25. Мито

Це непрямий податок який стягується з товарів при переміщені через митний кордон країни, тобто які ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом. Платниками мита є фізичні та юридичні особи які перевозять товар. Обєктом оподаткування є митна вартість товару яка переміщується через кордон. Документом який є підставою для сплати мита є вантажно-митна декларація або її копія. Якщо вартість товару зазначена в іноземній валюті її перераховують в національну валюту за курсом НБУ на день надання митної декларації. Від сплати мита повністю звільняються: валюта України, іноземна валюта та цінні папери; товари та предмети які підлягають поверненню у власність держави; товари та предмети пошкоджені і не придатні для користування.

26. Суть страхування та його функції

Підприємницька сфера та життєдіяльність людини постійно пов’язана з ризиками ( природніми, фінансовими) в результаті стихійного лиха чи певної непередбаченої події фізичних чи юридичних особам можуть бути завдані збитки при цьому полягає питання про джерела їх відшкодування. Створення страхових резервних фондів здійснюється у 3 формах.

1, Самострахування. Грунтується на індивідуальній відповідності і полягає в тому, що кожна фізична чи юридична особа формує власні страхові фонди за рахунок власних ресурсів чи доходів. Це дорога і нераціональна форма, лорога тому, що кожен суб’єкт повинен витрачати кощти у повному обсязі можливих збитків це зменшує його фінансові можливості. Ця форма страхування більш поширена в банківській сфері де більш високий ступінь ризику та високий рівень відповідальності.

2, Централізоване страхове забезпечення. Грунтується на державній відповідальності і передбачає відшкодування витрат за рахунок загальнодержавних коштів. Самострахування і централізоване страхування можуть здійснюватися у натуральній чи грошовій формі.

3, Колективне страхування. Грунтується на солідарній відповідальності учасників цих фондів. Формування таких фондів здійснюється за рахунок усіх учасників та відшкодовується для тих хто зазнав збитків.

Отже, страхування – це система обмінно-перерозподільних відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів на засадах солідарної відповідальності.

27. Що відображає ланка фінансової системи?

Державні цільові фонди є самостійною ланкою фінансової системи та входить до складу сфери державних фінансів країни.

Державні цільові фонди – це форма використання та перерозподілу фінансових ресурсів які залучені державою для фінансування деяких суспільних потреб за допомогою цільових державних фондів:

1.Впливати на процес в-ва через фінансування, інвестування та кредитування підприємства

2.забезпечені природо – охоронні заходи. Фінансують їх за рахунок штрафів за забруднення навколишнього середовища.

3. надавати соціальні послуги населенню через виплати соціальних допомог, субсидій, пенсій.

Фонди цільового призначення можуть бути:

• Постійними

• Тимчасовими

Створення постійних фондів пов’язане з використанням окремих функцій держав.

Тимчасові цільові фонди формуються з метою прискорення вирішення актуальних проблем і припиняє своє функціонування після покладених на них завдань. Джерела формування цільових державних фондів визначається характером та масштабністю завдань для реалізації яких вони створені до джерел формування доходів державних цільових фондів відносять:

1.обовязкові відрахування фізичних і юридичних осіб

2.доходи від інвестиції власних коштів

3.добровільні внески та спонсорська доплата

4.бюджетне фінансування

Основними фондами цільового призначення в Україні є

- пенсійний фонд

- соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності

- фонди соціального страхування на випадок безробіття

- фонди соціального страхування від нещасних випадків на роботі

- фонд захисту інвалідів