установа за дорученням і на кошти ін. банківської установи на підставі укладеного кореспондентського договору.

Реалізація банками міжнародних переказів забезпечується одержанням комісійних та ін. доходів розмір яких знаходиться у залежності від ризиковості і витратності операцій.

10. Лізингові операції фінансових установ.

Лізинг являє собою підприємницьку діяльність, спрямовану на інвестування власних чи залучених фінансових ресурсів і полягає у використанні, на визначений термін, майна, за умови сплати періодичних лізингових платежів.

Лізингові операції здійснюються на основі платності. Оплата за користування об’єктом лізингу здійснюється шляхом регулярних лізингових платежів. Розміри, форма і способи внесення платежів визначаються за домовленістю сторін і фіксуються в лізинговій угоді.

11. Факторингові послуги банківських установ.

Факторинг – це купівля банком або спеціалізованою факторинговою компанією грошових вимог постачальника та їх інкасація за певну винагороду.

Факторингові операції поділяються за ознаками:

1. залежно від мети здійснення операції:

- класичний;

- забезпечувальний

2. залежно від повідомлення боржника про посередництво банку:

- конвенційний;

- конфіденційний

3. залежно від права регресу:

- безрегресний;

- регресний;

- з частковим регресом

4. за набором послуг, що включає факторинг:

- з повним набором послуг;

- з частковим набором послуг.

Вартість факторингових послуг включає такі елементи:

1. комісійна винагорода банку (1-5 %);

2. плата за наданий кредит (на 2-3 % вище поточної ставки за кредитами)